Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
97
Мова:
Українська
юридичному бізнесі. Тож, кожного дня, він просто змушений підвищувати свій професійний рівень, куди входить не тільки знання та вміння застосувати положення нормативних актів, але й культура консультування клієнта, ораторське мистецтво виступу в судовому засіданні та досвід.
З роками, коли вивчене за студентськими партами потроху стирається з пам’яті, юристу необхідно підняти свій професійний рівень. Саме тут у пригоді стають психологи, бізнес-тренери, коучі. Своїм професіоналізмом вони підвищують професіоналізм юристів. Будучи знавцями психології, майстрами ораторського мистецтва, вони – по кирпичику, ніби заново, складають юриста, готують його до нових ринкових вимог. Щоб правильно зрозуміти необхідність даних спеціалістів, давайте розберемося в їх діяльності взагалі.
Тренінг – це метод активного навчання, направлений на розвиток знань, умінь і навиків, соціальних установок.
Єдиної, загальновизнаної, класифікації тренінгів не існує, поділ можна проводити за різноманітними класами. Однак, можна виділити три види тренінгів, по критерію дії та змін: навиків, психотерапевтичний і соціально-психологічний тренінги.
Тренінг навиків направлений на формування та вироблення певного навику. Більшість бізнес-тренінгів є тренінгами навиків, наприклад: тренінг переговорів, самопрезентація, техніка продажу та ін.
Психотерапевтичний направлений на зміни в свідомості. Ці групи співвідносяться з існуючими направленнями психотерапії – психодраматичні, гештальт-групи, групи тілесно орієнтованої, танцювальнорухової терапії та ін..
Соціально-психологічний тренінг (СПТ) займає проміжок, він направлений на зміни і в свідомості і в формуванні навиків. СПТ часто направлений на зміну соціальних установок і розвиток вмінь та досвіду в області міжособистісного спілкування.
Бізнес-тренінги. На сьогоднішній день значення тренінгів, націлених на підвищення ефективності роботи компанії, значно збільшилось. Тренінги для керівників і завідувачів підрозділів допомагають скоротити фінансові та часові втрати, активізувати раніше не використані резерви і підвищити спільний рівень продуктивності.
Бізнес-тренінг – один із видів навчання, який на відміну від психологічного тренінгу має на меті передусім формування ділових навиків і умінь співробітника та/або групи співробітників організації.
Бізнес-організації орієнтовані на проведення саме бізнес-тренінгів. У зарубіжній практиці навчання персоналу діє аксіома:
• організація не оплачує особисте зростання або психотерапію співробітників. (проте деякі бізнес-організації все ж таки використовують тренінги особового зростання для підвищення ефективності професійної діяльності свого персоналу). Навчання, що проводиться у формі бізнес-тренінгів, скероване саме на вдосконалення ділових знань, умінь, навичок, якостей співробітників.
Коучінг – це цілеспрямована та екологічна взаємодія замовника послуг та коуча, в ході якого замовник досягає бажаного результату в професійній чи особистій сферах свого життя.
Бізнес-коучінг – це коучінг в бізнес-сфері (діловій, професійній)
Послугами коуча користуються, коли, наприклад, потрібно:
- прояснити цілі та виявити найефективніші стратегії їх досягнення;
- збільшити дохід компанії;
- провести реорганізацію в компанії;
- прописати нову стратегію чи стандарти діяльності;
- виявити та максимально задіяти всі ресурси працівників (чи власні) ;
- сформувати корпоративну культуру нового типу;
- навчитися швидко приймати рішення в складних ситуаціях;
- підготуватися до переговорів, публічних виступів та нарад;
- розвинути компетенції співробітників після оцінки персоналу;
Цей список можна продовжувати ще довго, адже коучінг на сьогодні є найбільш результативною технологією.
Вище розглянуті спеціалісти допоможуть досягти успіху. Та не варто перекладати весь вантаж турбо на інших. Досягти успіху в підвищенні мотивації можна дотримуючись простих правил, які завжди поруч. По-перше, будьте самі Лідером свого колективу. Демонструйте, що вам важливо сформувати команду однодумців, людей, у яких є спільна мета. Дозволяйте вашим підлеглим приймати участь в формуванні стратегії розвитку та в плануванні роботи. Замініть контроль на нагляд. Повірте, люди вміють досягати цілі та показувати високі результати. Іноді їм просто не потрібно заважати. Крім цього, підвищуйте рівень довіри в компанії – між працівниками та вами. Формуйте такий клімат в колективі, що дозволить розвинутися особистій відповідальності кожного працівника. В цьому вам допоможе знання стратегії «виграш-виграш». В управлінні враховуйте психотип людей, не для всіх підходять ваші звичайні методи управління. Можливо, час навчитись новому та розширити свої погляди на менеджмент?» Варто також пам’ятати, що з огляду на займану кар’єрну позицію та особистісні характеристики, прагнення до самовдосконалення у кожного юриста проявляється по-різному. В цій ситуації завдання керівника – розподілити «статусну увагу». Тобто побудувати мотиваційну модель таким чином, щоб не «перегріти» тих, хто відстає, та не демотивувати лідерів. Зазвичай саме демотивація особи, яка явно проявляє лідерські якості, і спричиняє вихід останньої з команди.
Якщо суспільство зорієнтоване на потреби й інтереси людини, хоче заохочувати працьовитість, ініціативу і творчість, прагне створювати умови для реалізації здібностей, розробки і впровадження інновацій з урахуванням стратегічної перспективи розвитку держави та її інституцій, то воно повинне дбати й про активне нарощування людського капіталу.
Ефективність мотиваційного механізму конкретної організації прямо пропорційна ефективності діяльності її персоналу, а ефективність діяльності кожного працівника (одиниці людського капіталу) – ефективності діяльності структурного підрозділу і, у кінцевому результаті, усієї організації. Трудова мотивація як процес вибору й обґрунтування способу участі людини у процесі соціальної (суспільнокорисної, виробничої) діяльності має бути підпорядкована її впливу .
Недостатня увага до факторів як економічної, так і позаекономічної мотивації праці має серйозні негативні наслідки. Це особливо актуально в умовах переходу суспільства до економіки знань у час загострення економічної кризи, падіння