Удосконалення планування, підвищення ефективності виробництва, маркетингових заходів на ПП “Експотрейд”-“Високопілля”

 

 

Планування – це процес вибору мети та рішень, необхідних для їх досягнення. Планування представляє собою фундамент, на якому будується діяльність підприємства. Стратегічне планування являється інструментом, який допомагає в прийнятті управлінських рішень. 

Першим і самим суттєвим рішенням під час планування являється вибір цілей організації. Основна загальна мета організації – ясно виражена причина її існування.

Місія діяльності зернопереробного заводу ТОВ “Експотрейд” заключається в забезпеченні населення своєю продукцією. На основі загальної місії підприємства формуються цілі.

Цілі діяльності заводу заключаються в:

1.Отримання прибутку – збільшення прибутку за рахунок розширення асортименту продукції та збільшення обсягів виробництва продукції.

2.Забезпечення трудових ресурсів робочими місцями.

3.Зберігання долі ринку до 40 % за рахунок впровадження більш високих технологій продукції.

4.Подолання сезонності роботи заводу.

5.Фінансові цілі – перетворення кредиту та збільшення обігового капіталу.

6.Розробка системи мотивації, спрямованої на збільшення ефективної роботи підприємства.

Загальна мета організації завжди зазнає впливу оточуючого середовища, тому процес стратегічного планування нерозривно пов’язаний з вивченням зовнішнього середовища.

Коли встановлена місія та цілі діяльності підприємства, керівництво проводить діагностику зовнішнього середовища.

Зовнішнє середовище звичайно оцінюють по чотирьом параметрам:

1.Оцінюються зміни, які впливають на різні аспекти поточної стратегії.

2.Визначаються фактори, які представляють загрозу для поточної стратегії організації.

3.Визначаються фактори, які представляють загрозу для поточної стратегії організації.

4.Визначаються фактори, які представляють більше можливостей для досягнення загально фірмових цілей за допомогою коректування плану.

За допомогою аналізу зовнішнього середовища відбувається контроль впливу зовнішніх факторів для виявлення можливостей організації, які групують в сім областей (додаток 2):

•Економіка;

•Політика;

•Ринок;

•Технологія;

•Конкуренція;

•Міжнародне положення;

•Соціальна поведінка;

Таким чином видно, що великий вплив на цілі організації можуть мати теперішній та прогнозований стан економіки, участь лідерів бізнесу в державній політиці, мінливість зовнішнього ринкового середовища, зміни в технології виробництва, процеси на міжнародному ринку, дії реальних та потенційних конкурентів, а також поведінка та інтереси суспільства, як потенційного споживача.

Прямий вплив на організацію здійснюють постачальники сировини, споживачі продукції, конкуренти та законодавча база України.

Ефективна робота заводу не можлива без дотримання строків поставки сировини для переробки. Адже сировина, яка використовується на підприємстві, має нетривалий термін зберігання, тому керівництво заводу суворо потребує від постачальників дотримання строків та регулярності поставок. Дотримання цих умов необхідне для виробництва продукції високої якості. високоякісна продукція забезпечує збільшення обсягів реалізації, що веде до збільшення прибутків підприємства.

Регулярність поставок, збільшення обсягів реалізації, покращення якості продукції сприяють підвищенню ефективності роботи підприємства, що допомагає захопити більш стійкі позиції на ринку продуктів зернопереробного виробництва в порівнянні з конкурентами.

 

 

Діагноз внутрішніх проблем називається управлінським дослідженням, яке включає маркетинг, фінанси, виробництво, трудові ресурси, а також культуру та образ організації.

При дослідженні функції маркетингу треба звертати особливу увагу на долю ринку та конкурентоспроможність організації, асортимент продукції, демографічну статистику, після продажне обслуговування, збут, реклама, прибутки.

Детальний аналіз фінансового положення організації допомагає виявити слабкості всередині організації, а також порівняти положення по відношенню до конкурентів.

Вивчення трудових ресурсів також має велике значення, тому що можливість використання стратегічних альтернатив залежить від наявності кваліфікованого персоналу з добре мотивованими цілями.

Культура відображає звичаї, нрави та очікування в організації. Імідж фірми (як всередині, так і зовні) відноситься до враження, яке складається співробітниками, клієнтами та суспільством в цілому.

Визначивши сильні та слабкі сторони, керівництво приводить їх у відповідність до загроз та можливостей зовнішнього середовища, що допомагає при виборі відповідної стратегічної альтернативи.

Вивчення стратегічних альтернатив.

Після того, як керівництво приведе у відповідність загрози та можливості з внутрішніми силами та слабкостями, воно може визначити стратегію, по якій буде проводити свою господарську діяльність.

Перед кожною організацією, як правило, стоять чотири основні стратегічні альтернативи:

1.Обмежений ріст.

2.Ріст.

3.Скорочення.

4.Сукупність перших трьох

Стратегія обмеженого росту використовується в зрілих галузях з незначними змінами. Для неї характерно встановлення цілей від досягнутого, скоректованих з урахуванням інфляції. Ця стратегія характерна для задоволення своїм положенням організацій як найменш ризикований спосіб існування.

Стратегія росту проводиться за допомогою значного підвищення рівня короткострокових та довгострокових цілей над рівнем показників минулого року. Ця стратегія використовується в галузях, які динамічно розвиваються з швидкою зміною технологій.

Стратегію скорочення використовують рідше всього, тому що в цьому разі цілі встановлюються нижче рівня показників за минулі роки. Існують декілька варіантів цієї стратегії:

1.Ліквідація – повний розпродаж матеріальних запасів та активів.

2.Відсікання зайвого – відокремлення збиткових підрозділів чи видів діяльності.

3.Скорочення і періорієнтація.

Стратегію сукупності будуть використовувати крупні фірми, які активно діють в декількох галузях. Ця стратегія представляє собою