Вессекський цикл оповідань Т. Гарді: жанрово-стильова своєрідність

РОССТАЛЬНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 821. 111- 32. 09

 

 

 

 

Актуальність дослідження. Розвиток системи жанрів малої прози є однією з особливостей історико-літературного процесу в Англії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Цей процес пов’язаний з іменами О. Вайльда, Г. Веллса, Т. Гарді, Дж. Голсуорсі, Е. Д’Арсі, Е. Довсона, І. Зангвілла, Р. Кіплінга, А. Конан-Дойла, Дж. Конрада, Г. Краканторпа, К. Менсфілд, С. Моема, «Сакі» (Г. Г. Манро), Р. Л. Стівенсона, за творами яких можна визначити специфіку розвитку англійської літератури в перехідну добу. Тематичне розмаїття, багатство літературних прийомів та засобів художньої виразності, притаманне творам цих письменників, свідчить про пошуки нових можливостей у літературі означеного періоду.

Томас Гарді (1840 – 1928) є одним із найяскравіших представників англійської літератури «межі століть», у доробку якого твори малої прози слід сприймати як складник унікальної художньої різножанрової цілісності. Поєднання романів, оповідань і поезій в окремі, ретельно сконструйовані цикли, утворює «вессекську епопею», що дає підстави вважати циклічність своєрідною ознакою творчого мислення Т. Гарді. Більшість оповідань, що входять до вессекського циклу («Вессекські оповідання» («Wessex Tales», 1888), «Група шляхетних дам» («A Group of Noble Dames», 1891), «Маленькі іронії життя» («Life's Little Ironies», 1894)), була написана Т. Гарді в 1880-ті та 1890-ті, період, коли були створені кращі романи цього автора. Всі три збірки є складником комплексного утворення, – вессекського циклу, – а кожне окреме оповідання є не тільки самостійним художнім твором, але й частиною всієї форматної єдності. Проте, досі мала проза Т. Гарді, на відміну від романів і поезій митця, не була предметом цілісної літературознавчої розвідки та комплексного дослідження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане на кафедрі зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в межах комплексної науково-дослідної теми «Функціонування літератури в культурному контексті епохи». Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського національного університету (протокол № 7 від 22 березня 2007 р.) та бюро Наукової ради НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» (протокол № 6 від 7 грудня 2010 р.).

Об’єкт дослідження: оповідання збірок «Вессекські оповідання», «Група шляхетних дам» та «Маленькі іронії життя», які увійшли до вессекського циклу Т. Гарді.

Предмет дослідження: жанрово-стильові особливості оповідань вессекського циклу.

Мета дослідження – висвітлення жанрово-стильової своєрідності вессекського циклу оповідань – передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

• проаналізувати визначення жанрової дефініції «короткого оповідання» / «short story», які функціонують у сучасному літературознавстві;
• схарактеризувати аналітичні розвідки вивчення вессекського циклу оповідань письменника, спираючись на сучасні дослідження як історико-літературного, так і літературно-критичного характеру;
• виявити фактори та ознаки циклоутворення малої прози Т. Гарді;
• виокремити домінанти смислотворення в збірках оповідань;
• схарактеризувати процес трансформування моделі художнього часу та простору у творах вессекського циклу оповідань;
• визначити специфіку наратологічних моделей в оповіданнях письменника;
• проаналізувати особливості системи образів у малій прозі Т. Гарді;
• виявити специфіку моделювання сюжетів творів та проблемно-тематичного розмаїття творів у збірках оповідань вессекського циклу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняному літературознавстві описана жанрово-стильова специфіка вессекського циклу оповідань Т. Гарді, а саме, схарактеризовані форми реалізації циклічності в малій прозі письменника, монодіалогічної структури образу розповідача, процес і принципи утворення жанрової моделі синкретичного типу.

Методи дослідження. У роботі застосовані принципи системного, культурно-історичного, міфопоетичного аналізу художнього тексту, діалогічний, гендерний, психологічний підходи, а також контекстуальна, інтертекстуальна, структурно-стильова методика аналізу, що дозволило виокремити специфічні жанрово-стильові ознаки вессекського циклу оповідань Т. Гарді. Аналіз концепції жанрів малої прози здійснено, спираючись на положення представників формальної школи початку ХХ ст. (Б. Ейхенбаума, Б. Томашевського, В. Шкловського) та історичної поетики (Є. Мелетинський, Г. Поспєлов).

Теоретико-методологічну основу дисертації склали теоретичні напрацювання зарубіжних і вітчизняних літературознавців, у яких порушені проблеми еволюції жанру оповідання в англійській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також були розглянуті окремі аспекти творчості Т. Гарді (В. Аллена, К. Бреді, А. Бурцева, Г. Орела, В. Скороденко, М. Урнова, В. Фащенка та ін.)

Практичне значення дисертації полягає в тому, що під час дослідження малої прози Т. Гарді були доповнені й уточнені теоретичні положення стосовно особливостей розвитку англійського оповідання «межі століть». Таким чином створені умови для подальшого комплексного вивчення літературної спадщини письменника, чия постать стала знаковою фігурою літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Матеріали й висновки дослідження можуть бути використані під час підготовки лекційних курсів з історії зарубіжної літератури, на семінарах і практичних заняттях з історії англійської літератури, а також у спецкурсах із вивчення творчості Т. Гарді та літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути предметом вивчення для теоретиків літератури, зокрема фахівців із жанрології.

Особистий внесок здобувача. Текст дисертації, наукові статті, у яких викладені основні положення дослідження, підготовлені та написані здобувачем самостійно та одноосібно.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені у 8 наукових публікаціях. Результати дослідження представлені в доповідях на наукових конференціях – міжнародних: «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2009), «Міжкультурна комунікація: мова