Відтворення в перекладі національно-специфічних та інтернаціональних особливостей компліменту (на матеріалі української та англійської мов)

(«- Де, чорт візьми, твій чоловік?» 

«Він затримався в офісі. Ми шли по вулиці самі». Миттєво вона відчула себе незручно.

«Він абсолютно правий. Якбі я вийшла за тебе заміж, я би тримала тебе під замком.») [43, с. 251]. Це висловлювання імплікує таке оцінне судження: You are very pretty.

Для того, щоб адекватно описати подібні іллокутивні акти компліменту, доцільно розмежовувати поняття «об’єкт вираженого інтенційного стану» і «об’єкт позитивної оцінки», маючи на увазі під першим об’єкт, що є безпосередньою причиною виникнення вираженого інтенційного стану мовця, а під другим – об’єкт, до якого відноситься позитивна оцінка, що становить власне семантичний зміст компліментарного висловлювання.

За змістом комплімент поділяється на такі різновиди: 1) комплімент-схвалення, що сприймається адресатом як позитивна оцінка та має щирий характер; 2) комплімент-лестощі виражають перебільшене вихваляння співрозмовником якостей адресата та має нещирий характер; 3) комплімент-насмішка несе в собі нещире захоплення з боку адресанта; 4) комплімент-подяка являє собою кліше та має етикетний характер; 5) комплімент-іронія; 6) комплімент-поздоровлення; 7) комплімент-привітання; 8) комплімент-прощання; 9) комплімент-співчуття виражає бажання адресанта заспокоїти, підтримати адресата та має щирий характер; 10) комплімент-прохання являє собою інтенцію адресанта отримати бажане та має нещирий характер; 11) комплімент-вибачення може мати як щирий, так і нещирий характер; 12) комплімент-звертання; 13) комплімент-порівняння; 14) комплімент-питання;15) комплімент-вигук розкриває позитивну оцінку якостей адресата інтонаційно з метою більш сильного впливу на адресата [6]. 

Адресант для здійснення певного повідомлення підбирає для передачі інформації мовні одиниці з необхідним предметно-логічним та конотативним значенням і організовує їх у висловлюванні з певним смисловим зв’язком. У створеному тексті виникає прагматичний потенціал. Отже, прагматичний вплив на читача чи слухача детермінований такими чинниками: 1) зміст висловлювання; 2) характер знаків, що утворюють повідомлення, оскільки з метою здійснення певного впливу на реципієнта мовець обирає конкретні мовні засоби для побудови висловлювання та 3) особливості особистості реципієнта [17, с. 210].

 

 

Адресат – це особа, група осіб або широкий загал людей, які виступають як реципієнти тексту перекладу. Врахування фактору адресата в перекладі означає створення такого перекладу, зміст якого був би зрозумілим реципієнту. Рівень сприйняття і розуміння змісту залежить від типологічних особливостей адресатів. 

Комплімент за своєю комунікативною спрямованістю поділяється на: 1) прямий комплімент, направлений безпосередньо на адресу співрозмовника: «Yes, you've wonderful taste, Ernest.» (Так, ви маєте чудовий смак, Ернест.), [53, с. 469]; 2) непрямий комплімент, направлений за адресою співрозмовника опосередковано або в бік людини, яка не бере участі в комунікації: «He is just as superior as ever.» (Він, як ніколи ,схожий на начальника.), [40, с. 127]; 3) взаємонаправлений комплімент передбачає наявність двох суб’єктів у комунікації та спрямований безпосередньо на адресу комуніканта. Його особливість полягає в тому, що обидва комуніканта роблять один одному комплімент, тобто кожен з них виступає і адресантом, і адресатом: «You were lovely. Just killing lovely. – So were you.» (Ви прекрасно виглядали. Просто вбивчо прекрасно. Це дісно так було.), [67]; 4) комплімент собі самому, направлений на адресанта, тобто адресантом і адресатом цього виду компліменту стає одна і таж сама людина: «…but every man we know, compared to me , is a clunk. Really. I’m not conceited, but that’s a fact.» (…але кожна людина, яку ми знаємо, в порівнянні зі мною дурна. Дійсно. Я не марнославний, але це факт.), [67, с. 9].

Так, прямий комплімент більш характерний для української лінгвокультури, а непрямий – для англійської. Взаємонаправлені компліменти не є типовими видами компліментів для обох лінгвокультур. Натомість для української типовим є використання компліменту до самого себе.

Компліменти за кількістю адресатів поділяються на: 1) комплімент одному адресату; 2) комплімент колективному адресату: «I had the privilege of meeting your mother and dad when they had their little chat with Dr. Thurmer some weeks ago. They're grand people.» (Я мав честь познайомитися з твоєю матір'ю і батьком, коли вони балакали з доктором Термер кілька тижнів тому. Вони видатні люди.), [60].

Обʼєктами прямих компліментів, так само як і непрямих, є будь-які з переваг, рис, властивостей тощо, які можуть характеризуватися в компліментарних висловлюваннях взагалі. Непрямі компліменти є імпліцитними. У непрямому компліменті реалізується здатність адресанта до нестандартного мислення і його адекватної вербалізації. У цій групі компліментів можна виділити кілька підвидів:

1.Адресант хвалить не самого адресата, а те, що йому дорого:

«Your kitty is just so lovely, so skittish...» (Ваша кішечка така прекрасна, така ляклива…), [46, с. 424]. 

2.Похвала відноситься до адресата опосередковано:

«You tell stories almost as well as Grandpa» (Ти розповідаєш історії майже так само добре, як дідусь.), [48, с. 247].

3.Адресант наголошує на позитивний вплив, який чинить на нього адресат:

«I wish you would stay with me always, Michael. It has made me younger, and happier ...» (Я хочу, щоб ти залишився зі мною назавжди, Майкл. Це зробить мене молодшою, і щасливішою.), [57, с. 127].

4.Адресант хвалить будь-які досягнення адресата:

«Your novels have received