Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами

Міністерство охорони здоров’я України

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика

 

Желіба Леся Миколаївна

 

УДК 616. 853-08: 615. 213: 616-053. 2

 

 

(14. 01. 15 – нервові хвороби)

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, кафедра швидкої та невідкладної медичної допомоги, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Руденко Анатолій Юхимович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, кафедра нервових хвороб, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Євтушенко Станіслав Константинович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, кафедра дитячої і загальної неврології з курсом рефлексотерапії, завідувач кафедри.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків).

Захист відбудеться 27. 03. 2002 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 613. 01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

 

 

Актуальність теми. Епілепсія постійно привертає увагу дослідників насамперед широким розповсюдженням хвороби і потенційно можливими її негативними наслідками (Фундилер Р. И., 1967; Карлов В. А., 1987; Болдырев А. И., 1990; Волошин П. В. и соавт., 1993; Зозуля И. С. и соавт., 1997; Евтушенко С. К., 2000; Дубенко А. Є., 2001). На неї страждають в середньому 8-12 чоловік на 1000 населення; на жаль, 12-15% з них складають діти (Музичук Л. Э., 1999). Щорічно у світі реєструється від 20 до 120 на 100 000 випадків діагнозу епілепсії. Захворюваність у дітей в 4, 5-5 разів вища, ніж у популяції (Мартинюк В. Ю., 1999).

В патогенетичних механізмах епілепсії одну з провідних ролей відіграють біохімічні зрушення в організмі, у першу чергу, з боку нейромедіаторних систем – глутамат- та ГАМК-ергічної (Maldrum B., 1981; Schechter P. J. et al., 1984; Поздеев В. К., 1983; Панченко Є. Н., 1996; Одинак М. М., Дыскин Д. Е., 1997; Темин П. А. и соавт., 1999), амінокислотного (Дамбинова С. А., Каменская М. А., 1996; Elmer E., Kokaia M., 1997), ферментного (Кириченко В. Д., 1989; Дубенко А. Е., 2001), електролітного (Карлов В. А., 1987; Хухо Ф., 1990) обмінів. В останній час велика увага приділяється вивченню енергетичного обміну у хворих на епілепсію (Погодаев К. И., 1986; Волошин П. В. и соавт., 1996; Крилова В. Ю., 1996; Дубенко А. Є., 1998). Встановлено значне пригнічення інтенсивності енергетичного обміну, яке справляє суттєвий вплив на перебіг епілептичного процесу.

Одним із доказів розладів енергетичного обміну при епілепсії є дослідження, в яких виявлені порушення вітамінного статусу у хворих. Такі роботи малочислені і проводилися, головним чином, в експериментах на тваринах (Крыжановский Г. Н., Шандра А. А., 1981; Крыжановский Г. Н. и соавт., 1982; Крыжановский Г. Н. и соавт., 1984) і в окремих клінічних дослідженнях (Воробьев С. П., 1972; Вальковский К. В., 1971; Вайнтруб М. Я., 1987). Увага дослідників до вивчення вітамінного стану хворих на епілепсію особливо посилилася в останні два десятиріччя у зв'язку з широким застосуванням нових антиконвульсантів (Вайнтруб М. Я., 1985; Susuki Y. et al., 1996; Kayemba Kay S. S. et al., 1997; Schwaninger M. et al., 1999). Серед великої кількості протисудомних препаратів найбільш широкого застосування набули карбамазепін та вальпроат натрію, які належать до препаратів першого вибору і часто застосовуються у вигляді монотерапії. Але, поряд з позитивною дією на перебіг хвороби, ці ліки викликають і небажані побічні дії (Sihneble H., Ernst J., 1998; Вайнтруб М. Я., 1999). Не виключено, що небажані побічні явища антиконвуль- сантної терапії, в певній мірі, залежать і від вітамінної забезпеченості хворих. Проте спеціальних комплексних досліджень, присвячених впливу карбамазепіну та вальпроату натрію на вітамінну забезпеченість у хворих на епілепсію в дитячому та юнацькому віці, не проводилося. Не вивченим залишається стан вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію до призна- чення антиконвульсантної терапії та вплив останньої на вітамінний статус хворих в процесі лікування. Потребує поглибленого вивчення вітамінна за- безпеченість хворих на епілепсію в залежності від дози вживаного проти- судомного препарату, особливо його концентрації в плазмі крові, трива- лості лікування та клінічно зареєстрованих побічних дій. У виданих моно- графіях по епілепсії є лише загальні посилання на доцільність призначен- ня хворим під час протисудомної терапії також й вітамінів (Фундилер Р. И., 1967; Карлов В. А., 1990). Науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування вітамінотерапії в комплексному лікуванні хворих на епілеп- сію в дитячому та юнацькому віці в наявній літературі ми не знайшли. Виходячи з вище сказаного, темою нашого дослідження було обрано визначення вітамінної