Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ніацином. Аналіз рівня індивідуальної забезпеченості хворих вказаними вітамінами показав, що при вживаній дозі карбамазепіну >10 мг/кг/добу дефіцит тіаміну та рибофлавіну був у 95, 7% пацієнтів, піридоксину – 78, 3%, аскорбінової кислоти – 74%, ніацину – 60, 9%, ціанкобаламіну – 26%.

В більшій мірі, ніж доза вживаного препарату, на вітамінний статус хворих впливала плазматична концентрація антиконвульсанту. Проведе- ний кореляційний аналіз виявив прямий негативний зв'язок між плазмо- концентрацією карбамазепіну та вмістом вітамінів. Коефіцієнт кореляції склав для ретинолу r= -0, 62; токоферолу – r= -0, 64; холєкальци феролу – r= -0, 67; аскорбінової кислоти – r= -0, 60; тіаміну – r= -0, 66; рибофлавіну – r= -0, 65; піридоксину – r= -0, 64 при р<0, 05. Перевищення концентрації карбамазепіну в плазмі крові більше 10 мкг/мл знижувало рівень індивідуальної забезпеченості досліджуваними вітамінами до дефіцитного стану у всіх обстежених. Виключення склав лише ціанкобаламін, дефіцит якого був виявлений у 71, 4% обстежених.
Важливу роль в протисудомній дії карбамазепіну відіграє його метаболіт – карбамазепін-10, 11-епоксид, біотрансформація якого відбува- ється в печінці. При добовій дозі карбамазепіну у 600 мг, концентрація карбамазепін-10, 11-епоксиду в плазмі крові зазвичай складає 1-5 мкг/мл. Карбамазепін-10, 11-епоксид має протиепілептичну активність, яка дорів- нює 1/3 від активності карбамазепіну (Гусель В. А., 1988). Дослідження впливу карбамазепін-10, 11-епоксиду на вітамінний статус хворих на епі- лепсію виявило його значну девітамінізуючу дію при концентрації більше 3 мкг/мл. Кореляція між концентрацією карбамазепін-10, 11-епоксиду в плазмі крові та статусом вітамінів характеризувалась вираженим прямим негативним звязком. Коефіцієнт кореляції склав: для ретинолу r= -0, 64, токоферолу – r= -0, 76, аскорбінової кислоти r= -0, 74, тіаміну – r= -0, 74, рибофлавіну – r= -0, 74, піридоксину – r= -0, 71, ніацину – r= -0, 63 при р<0, 05. Хворі, у яких концентрація карбамазепін-10, 11-епоксиду в плазмі крові перевищувала 3 мкг/мл у 100% випадків мали дефіцит тіаміну, рибо- флавіну, піридоксину, ціанкобаламіну та в 92% випадків дефіцит ретино- лу, токоферолу, аскорбінової кислоти та ніацину.
Вважається, що однією з причин виникнення побічних дій при ліку- ванні карбамазепіном є дія його активного метаболіту карбамазепін-10, 11-епоксиду (Гусель В. А., 1988). Побічні дії карбамазепіну були виявлені у 9 хворих, клінічно вони проявлялися сонливістю, апатією, головокружін- ням, зниженням концентрації уваги. У однієї хворої мали місце нейро- ендокринні розлади (дисменорея, надмірна вага тіла). Ще один хворий скаржився на диспептичні розлади. Середня плазматична концентрація карбамазепіну у цих хворих перевищувала 10 мкг/мл, а карбамазепін-10, 11-епоксиду – 3 мкг/мл. Тобто побічні дії виявилися дозозалежними і супроводжувалися у більшості випадків дефіцитним рівнем забезпеченості хворих досліджуваними вітамінами.
Вплив фактору тривалості лікування на стан забезпеченості хворих дітей досліджуваними вітамінами був простежений в групі хворих з концентрацією карбамазепіну в плазмі крові 5-10 мкг/мл, як найбільш вживаною в лікувальній практиці. Вітамінний статус визначався у хворих з тривалістю лікування менше року, 1-5 років і більше 5 років. Встановлено, що тривалість лікування карбамазепіном також призводить до погіршення вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію. Коефіцієнти кореляції вказують на прямий негативний зв'язок між тривалістю лікування та статусом вітамінів: для ретинолу r= -0, 55, токоферолу – r= -0, 59, аскорбі- нової кислоти r= -0, 56, тіаміну – r= -0, 50, рибофлавіну – r= -0, 51, піри- доксину – r=-0, 45 при р<0, 05. В перший рік лікування вітамінний статус хворих змінювався мало, в період від 1 до 5 років лікування суттєве зниження спостерігалося з боку ретинолу, токоферолу, піридоксину, аскорбінової кислоти, рибофлавіну та тіаміну.
Вплив вальпроату натрію на вітамінний статус хворих на епілепсію. На відміну від препаратів карбамазепіну, призначення вальпроату натрію в меншій мірі впливало на рівень вітамінної забезпеченості хворих. Особливо це стосується жиророзчинних вітамінів – ретинолу та токоферолу. При вживаній дозі вальпроату натрію <15мг/кг дефіцит ретинолу був у 5, 9% обстежених, токоферолу – дефіциту не було; збільшення дози препарату >15мг/кг викликало дефіцит ретинолу у 26, 7%, токоферолу – 16, 7% обстежених. Значно гіршою була забезпеченість водорозчинними вітамінами. При дозі вальпроату натрію >15мг/кг дефіцит аскорбінової кислоти був у 29, 5%; тіаміну – 66, 7%; рибофлавіну 60%; піридоксину – 36, 6%; ніацину – 50%; ціанкобаламіну – 10% обстежених хворих.
Вітамінний статус дітей та підлітків, хворих на епілепсію, при лікуванні вальпроатом натрію досліджувався при трьох рівнях кон- центрації препарату в плазмі крові: менше 50мкг/мл; 50-100мкг/мл; та більше 100мкг/мл. Коефіцієнти кореляції між концентрацією вальпроату натрію в плазмі крові і вмістом вітамінів також свідчили про прямий негативний зв'язок, але значно менший ніж при лікуванні карбамазепіном. Для окремих вітамінів коефіцієнтами кореляції були: ретинолу r= -0, 40; токоферолу r= -0, 45; аскорбінової кислоти r= -0, 38; тіаміну r= -0, 57; рибофлавіну r= -0, 64; нікотинової кислоти r= -0, 54; піридоксину r= -0, 44; при p<0, 05. Аналіз індивідуальної забезпеченості хворих вітамінами в за- лежності від концентрації вальпроату натрію в плазмі крові показав, що кількість хворих з дефіцитним вітамінним станом менша, ніж при лікуван- ні карбамазепіном. Дефіцит забезпеченості вітамінами при концентрації вальпроату натрію в плазмі крові >100мкг/мл був по ретинолу, токоферо- лу, аскорбіновій кислоті у 50%; рибофлавну – 83, 3%; ніацину – 67%; піри- доксину – 66,
Фото Капча