Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з плановою науковою роботою кафедри нервових хвороб Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова “Клініко-епідеміологічна характеристика основних нервових хвороб в Подільському (Вінницька область) регіоні України” (№ держреєстрації 01010U4557).

Мета дослідження. Оцінити вітамінний статус дітей та підлітків, хворих на епілепсію, в процесі лікування карбамазепіном та вальпроатом натрію, обґрунтувати підхід та методи корекції вітамінного статусу для підвищення ефективності та безпечності протисудомної фармакотерапії.

Задачі дослідження.

1. Дати клініко-параклінічну характеристику хворих на епілепсію дитячого та юнацького віку, яким проводилася монотерапія препаратами карбамазепіну або вальпроату натрію в стаціонарних дитячих неврологічному, психоневрологічному та психіатричному відділеннях Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.

2. Оцінити стан вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію в дитячому та юнацькому віці до початку антиконвульсантної терапії.

3. Встановити вплив карбамазепіну і його метаболітів на вітамінну забезпеченість хворих на епілепсію в залежності від дози вживаного препарату та його концентрації в плазмі крові, тривалості лікування, зареєстрованих побічних дій призначеного антиконвульсанту.

4. Встановити вплив вальпроату натрію на вітамінну забезпеченість хворих на епілепсію в залежності від дози вживаного препарату та його концентрації в плазмі крові, тривалості лікування, клінічно зареєстрованих побічних дій призначеного антиконвульсанту.

5. З метою з'ясування механізмів девітамінізуючої дії протисудомних препаратів дослідити в експериментах на щурах вплив антиконвульсантів на вітамінну забезпеченість тварин.

6. Дослідити корегуючий вплив вітамінотерапії на вітамінний статус дітей, хворих на епілепсію, при лікуванні їх карбамазепіном та вальпроатом натрію.

Об'єкт дослідження – хворі на епілепсію дитячого та юнацького віку, які лікувалися карбамазепіном або вальпроатом натрію.

Предмет дослідження – показники вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію до призначення антиконвульсантної терапії, вплив препаратів карбамазепіну або вальпроату натрію на вітамінну забезпеченість хворих на епілепсію в залежності від вживаної дози препарату, його концентрації в плазмі крові, тривалості лікування та клінічно зареєстрованих побічних дій призначеного антиконвульсанту.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне обстеження з викорис- танням параклінічних методів – ЕЕГ, РЕГ, ЕхоЕС, ЕКГ, при відповідних показах – аксіально-рентгенівське комп'ютерно-томографічне або ЯМР обстеження, лабораторні аналізи крові, сечі, серологічні реакції на токсо- плазмоз та ін. Біохімічне обстеження хворих по визначенню показників вітамінів в плазмі крові і сечі, концентрації карбамазепіну, його метаболіту карбамазепін-10, 11-епоксиду, вальпроату натрію та гомоцистеїну в плазмі крові. Експериментальне дослідження на щурах з метою встановлення впливу антиконвульсантів на забезпеченість піддослідних тварин вітамінами та їх дії на функцію печінки.

Наукова новизна роботи. Вперше здійснено поглиблене комплексне вивчення вмісту широкого спектру вітамінів у хворих на епілепсію в дитячому та юнацькому віці при лікуванні їх карбамазепіном або вальпроатом натрію. Встановлено, що захворювання епілепсією вже само по собі супроводжується пригніченням вітамінного статусу хворих. Лікування антиконвульсантами карбамазепіном та вальпроатом натрію поглиблює вітамінний дефіцит хворих на епілепсію, особливо це стосується дії карбамазепіну. Виявлена залежність вітамінного дефіциту хворих на епілепсію від концентрації антиконвульсанту в плазмі крові, тривалості протисудомної терапії, побічної дії препарату. Експериментальні дослідження на щурах виявили негативний вплив антиконвульсантів на вітамінний статус піддослідних тварин. Встановлено значний кореляційний зв'язок між показниками забезпеченості щурів жиророзчинними вітамінами та рівнем цитохрому Р-450 в мікросомах печінки. Встановлена гепатотоксична дія вальпроату натрію та її залежність від вітамінної забезпеченості тварин. В роботі встановлена корегуюча дія декамевіту на вітамінний статус хворих на епілепсію при лікуванні їх карбамазепіном та вальпроатом натрію.

Практичне значення роботи. На підставі проведених досліджень здійснено наукове обґрунтування доцільності комплексного лікування епілепсії із застосуванням антиконвульсантів та вітамінів. Визначені покази до призначення вітамінів в залежності від концентрації антиконвульсанту в плазмі крові, тривалості лікування, клінічно зареєстрованих побічних дій препарату. Підтверджена необхідність та практична цінність періодичного визначення концентрації антиконвульсантів в плазмі крові хворих на епілепсію та визначення у них вітамінного статусу.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено патентно-інформаційний пошук, визначено актуальність теми дослідження. Прове- дено обстеження неврологічного стану хворих, здійснено забір крові для біохімічних досліджень. Приймалася участь у виконанні експерименталь- них досліджень на щурах, а також виконанні біохімічних досліджень віта- мінного статусу хворих на епілепсію. У обстежених хворих самостійно проведено аналіз клініко-неврологічних, біохімічних досліджень та їх статистичну обробку. Самостійно здійснено текстове оформлення всіх розділів дисертації.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи повідом- лялися і обговорювалися на: Науково-практичній конференції з актуальних питань психіатрії та неврології, присвяченій 130-річчю з дня народження академіка О. І. Ющенка (1999) ; Науковій конференції молодих вчених Він- ницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова (1998; 2001) ; Науково-практичній конференції “Сучасні підходи до діагностики і лікування епілепсії”, Вінниця (2000) ; Міжобласній науково-практичній конференції психіатрів, Вінниця (2000) ; Пленумі правління науково-практичного товариства неврологів, психіатрів, наркологів України, Тернопіль (2001) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Епілепсія – нові можливості діагностики та лікування”, Харків (2001). Обговорення дисертації відбулось на спільному засіданні кафедр нервових хвороб, психіатрії, біохімії, фармакології та соціальної гігієни Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова за участю лікарів клінічних неврологічних та психіатричних відділень Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. О. І. Ющенка (листопад 2001 р.)

Публікації. По темі