Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами

5. Експериментальне дослідження на щурах впливу антиконвульсантів на мікронутрієнтний статус підтверджує їх девітамінізуючу дію. Механізм девітамінізуючої дії фенобарбіталу, фенітоїну та карбамазепіну очевидно пов'язаний з індукуючою дією цих препаратів на активність монооксигеназних ферментних систем печінки.

6. Дефіцит вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію, який супроводжує захворювання і поглиблюється дією антиконвульсантів, потребує додаткового введення вітамінів для зменшення негативного впливу лікарських засобів на печінку, сприянню покращення ферментативного та енергетичного балансу в організмі.

7. Призначення хворим на епілепсію полівітамінного препарату “Декамевіт” в комплексі з карбамазепіном або вальпроатом натрію покращує вітамінний статус хворих, позитивно впливає на перебіг судомного стану.

 

 

1. Лікування хворих на епілепсію в дитячому та юнацькому віці препаратами карбамазепіну та вальпроату натрію слід періодично контролювати визначенням в плазмі крові концентрації цих препаратів та їх метаболітів з метою запобігання побічної дії та негативного їх впливу на вітамінну забезпеченість хворих.

2. Визначення концентрації антиконвульсантів в плазмі крові хворих необхідно проводити при резистентних формах хвороби, коли доводиться призначати максимальні дози препаратів, а також при появі ознак їх побічної дії.

3. Обстеження вітамінного статусу хворих на епілепсію слід проводити при лікуванні їх високими дозами антиконвульсантів, з концентрацією в плазмі крові: карбамазепіну – >10 мкг/мл, карбамазепін-10, 11-епоксиду – >3 мкг/мл, а вальпроату натрію – >100 мкг/мл, а також після першого року лікування, коли дефіцит вітамінної забезпеченості досягає більш високого рівня.

4. На покращання вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію позитивно впливає полівітамінний препарат “Декамевіт”, який доцільно включати в комплексну терапію при постійному прийомі антиконвульсантів, особливо при застосуванні високих доз препаратів, періодичними курсами 2-3 рази на рік.

 

 

1. Желіба Л. М. Вплив карбамазепіну на вітамінний статус дітей та підлітків, хворих на епілепсію // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, №3 (28). – С. 20-23.

2. Желіба Л. М. Корегуюча дія декамевіту на вітамінний статус хворих епілепсією при лікуванні їх антиконвульсантами першого вибору // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – Т. 5, №2. – С. 414-416.

3. Желіба Л. М. Вплив антиконвульсантної терапії на вітамінний статус хворих на епілепсію (фрагмент огляду іноземної літератури) // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, №2 (27). – С. 113-115.

4. Желіба Л. М., Пентюк О. О. Вплив фенобарбіталу, фенітоїну та карбамазепіну на забезпеченість щурів жиророзчинними вітамінами та деякі механізми девітамінізуючої дії антиконвульсантів // Буковинський медичний вісник. – 2000. – №3. – С. 187-192..

5. Желіба Л. М., Блажієвська Г. Й., Паламарчук О. В., Качула С. О. Гепатотоксичність вальпроату натрію, парацетамолу та тетрахлорметану при різній забезпеченості щурів ретинолом, токоферолом та тіаміном // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – Т. 4, №1. – С. 20-22..

6. Желіба Л. М., Верба Т. С. Досвід застосування клініметрії в оцінці важкості епілептичних нападів. // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України (матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоровя). – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001. – С. 276-278.

7. Желіба Л. М., Ковальчук А. К. Випадок парціальної змішаної епілепсії, що проявлялася у вигляді кольорових зорових та рухових джексонівських припадків. // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. О. І. Ющенка 11-13 вересня 1997 р. – Вінниця, 1997. – С. 55-57.

8. Курляндчиков О. В., Желіба Л. М. Якщо у Вас епілепсія (памятка для хворих та їх близьких). – Вінниця: “Логос”, 1998. – 16 с.

 

 

Желіба Л. М. Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ, 2002.

В дисертації на підставі поглибленого комплексного дослідження широкого спектру вітамінів (А, Е, D3, В1, В2, В6, В12, Вс, С, РР) у 118 хворих епілепсією в дитячому та юнацькому віці, встановлено, що захворювання епілепсією вже само по собі супроводжується пригніченням вітамінного статусу хворих. Лікування антиконвульсантами карбамазепіном та вальпроатом натрію поглиблює дефіцит вітамінної забезпеченості хворих, більш виражену девітамінізуючу дію справляють препарати карбамазепіну. Досліджена залежність вітамінного статусу хворих епілепсією від дози вживаного препарату, його концентрації в плазмі крові, тривалості лікування та клінічно виявлених побічних дій антиконвульсанту. Визначені концентрації в плазмі крові карбамазепіну та вальпроату натрію, які негативно впливають на вітамінний статус хворих. В експериментах на щурах підтверджена девітамінізуюча дія антиконвульсантів. Встановлено значний кореляційний зв'язок між показниками забезпеченості щурів жиророзчинними вітамінами та рівнем цитохрому Р-450 в мікросомах печінки. Досліджена гепатотоксична дія вальпроату натрію та її залежність від вітамінної забезпеченості тварин. Встановлена корегуюча дія вітамінотерапії на вітамінний статус хворих епілепсією при лікуванні їх карбамазепіном та вальпроатом натрію.

Ключові слова: епілепсія, карбамазепін, вальпроат натрію, вітамінна забезпеченість, декамевіт.

 

 

Желиба Л. Н. Витаминное обеспечение больных эпилепсией детского и подросткового возраста при лечении их антиконвульсантами. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 15 – нервные болезни. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, Киев, 2002.

В диссертации, на основании углубленного комплексного исследования широкого спектра витаминов (А, Е, D3, В1, В2, В6, В12, Вс, С, РР), у 118 больных эпилепсией детского и подросткового возраста установлено, что заболевание эпилепсией уже само по себе сопровождается угнетением витаминного статуса больных. Лечение антиконвульсантами карбамазепином и вальпроатом натрия углубляет дефицит витаминного обеспечения больных, более выраженное девитаминизирующее действие оказывают препараты карбамазепина. Исследована зависимость витаминного статуса больных эпилепсией от дозы употребляемого препарата, его концентрации в плазме крови, длительности лечения и клинически выявляемых побочных действий антиконвульсанта. Определены концентрации в плазме крови карбамазепина и вальпроата натрия, которые отрицательно влияют на витаминный статус больных. В экспериментах на крысах подтверждено девитаминизирующее действие антиконвульсантов. Установлена значительная корреляционная связь между показателями обеспеченности жирорастворимыми витаминами и уровнем цитохрома Р-450 в микросомах печени. Исследовано гепатотоксическое действие вальпроата натрия и его зависимость от витаминного обеспечения животных. Установлено коррегирующее действие витаминотерапии на витаминный статус больных эпилепсией при лечении их карбамазепином и вальпроатом натрия.

Ключевые слова: эпилепсия, карбамазепин, вальпроат натрия, витаминное обеспечение, декамевит.

 

 

Zheliba L. N. Vitamin provisions of children and teenagers with epilepsy under the influence of treatment with anticonvulsants.

Thesis for obtaining the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14. 01. 15 – nervous diseases. Kyiv Medical Academy of Postgraduate Education named after P. Shupyc, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2002.

On the base of deep complex research of wide spectrum of vitamins (A, E, D3, B1, B2, B6, B12, Bc, C, PP) the dissertation reflect the healths status of 118 patients of children and teenagers. According to it the dissertation is defined epilepsy as the disease that is accompanied with oppression of vitamin status of these 118 patients. The treatment with carbamazepine and sodium valproate deepens the deficit of vitamin provision of patients. The dissertation is examined the subordination of vitamin status from the dose of this preparations, from its concentrations in blood, from the period of treatment and side effects. The concentrations of carbamazepine and sodium valproate in blood, which make the negative effect on vitamin status of patients, are revealed. The antivitaminic effect of anticonvulsants is testified during the experiment on rats. A significant correlative connection between the indexes of fat-soluble vitamins and the level of cytochrome P-450 in liver is examined. The hepatotoxis effect of sodium valproate and its subordination from vitamin provision of animals is examined. The dissertation reveals the correction influence of Decamevit on vitamins status of patients with epilepsy during the treatment with carbamazepine and sodium valproate.

Key words: epilepsy, carbamazepine, sodium valproate, vitamins provisions, Decamevit.