Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Військова терапія

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
211
Мова: 
Українська
Оцінка: 

обсяг медичної допомоги.

Під видом медичної допомоги розуміють певний перелік лікувально-профілактичних заходів, які проводяться при пораненнях i захворюваннях особовим складом військ та медичною службою на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і на етапах медичної евакуації.
Конкретний вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, які її надають, та наявністю необхідного обладнання.
Пораненим та хворим надаються наступні види медичної допомоги: 1) перша медична допомога надається безпосередньо на місці поранення (ураження) або в найближчому укритті самими військовослужбовцями в порядку само- i взаємодопомоги, стрільцями-санітарами, санітарами, водіями-санітарами та санітарними інструкторами підрозділів, а також особовим складом підрозділів, що виділяються для рятувальних робіт в осередках масових уражень.
2) долікарська (фельдшерська) допомога надається фельдшерами батальйонів в безпосередній близькості від місця поранення на медичних пунктах батальйонів, які очолюються фельдшерами (при масових санітарних втратах і на медичному пункті полку).
3) перша лікарська допомога надається лікарями загальної практики на медичних пунктах полків, а також на медичних пунктах батальйонів (дивізіонів), які очолюють лікарі (часто в окремому медичному батальйоні або в окремому медичному загоні).
4) кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургами і терапевтами в окремих медичних батальйонах (ротах) дивізій, окремих медичних загонах, а також у медичних ротах бригад і деяких лікувальних установах фронту.
5) спеціалізована медична допомога і лікування надається лікарями-спеціалістами у госпітальних базах фронту та в тилових госпіталях Міністерства охорони здоров’я України.
Обсяг медичної допомоги – це сукупність лікувально-профілактичних заходів, якi проводяться пораненим i хворим на даному етапі медичної евакуації. Обсяг медичної допомоги i терміни лікування поранених і хворих залежать від умов бойової, тилової і медичної обстановки і встановлюються: для окремого медичного батальйону (окремого медичного загону) – начальником медичної служби армії (корпусу) ; для медичного пункту полку – начальником медичної служби дивізії.
Заходи першої медичної допомоги спрямовані на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) у даний момент та попередження розвитку тяжких ускладнень. Вона включає наступні заходи: - витягнення поранених з бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожеж із-під завалів;
- гасіння палаючого одягу i запалювальних сумішей, що попали на тіло;
- надягання протигазу при знаходженні на зараженій місцевості; - тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі;
- введення антидотів ураженим отруйними речовинами;
- усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові i можливих чужорідних тіл, фіксування язика при його западанні, введення повітропроводу;
- введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика;
- накладання асептичної пов'язки на рану або опікову поверхню, а при
відкритому пневмотораксі – оклюзійної пов'язки із використанням прогумової обкладинки індивідуального перев’язувального пакету;
- іммобілізацію пошкоджених ділянок простими способами з використанням табельних i підручних засобів;
- часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри i дегазацію одягу, що прилягає до цих ділянок вмістом індивідуального протихімічного пакету;
- дачу антибіотиків, протиблювотних та інших лікарських засобів.
При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються індивідуальний перев’язувальний (протихімічний) пакет пораненого, засоби з його аптечки індивідуальної і тільки після цього – індивідуальні засоби того, хто надає допомогу і вміст сумки медичної військової і сумки санітара. Заходи долікарської допомоги – надаються з метою боротьби із небезпечними для життя наслідками поранення (захворювання) та попередження тяжких ускладнень. В доповнення до першої медичної допомоги вона включає:
- усунення асфіксії (введення повітропроводу, проведення штучної вентиляції легень за допомогою портативних апаратів, інгаляцію кисню та інше) ; - контроль за правильністю i доцільністю накладання джгута, накладання джгута при кровотечі, яка продовжується;
- накладання і виправлення неправильно накладених пов’язок; - повторне введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дачу антибіотиків; - покрашення транспортної іммобілізації за допомогою табельних i підручних засобів;
- введення серцево-судинних та інших лікарських засобів за показаннями;
- повторну часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію одягу, що прилягає до цих ділянок шкіри;
- зігрівання поранених i хворих, дачу гарячого чаю (за виключенням пораненим у живіт).
Заходи першої лікарської допомоги надаються з метою усунення або послаблення наслідків поранень (захворювань), які загрожують життю поранених i хворих, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх тяжкості, а також підготовки тих, окремих поранених, до подальшої евакуації. Заходи першої лікарської допомоги по терміновості їх виконання розподіляються на дві групи:
1) невідкладні заходи;
2) заходи, виконання яких може бути відкладено.
Невідкладні заходи проводяться при станах, що загрожують життю поранених і хворих.
Вони включають:
- зупинку зовнішньої кровотечі (введення тампону у рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин у рані, накладання затискувача на судину, що кровоточить, контроль за правильністю i доцільністю накладання джгута та накладання джгута при наявності показань) ;
- усунення гострої дихальної недостатності (відсмоктування слизу, блювотних мас i крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітропроводу, прошивання язика, відсічення або підшивання звисаючих лоскутів м'якого піднебіння i бокових відділів глотки, штучну вентиляцію легень, інгаляцію кисню, накладання оклюзійної пов'язки при відкритому пневмотораксі, інгаляцію парів етилового спирту при набряку легень, пункцію або торакоцентез при напруженому пневмотораксі) ;
- переливання крові і кровозамінників при тяжкому шоці та значній крововтраті;
Фото Капча