Військова терапія

Сутність сучасної системи ЛЕЗ полягає в своєчасному послідовному, та спадкоємному проведенні пораненим та хворим необхідних лікарських заходів на полі бою та на етапах медичної евакуації у поєднанні з їх евакуацією до лікарських частин, устнов, що забезпечують надання вичерпної медичної допомоги та повноцінного лікування. Основу ЛЕЗ складає система етапного лікування поранених з евакуацією їх за призначеням. У сучасній системі ЛЕЗ особливе значення мають своєчаність надання медичної допомоги, спадкоємність та послідовність лікарських заходів, тобто, виконання єдиних методів лікування поранених та хворих та послідовне нарощування лікарських заходів на етапах медичної евакуації. Медична допомога повинна бути надана у строки, що найбільш сприятливі для послідуючого відновлення здоров’я пораненого. Своєчасність медичної допомоги досягається організацією безперервного вивозу поранених з поля бою, швидкою доставкою їх на етапи медичної евакуації. Спадкоємність у лікуванні поранених та хворих досягається насамперед единим розумінням патологічних процесів, що проходять в організмі при ураженнях та захворюваннях, єдиними методами їх профілактики та лікування. Поняття про етап медичної евакуації (ЕМЕ), завдання які він виконує, принципова схема розгортання.

Під ЕМЕ розуміють сили та засоби МС, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених та хворих, надання їм медичної допомоги, лікування та підготовки їх за показаннями до подальшої евакуації. Основними етапами медичної евакуації є МПП (мед пункт полку), МедР (мед рота бригади), ЛЗ госпітальної бази (ВППГ – військово-польові пересувні госпіталі).

 Незалежно від ролі у системі медичного забезпечення військ етапи медичної евакуації виконують наступні загальні для кожного з них задачі:

- прийом, реєтрацію, медичне сортування поступаючих поранених та хворих; – проведення по показанням санітарної обробки пораненим та хворим, дезінфекції, дезактивації та дегазації;

- надання пораненим та хворим медичної допомоги;

- стаціонарне лікування поранених та хворих;

- підготовка до евакуації поранених, що підлягають лікуванню на наступних етапах;

- ізоляція інфекційних хворих.

Види та обсяг медичної допомоги

Вид медичної допомоги – це певний перелік (комплекс) лікарсько-профілактичних заходів, що проводяться при пораненях та захворюваннях ОСВ та МС на полі бою та на етапах медичної евакуації. Конкретний вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, що їх надають, та наявністю необхідного оснащення.

Пораненим та хворим надаються наступні види медичної допомоги: 1. Перша – на місці поранення, або у найближчому укритті самими військово-службовцями у порядку само- та взаємодопомоги, стрілками санітарами та санітарними інструкторами підрозділів

2. Долікарська (фельдшерська) – на МПБ, очолюваних фельдшерами

3. Перша лікарська – на МПП, МПБ, очолюваних лікарями, частково в МедР;

4. Кваліфікована медична допомога в МедР, ВППГ.

5. Спеціалізована медична допомога у госпітальнх базах фронту та в тилових госпіталях МОЗ.

Обсяг медичної допомоги (ОМД) – сукупність лікарських профілактичних заходів, що виконують пораненим та хворим на даному етапі медичної евакуації. ОМД може бути повним або скороченим. Скорочення ОМД в залежності від бойової обстановки здійснюється за рахунок заходів виконання яких може бути відкладено.

Перша медична допомога включає: вилучення поранених та хворих з бойових машин, важкодоступних місць, з-під завалів, вогнищ, пожеж, тушіння обмундирування, що горить, надівання протигазу при знаходженні на місцевості, зараженій отруйними речовинами, тимчасову зупинку зовнішньої крововтрати. Введення антидотів уражених отруйними речовинами; усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від крові, блювотних мас, чужородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення повітроводу, введення знаболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика з аптечки індивідуальної (АІ). Накладання асептичної пов’язки на рану та опікову поверхню, оклюзійної пов’язки при відкритому пневмотораксі (гумова облонка індивідуального перев’язувального пакету). Імобілізація пошкодженої кінцівки найпростішими способами з використанням як табельних так і підручних матеріалів; часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри, дегазація прилеглого обмундирування за допомогою індивідуального протихімічного пакету. Приймання антибіотиків, протиблювотних та ін. лікарських засобів. Долікарська допомога надається з метою боротьби з загрожуючими наслідками поранення та попередження тяжких ускладнень. На додаток до першої медичної допомоги вона включає ліквідацію асфіксії; контроль за правильністю накладання жгута при кровотечі, накладання та поправленні неправильно накладених пов’язок, повторне ведення знеболюючих засобів, покращення транспортної імобілізацї, введення серцево-судинних та ін засобів. Перша лікарська допомога надається з метою ліквідації наслідків пораненя, що загрожують життю пораненого, попредження розвитку ускладнень, зменшенню їх наслідків та підготовки до подальшої евакуації. Заходи ПЛД діляться на 2 групи:

1. Невідкладні заходи – зупинка зовнішньої кровотечі (введення тампона в рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин у рані, накладанння зажима на судину, контроль за правильністю накладання жгута), усунення гострої дихальної недостатності, переливання крові та кровозамісників при важкому шоці та значній крововтраті, введення знеболюючих, новокаїнових блокад при важкому шоці, транспортну імобілізацію пр переломах кісток, відсічення кінцівок, що висять на лоскуті м’яких тканин, катетеризація або капілярна пункція сечового міхура при затримці сечовипускання; часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри при зараженні отруєними речовинами, промивання очей при