Вплив людини на навколишнє середовище

 

 

Забруднення атмосфери Землі в результаті господарської діяльності людей посилюється з кожним днем. У атмосферу Землі щорічно поступає:

- більше 200 млн. т діоксиду вуглецю;

- більше 150 млн. т діоксиду сірки;

- більше 50 млн. т оксиду азоту;

- близько 225 тис. т миш'яку (світове виробництво 40 тыс. т) ;

- 150 тис. т кобальту (світове виробництво 100 тис. т) ;

- 100 тис. т берилія (світове виробництво 300 тис. т) ;

- 200 тис. т урану (світове виробництво 30 тис. т).

Окрім цього в атмосферу потрапляє велика кількість ртуті, свинцю, кадмію і інших металів.

 

 

Нині істотно збільшилася негативна діяльність людини по відношенню до природного середовища, яке проявляється в наступних основних напрямах:

- виснаження природних ресурсів;

- руйнування природного середовища;

- забруднення довкілля.

Під забрудненням природного довкілля розуміють фізико-хімічні зміни складу природної речовини (повітря, води, ґрунту), яка погрожує стану здоров'я і життя людини, а природному середовищу, що так само оточує його, тобто збільшення концентрації фізичних, хімічних і біологічних агентів понад певну концентрацію.

Під забрудненням повітря слід розуміти будь-яку зміну його складу і властивостей, яка впливає негативно на здоров'я людини і тварин, стан рослин і екосистем.

Забруднення атмосфери може бути:

- природним (природним) ;

- антропогенним (техногенним).

Природне забруднення повітря викликане природними процесами. До них відносяться: – вулканічна діяльність; – вивітрювання гірських порід; – вітрова ерозія; – масове цвітіння рослин; – дим з лісових і степових пожеж та ін.

Антропогенне забруднення пов'язане з викидом різних забруднюючих речовин, в процесі діяльності людини. По своїх масштабах воно значно перевершує природне забруднення атмосферного повітря.

Залежно від масштабів поширення виділяють різні типи забруднення атмосфери: – місцеве; – регіональне; – глобальне.

Місцеве забруднення характеризується підвищеним вмістом забруднюючих речовин на невеликих територіях (місто, промисловий район, сільськогосподарська зона та ін.).

При регіональному забрудненні до сфери негативної дії залучаються значні простори, але не уся Планета.

Глобальне забруднення пов'язане зі зміною стану атмосфери в цілому.

По своєму агрегатному стану викиди шкідливих речовин в атмосферу класифікуються на:

- газоподібні (діоксид сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні та ін.) ;

- рідкі (кислоти, луги, розчини солей та ін.) ;

- тверді (канцерогенні речовини, свинець і його з'єднання, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини і ін.).

Атмосферне забруднення розділяють на:

- первинні – що поступають в атмосферу;

- вторинні – перетворення останніх, що є результатом.

Щорічно на Україні викидаються в атмосферу 20 млн. т різних забруднюючих речовин. Східний регіон України (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Харківська області) рішенням ООН оголошені «зоною екологічного лиха в Європі».

Вони, складаючи 35% населення, 22% площі дають 50% валового внутрішнього продукту України. Крім того на Україні з працюючих атомних реакторів викидається в атмосферу понад 140 тис. Кюрі радіоактивних речовин в рік.

В середньому за рік на кожного жителя України доводиться наступна кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу:

- західний регіон 35 кг;

- центральний 67 кг;

- південний 60 кг;

- східний 274 кг.

Дніпропетровська область викидає близько 3 млн. т. шкідливих речовин в рік.

Нині налічується більше 500 шкідливих речовин, що забруднюють атмосферу, і їх кількість постійно збільшується.

Найпоширенішими нетоксичними і токсичними речовинами, що забруднюють атмосферу являються:

- нетоксичне – вуглекислий газ СО2;

- оксид вуглецю СО «чадний газ»;

- оксиди сірки (SO – окисел сірки, SO2 – сірчистий ангідрид, SO3 – сірчаний ангідрид) ;

- оксиди азоту (NО – окисел азоту, NО2 – двоокис азоту, N2О3 – закис азоту) ;

- вуглеводні;

- пил, сажа.

Оксид вуглецю – «чадний газ» утворюється в результаті спалювання твердих відходів з вихлопними газами і викидами промислових і сільськогосподарських підприємств. Щорічно у світі його викидається 1250 млн. т., він сприяє підвищенню температури і є головним забруднювачем.

Ця речовина переважно загальноотруйної дії – отрута гемоглобіну, воно витісняє кисень з гемоглобіну (речовини, яка його переносить) крові, зміст якого, знижується до 8% і виникає кисневе голодування (аноксемія).

Під впливом «чадного газу» спостерігається тяжкість і відчуття давлення голови, сильний біль в лобі і скронях, запаморочення, шум у вухах, почервоніння і паління шкіри обличчя, тремтіння, почуття слабкості і страху, спрага, почастішання пульсу, пульсація скроневих артерій, нудота, блювота. Надалі з'являється заціпенілість, слабкість і байдужість, наростає сонливість. Температура тіла може знизитися до 38 – 400С. Надалі настає втрата свідомості, блювота, мимовільне звільнення сечового міхура і кишечника. Смерть настає від зупинки дихання навіть через 3 – 7 днів.

Проте при низькій концентрації