Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив людини на навколишнє середовище

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Вони пригноблюють кровотворну систему, викликають онкологічні захворювання, знижують опір організму інфекціям і так далі. Пил, що містить з'єднання свинцю і ртуті, має мутагенні властивості і викликає генетичні зміни в клітинах організму.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) – це максимальна концентрація якоїсь речовини в повітрі, воді, їжі, яка не шкодить здоров'ю людини, не знижує його самопочуття і працездатності.
Виражається гранично допустима концентрація (ГДК) в концентраціях шкідливих речовин в повітрі – міліграмах на кубічний метр (мг/м), воді – міліграмах на літр (мг/л), в ґрунтах і продуктах харчування – міліграмах на кілограм (мг/кг).
Перевищення середньорічної концентрація забруднюючих речовин в 2008 році по г Дніпропетровську по відношенню до ГДК (раз) і зразковий відносний склад в атмосфері (у відсотках) :
- оксид вуглецю – в 1, 5 разу – 45%;
- діоксид сірки в 1 раз – 18%;
- вуглеводні – 15%;
- пилу в 2 рази – 12%;
- діоксид азоту в 2 рази – 10%;
- аміаку в 1, 8 разу;
- формальдегіду в 1, 3 разу.
 
Дії забруднень атмосфери на рослини
 
Забруднення атмосфери впливає шкідливо і на рослини. Газообмін і обмін речовин в організмі людини і тварин орієнтований на вміст кисню в повітрі 21%; рослини споживають з повітря вуглекислий газ, зміст якого 0, 03%. Тому рослини більшою мірою піддаються дії забруднень.
Шкідливі гази потрапляють в рослини через стоми в листі і руйнують їх. Найбільш шкідливі для рослин – сірчистий газ, фтористий водень, озон, діоксид азоту, соляна і азотна кислоти. Сірчистий газ – знищує рослинність, змінює хімічний склад ґрунту. В результаті ушкоджень, рослини різко знижують врожайність сільськогосподарських культур.
При змісті діоксиду сірки у кількості 1 грам на метр кубічний (г/м3) повітря відбувається зниження врожайності на 14%, а при 2 грам на метр кубічний (г/м3) – на 26%. При випаданні кислотних дощів врожайність падає в 3 рази.
 
Дії забруднень атмосфери на ліси
 
Найбільш серйозна шкода з віддаленими наслідками для лісів приносять викиди пилових часток, діоксиду сірки, з'єднання фтору. Пил призводить до утворення шарів, в яких відбуваються процеси фотосинтезу. Зазвичай в радіусі 1-3 км від джерел викидів продуктивність лісу знижується на 30-50%, поблизу джерел викиду дерева взагалі не можуть рости.
Різні рослини мають різну чутливість до забруднень, наприклад, найбільш чутливі до фтору:
- конюшина і кукурудза, найменше – тютюн і капуста. Дуже чутливі до фтору фруктові дерева.
Зелені легені міста
Високий рівень забруднення повітря і несприятливий клімат промислових міст визначають важливу роль зеленого будівництва, що забезпечує функціонування « легенів» міст – рослин.
Відомо, що зелені насадження це:
По-перше – це джерело поступу кисню в атмосферу повітря.
Один гектар зелених насаджень здатний виділити в атмосферу за період вегетації (для нашого регіону 150 днів в році) від 10 до 20 тонн кисню. Це 231 т кисню
По-друге – це поглинач з повітря шкідливих для людей викидів. Один гектар насаджень здатний:
- поглинути за період вегетацію від 14 до 65 т пилу;
- поглинути за період вегетації від 20% до 60% з'єднань фтору;
- поглинути за період вегетацію від 5 до 10 т вуглекислого газу.
За період вегетації в Дніпропетровську зелені насадження поглинають 115 тис. т вуглекислого і 2, 4 т сірчистого газу і осаджують приблизно 486 т пилу.
Наприклад, Дніпропетровська ТЕЦ, працююча на вугіллі, викидає в атмосферу за рік приблизно:
20, 6 тис. т вуглекислого газу;
майже 240 тис. т сирнистого газу;
17, 5 тис. т найдрібнішої золи.
Одне доросле дерево поглинає від 90 до 100 грамів свинцю (майже стільки його міститься в 150 літрах етилованого бензину, при спалюванні що викидається в атмосферу).
По-третє – це сильний антимікробний очисник міського повітря. У одному метрі кубічному міського повітря міститься від 30 до 40 тис. бактерій, що в 200 – 300 разів більше, ніж в лісі. Рослинність сприяє підвищенню іонізації повітря негативними легкими іонами, позитивно впливає на організм людини, збагачує його фітонцидами – леткими речовинами, що мають антимікробну активність. За одну добу один гектар зелених насаджень виділяє до 2-х кг фітонцидів. Всього 2-а кг фітонцидів здатні очистити від хвороботворних мікробів декілька сотень кубічних метрів повітря.
Під впливом з'єднань, що входять до складу фітонцидів, в повітрі знижується концентрація деяких небезпечних забрудників:
- чадного газу, оксидів азоту на 10-30%;
- сірчистого газу на 50-70%.
Сильну антимікробну активність мають фітонциди черемхи, сосни, ялини, тополі, дубу, ясена і інших деревно-чагарникових порід. Фітонциди здатні вбивати деякі мікроорганізми за 5-25 хвилин. За період вегетації зелені насадження виділяють в повітря Дніпропетровська близько 5, 4 т фітонцидів.
По-четверте – рослини не лише очищають міське повітря, і охолоджують і зволожують його приземний шар (на висоті 10 м від поверхні Землі).
За рахунок випару води одним дорослим деревом (до 400 літрів за добу) створюється охолоджувальний ефект до 250 тис. ккал/добу, рівний роботі
Фото Капча