Вплив людини на навколишнє середовище

«Ядерна зима» – це модель охолодження Планети під впливом різкого збільшення запиленої атмосфери.

Таким чином, можливе потепління клімату – «парниковий ефект» – може привести до катастрофічних наслідків.

 

 

Кислотні опади є дощами (туман, сніг) з підвищеною кислотністю.

Такі опади уперше зареєстровані в 1908 році в Англії. Кількісною характеристикою кислот є водневий показник рН. Показник рН визначає концентрацію іонів, водню в розчині і чисельно дорівнює десятковому логарифму цієї концентрації, вираженої в міль/дм тобто Рн =, – 7 при рН 7 – середовище кислотне.

Головна причина кислотних опадів наявність у викидах атмосфери: – оксидів сірки; – оксидів азоту; – аміаку; – інших летких органічних з'єднання.

У глобальному масштабі викиди сірчистого ангідриду у виді аерозолі складає 160-180 млн. т. в рік.

Під впливом ультрафіолетового випромінювання сірчистий ангідрид перетворюється на сірчаний, який спонтанно перетворюється на сірчану кислоту, здатну утворювати токсичний туман.

Щорічно в атмосферу Землі поступає близько 150 млн. тон оксидів азоту. Окисел азоту при взаємодії з киснем повітря утворює двоокис азоту, який в результаті реакції з атмосферною водяною парою перетворюється на азотну кислоту.

Краплі хмар конденсуються на частках аерозолів і молекулах сірчаною і азотною кислот. При випаданні опадів промивається шар атмосфери між хмарою і землею. Так утворюються кислотні опади.

У 1987 році американські учені висунули нову гіпотезу про загибель динозаврів. Вони вважають, що ці велетенські тварини вимерли в результаті тривалих кислотних дощів. Вважають, що сталося це в результаті зіткнення нашої Планети з кометою. Саме тоді в атмосфері утворилася велика кількість оксидів азоту, які випали виді дощів з високим вмістом азотної кислоти.

Кислотні опади типові для Скандинавських країн, Англії, Бельгії, Німеччини, Канади і інших країн, що мають тривалі періоди негативних температур.

Негативний вплив кислотних опадів різноманітний.

Кислотні опади діють на людей і тварин, змінюючи обмін речовин в клітинах і діяльність білків організму; рослини, грунт, водні екосистеми, будови, об'єкти.

Кислотні опади згубно впливають на довкілля, а саме:

- врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується;

- кислотні опади сприяють вимиванню з ґрунту кальцію, калію, магнію, що викликає порушення флори і фауни;

- під впливом кислотних опадів змінюється біохімічний склад ґрунту, що веде до захворювання і загибелі деяких видів рослин;

- кислотні опади, взаємодіючи з важкими металами в ґрунті, переводять їх в легко засвоювану рослинами форму. Далі по харчовому ланцюгу важкі метали потрапляють в організм риб, тварин і людини.

Потрапляючи в організм людини важкі метали, викликають в нім зміни;

- гинуть ліси, особливо сприйнятливі до кислотних осідань: хвоя, кедр, бук, тис;

- отруюються вода озер і ставків, в яких гине риба, в першу чергу її цінні види: лосось, форель, а також комахи;

- знищення комах у водойм призводить до зникнення птахів і тварин, які ними живляться;

- знищення лісів в гірських районах (у Карпатах) збільшує вірогідність появи зсувів і повеней;

- прискорюється руйнування пам'ятників культури, будівель.

Взаємодії з карбонатом кальцію піщаників і вапняків, перетворюючи його на гіпс, який вимивається дощем; викликають активну корозію металів;

- наявність кислотного туману в повітрі призводить до захворювання легеневих шляхів у людей, роздратування очей.

Страждають від кислотних опадів люди, які використовують питну воду.

 

 

Смог – поєднання газоподібних і твердих домішок з туманом або аерозольним серпанком, що викликає інтенсивне забруднення атмосфери.

Смог з'являється при нерухомому повітрі, коли з одного боку відсутні горизонтальні вітри, з іншою розподіл температури по висоті атмосфери такий, що відсутній вертикальне переміщення повітря.

Смоги бувають двох типів:

лондонський;

фотохімічний (Лос-Анжелській).

Лондонський – був відмічений більше 100 років тому. Спостерігається в туманну безвітряну погоду. Увесь дим не відноситься вітром, а затримується туманом і залишається над містом, роблячи важку дію на здоров'я людей. Заміна твердого палива на газоподібне зменшує задимлення.

Фотохімічний – був виявлений в 30-і роки в Лос-Анджелесі. З'являється найчастіше у великих південних містах в червні – вересні і рідше взимку, у безвітряну, ясну, сонячну погоду, коли скупчуються оксиди азоту, сірки і інші забрудники – що містяться у вихлопних газах автомобілів.

Ці з'єднання під впливом сонячної радіації вступають в хімічну реакцію з вуглеводнями. У атмосфері концентруються різні перекиси, які в сумі утворюють характерні для фотохімічного туману оксиданти. По своїй фізіологічній дії на організм людини вони украй небезпечні для дихальної і кровоносної системи.

 

 

Проблема озону – одна з найважливіших проблем.

Стратосферний озоновий шар захищає людей і живу природу від жорсткого ультрафіолетового і м'якого рентгенівського випромінювання в ультрафіолетовій частині сонячного спектру. Кожен втрачений відсоток в масштабі Землі збільшує на 2% інтенсивність випромінювання, що падає, і на 2% збільшує число ракових захворювань шкіри у людей, пригнічує імунну систему організму людини, знижує врожайність сільськогосподарських культур.

У звичайному атмосферному повітрі міститься в середньому до 0, 0004% озону. Проте