Вплив людини на навколишнє середовище

4. Інтенсивне забруднення атмосферного повітря відзначається також при здобичі і переробки мінеральної сировини, на нафто – і газопереробних заводах, при викиді пилу і газів з підземних гірських розробок, при спалюванні сміття і горінні порід у відвалах (териконах) і т. д.

5. У сільських районах вогнищами забруднення атмосферного повітря, являються тваринницькі і птахівницькі ферми, промислові комплекси по виробництву м'яса, розпиляло пестицидів і т. д.

6. Найбільше забруднення атмосферного повітря поступає від енергетичних установок, працюючих на вуглеводневому паливі: бензин, гасі, дизельне паливо, мазут, вугілля, природний газ та ін.

На долю транспортних засобів проходиться 40% шкідливих викидів в атмосферу на Україні і Дніпропетровській області і 60% на інші викиди.

У США, Великобританії, ФРН та ін. доводиться на транспортні засоби близько 60% усіх шкідливих викидів в атмосферу і 40% на інші.

До складу автомобільних викидів входять більше 170 токсичних компонентів. Основні компоненти, що викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива і роботі двигунів усіх видів являється:

- нетоксичні – вуглекислий газ і водяна пара;

- оксид вуглецю – «чадний газ»;

- оксиди сірки;

- оксиди азоту;

- різні вуглеводні в т. ч. і канцерогенні бензопірени;

- з'єднання свинцю;

- сажа, незгорілі частки палива і так далі

Основна доля токсичних домішок поступає в атмосферу з відпрацьованими газами внутрішнього згорання в т. ч. 45% вуглеводнів від їх загального викиду.

Найвищу токсичність має вихлоп карбюраторних двигунів внутрішнього згорання, за рахунок великого викиду «чадного газу», оксидів азоту, вуглеводнів та ін.

Дизельні двигуни внутрішнього згорання (ДВЗ) викидають значно меншу кількість речовин, що забруднюють атмосферу, проте у великій кількості саджаю (незгорілі частки палива), яка в чистому вигляді не токсична. Проте частки сажі несуть на своїй поверхні частки токсичних речовин, у тому числі і канцерогенних. Сажа може тривалий час знаходитися в зваженому стані в повітрі, збільшуючи тим самим час дії токсичних речовин на людину.

Доля забруднення атмосфери від газотурбінних рухових установок і ракетних двигунів доки незначна, оскільки в містах і промислових центрах їх кількість обмежена; виключення складають аеродроми, випробувальні станції, стартові майданчики.

Нині у світі налічується близько 800 млн. автомобілів, які щорічно викидають:

- оксиду вуглецю – 200 млн. т;

- летких вуглеводнів – 40 млн. т;

- оксидів азоту – 20 млн. т.

Річний вихлоп автомобіля середньої вантажопідйомності складає:

- «чадний газ» – 200 кг;

- оксидів азоту – 40 кг;

- різних вуглеводів – 200 кг.

Автомобіль середньої вантажопідйомності пройшов 15 тис. км з бензиновим двигуном витратив 4350 кг кисню, а викинув:

- вуглекислого газу – 3250 кг;

- «чадного газу» – 530 кг;

- вуглеводнів – 93 кг;

- оксидів азоту – 27 кг

Кількість шкідливих речовин, що поступають в атмосферу у складі газів, що відпрацювали, залежить від загального технічного стану автомобілів і особливо їх двигуна – джерела найбільшого забруднення. Так, при порушенні регулювання карбюратора викиди «чадного газу» збільшуються в 4-5 разів.

Існують шкідливі домішки типу тетраетилсвинцю, який використовується як присадка до бензину і служить для відвертання детонації палива в двигуні.

Кількість його по вазі дещо більше 0, 1%.

Близько 70% свинцю, доданого до бензину з етиловою рідиною, потрапляє в атмосферу з відпрацьованими газами.

З них 30% осідає на землі відразу, а 40% залишається в атмосфері.

Один вантажний автомобіль середньої вантажопідйомності виділяє 2, 5 – 3 кг свинцю в рік.

Працюючі двигуни автомобілів щорічно викидають в атмосферу біля 2-х млн. т свинцю. Встановлено, що плоди дерев в смузі 50 метрів автостради не слід споживати в їжу.

Нині свинець виявляється всюди. У Гренландії встановлено, що вміст свинцю в атмосфері зростає з 1750 року, але особливо швидко з 1940 року. У 1965 році свинцю в повітрі було в 400 разів більше, ніж на початку промислової ери. Якщо порівняти вміст свинцю в кістках людини того, що живе 1600 років тому, то різниця на три порядки величини.

Свинець – кінцевий продукт розпаду природного урану, відкладається в кістках і інших тканинах, впливає на кровоносну, нервову і сечостатеву системи; надлишок в організмі веде до свинцевого отруєння, яке проявляється спочатку в неврозах, безсоння, стомлюваності, потім в депресіях, погіршенні розумових здібностях.

Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємний запах, дратувати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів, і тим самим знижувати їх захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів і захворювань легенів. Дуже неприємні наслідки, які можуть виявитися на величезному інтервалі часу, пов'язані і з такими незначними за об'ємом викидами, як свинець, бензопирен, фосфор, кадмій, миш'як, кобальт та ін.