Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
78
Мова: 
Українська
Оцінка: 

яких вони намагалися відкрити «хитрий гаманець».

Ми бачимо, що у дітей ЕГ відбулися зміни по всіх лініях розвитку. Є всі підстави стверджувати, що ця зміна пояснюється результатом формувального експерименту, направленого на розвиток творчої позиції. Це може служити підтвердженням того, що творча позиція виявляється в самих різних сферах життєдіяльності дошкільника.
Кореляційний аналіз виявив високо значущий зв'язок між показниками всіх діагностичних методик з етапом творчого розвитку (0,905**). Дані достовірні при 1% рівні значущості (Р < 0,01).
Ми бачимо, що позитивні кореляційні зв'язки відмічені між результатами окремих діагностичних методик і етапом розвитку творчої позиції. Відповідно, і весь комплекс діагностичних методик теж показує високо значущий зв'язок з етапом розвитку творчої позиції, на який піднялася дитина після проведення формувального експерименту (0,905**). 
До першої групи увійшли всі діти, які знаходилися після формувального експерименту на етапі «проявлена творча позиція». У другу – всі діти, що показали етап «особистісне включення». У третю – діти, що знаходяться на етапах «зародження задуму» і «розкованості».
У таблиці 2.3. приведені профілі (середнє значення результатів по діагностичних методиках) для дітей кожної групи. 
Очевидно, що для дітей кожної групи існує значуще зрушення в різних сферах життєдіяльності, що фіксується по певних методиках діагностики, причому для кожного етапу творчого розвитку він різний. Для кожної групи виявлені специфічні зміни в показниках творчої позиції. Так, для дітей, що знаходяться на етапах розкріпачення і зародження задуму, характерні великі зміни в самоорганізації ігрової діяльності. На етапі особового включення найінтенсивніше йде розвиток комунікаційної сфери. На етапі проявленої творчого розвитку у дітей на тлі високих показників по всіх методиках діагностики найбільшою мірою збільшуються показники уяви і пізнавальної активності.
 
Таблиця 2.3
Профілі груп за діагностичними методиками
Група 1 (етап - проявлена творча позиція)
Методики діагностики і сфера життєдіяльностіІII% зміни
«Картинки» (комунікаційна сфера)3,493,8310
«Як врятувати зайчика» (уява: творче використання предмету)2,082,7733
«Коробочка» (пізнавальна активність)4,466,035
Група 2 (етап – особистісне включення)
Методики діагностики і сфера життєдіяльностіІII% зміни
«Займися чим-небудь» (самоорганізація ігор.)2,282,5512
«Картинки» (комунікаційна сфера)2,813,4422
«Коробочка» (пізнавальна активність)4,555,1313
Група 3 (етап – зародження задуму і розкованість)
Методики діагностики і сфера життєдіяльностіІII% зміни
«Займися чим-небудь» (самоорганізація ігор.)1,031,9185
«Картинки» (комунікаційна сфера)1,922,4729
«Як врятувати зайчика» (уява: творче використання предмету)1,31,365
«Коробочка» (пізнавальна активність)3,093,8224
Примітка. I – Констатуюча діагностика; ІІ– Контрольна діагностика
 
Таким чином, ми можемо констатувати, що вибрані для діагностики результатів формувального експерименту методики показали наявність значущих відмінностей між дітьми експериментальної і контролюючої груп після проведення формувального експерименту за всіма показниками експериментальних методик.
Даний факт може служити підтвердженням того, що творча позиція є особистісною якістю, яка виявляється в різних сферах життєдіяльності дошкільника. З вищевикладеного ми робимо висновок, про те, що творча позиція дошкільників формується при вирішенні протиріч, пред'явлених на суб'єктивно значущому соціальному сюжетно-образному матеріалі. Такі умови в дослідженні були створені в іграх з суперечністю (з казками).
 
ВИСНОВКИ
 
Отже, творчий розвиток особистості починається вже в дошкільному віці. Тому традиційне поняття «творчість» як створення нового і культурно-значущого продукту не завжди може стосуватись дошкільників. Терміни «креативність» і «творча активність» також не завжди адекватно відображають специфіку творчих проявів дошкільника. Дитяча творчість може виявлятися не тільки в активних діях, але і без помітної для оточуючих поведінковій активності. В зв'язку з цим для опису творчого процесу в різних сферах життєдіяльності дошкільника з вадами мовлення був використаний термін «творчий розвиток». Під творчим розвитком ми розуміємо динамічний процес розвитку творчих здібностей і якостей особистості дошкільника, який виявляється в здатності долати стереотипи, що склалися у нього, і породжувати щось суб'єктивне нове в самих різних ситуаціях, незалежно від матеріалу і сфери діяльності: ігрова діяльність, зокрема, здібність до її самоорганізації, сфера спілкування, уява і рішення пізнавальної творчої задачі. 
На констатувальному етапі експерименту для оцінки рівня творчого розвитку були вибрані методики: «Як врятувати зайчика» В.Т. Кудрявцева (уява: творче використання знайомих предметів); «Картинки» Е.О. Смірнової (сфера спілкування), «Займися чим-небудь» (самоорганізація ігрової діяльності), «Коробочка» (пізнавальна активність у експерименті).
При розробці методу формування творчого розвитку початковим для нас стало положення про те, що мотив до творчості виникає в суперечливих проблемних ситуаціях, коли дитина не може вирішити задачу відомими «готовими» способами. Це стимулює її до пошуку нового вирішення проблеми. 
Для проведення формувального експерименту була розроблена спеціальна система ігрових занять (у експериментальній групі) і методика їх проведення. У зміст ігрових завдань, в способи дії з картками були включені способи вирішення суперечностей і методи активізації творчого мислення в доступній для дошкільників формі.
Спостереження за динамікою зміни в поведінці дітей і аналіз продуктів дитячої творчості дозволили нам виділити наступні психолого-педагогічні умови поетапної корекції творчого розвитку дошкільників з вадами мовлення:
• орієнтування в ситуації. На нім діти ще не виконували
творче завдання - «чужий герой в казці», а повторювали старі казки.
•розкованість, для якого характерні яскраві емоційні реакції і радість від прояву свободи дій з незвичайним матеріалом.
•зародження задуму. На нім діти вже осмислено експериментують з
Фото Капча