Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

•Запропонуєте дітям вибрати декілька об'єктів на одній картинці «Хатинки казок» (предмет, героя, частину навколишнього світу), визначити і назвати їх властивості – живі-неживі, рухливі-нерухливі. Вибрати ті об'єкти, які вони змінюватимуть.

•Запросите Чарівника Замри-відімри, який робить предмети рухомими або нерухомими, коли доторкнеться чарівною паличкою до картинки.

•Запропонуєте дітям обговорити – які нові властивості у об'єктів виникли, де вони житимуть, як діяти, що з ними може відбутися у зв'язку з новими властивостями в новій казковій історії.

•Виявите проблемні ситуації, які виникнуть в новій казці, і обговорите способи їх рішення (перерахуєте ті творчі прийоми, які діти вже знають, і спробуйте застосувати їх до вирішення проблеми).

•Запропонуєте дітям придумати і розповісти нову казку про динамічні-статичні об'єкти.

Гра дозволяє дітям вчитися орієнтуватися в просторі, запам'ятовувати розташування будиночків, стежин, по яких повинен пройти герой. Провідна дитина може підказувати героєві (наприклад, Лисиці), що будиночок Зайчика – справа, а Півника – прямо по стежині. До речі, чи не на цій стежині Лисиця зустрілася з Колобком?

У різних частинах казкового лісу відбуваються свої події, і коли діти розташують картки по-іншому («відзначать» картками будиночки Поросят, хатинку Ведмедя, Бабусі, Кота і ін.), то і герої в казковому лісі «зустрінуться» зовсім по-іншому - в іншому порядку, після різних подій, і розмовляти вони будуть інакше!

По цих «казкових зустрічах» можна поставити сценки, що театралізуються, за участю всієї групи дітей, всім знайдеться роль – адже в грі відразу шість казок! Такі сумісні творчі ігри прикрасять будь-яке свято.

Кожне заняття проводилося протягом тижня в малій групі, що складається з 4-6 дітей. Таким чином за тиждень всі діти в групі вивчали матеріал заняття, а деякі діти на їх прохання кілька разів брали участь в одному і тому ж занятті. Тривалість одного заняття складала 25-30 хвилин. На занятті кожній дитині видавався свій індивідуальний комплект ігри, яким він міг користуватися потім протягом дня.

 

2.3 Аналіз та інтерпретація даних дослідно-експериментальної роботи

 

Констатуюча і контрольна діагностика проводилася по одних і тих же методиках, з кожною дитиною індивідуально. Спочатку вихователь 3-7 хвилин спостерігав поведінку дитини (методика вивчення самоорганізації діяльності), потім по черзі проводив діагностику за методиками «Як врятувати зайчика», «Картинки», «Коробочка». Всього діагностичне обстеження однієї дитини займало 15-25 хвилин. Контрольна діагностика була проведена через 2 тижні після закінчення формувального експерименту. Результати констатуючої і контрольної діагностики ЕГ і КГ представлені в таблиці 2.2. 

Обговоримо отримані за наслідками експерименту дані. Як видно з таблиці, на початку експерименту діти з контрольної і експериментальної груп практично не відрізняються за своїми показниками. У завершальному експерименті результати дітей в ЕГ були значущо вищими 

 

Таблиця 2.2.

Результати діагностики в контрольній і експериментальній групі

Середні показники по групі (у балах)

Методики діагностики  і сфери життєдіяльності дитиниЕГКГ

 

ІIIІII

«Займися чим-небудь» (сфера самоорганізації ігрової діяльності)1,922,511,861,97

«Картинки» (комунікаційна сфера)2,593,152,62,7

«Як врятувати зайчика» (уява: творче використання знайомих предметів)1,661,971,571,64

«Коробочка» (прояв пізнавальної активності в експерименті)4,024,783,764,02

Примітка. І-Констатуюча діагностика; II- Контрольна діагностика

 

Розглянемо детальніше дані. Зміни результатів дітей в ЕГ в цілому помітно вище, ніж у дітей в Кг Як ми бачимо, найзначніше – на 31% виросли показники дітей ЕГ по методиці самоорганізації діяльності в умовах вибору (при збільшенні показників дітей КГ всього на 6%). Діти ЕГ почали частішим організовувати ролеву гру, розмовляти «з ролевих позицій» з іграшками. У цьому помітне перенесення дій, які діти часто виконували на ігрових заняттях з «Хатинками казок», оскільки практично кожне заняття було направлене на промовляння від імені різних героїв при здійсненні ними ролевих дій.

Показники дітей ЕГ у сфері спілкування виросли на 22% (при збільшенні показників дітей КГ на 5%). Аналізуючи поведінку і відповіді дітей ЕГ, можна відзначити, що у них з'явилися варіативні відповіді (то дитина розповідає декілька варіантів того, що він робив би в тому або іншому випадку конфлікту). В цьому випадку так само виразно простежується привласнення дитиною способів дії в суперечливій ситуації, які були запропоновані дітям на ігрових заняттях з «Хатинками казок». Так, Олег До. (5,2) пропонував на картинці, де діти його не беруть в гру – разом пограти в ту гру, що є у нього. На картинці, де дитина зруйнувала його споруду з конструктора – він запропонував узяти декілька конструкторів і разом всім будувати велике місто

Показники дітей ЕГ по методиках, що фіксували уяву дітей і пізнавальну активність, виросли на 19 % по кожній. У контрольному експерименті по методиці «Як врятувати зайчика» у дітей ЕГ з'явилися нові відповіді, пов'язані з приписуванням предметам, що знаходяться перед ними, для порятунку Лисиці (і самій Лисиці) нових, незвичайних або фантастичних властивостей, внесення до ситуації тих предметів, яких там не було. В цьому випадку також видно привласнення дитиною типових прийомів фантазування, які були запропоновані дітям на ігрових заняттях. Лера Б. (5,5) запропонувала «хай листок буде як килим-літак» (фантастична властивість). При виконанні методики «Коробочка» у дітей ЕГ наголошується збільшення швидкості виконання завдання і варіативності дій, за допомогою