Виробнича організаційно-управлінська практика на ВАТ "Рівне-Авто"

5. В залежності від того, хто розробляє і приймав рішення: колективні, однією особою.

6. В залежності від проблеми: загальні, які впливають на поведінку системи в цілому; приватні, які впливають на вирішення поточних задач.

7. В залежності від визначеності або невизначеності інформації: рішення, що приймаються в умовах наявності необхідної інформації; рішення, що приймаються, коли кількість інформації недостатня, в умовах невизначеності інформації.

8. В залежності від обов'язковості виконання рішень: рішення обов'язкові для виконання; рішення-рекомендації, які рекомендують той чи інший процес, але не обов'язкові для виконання.

Процес прийняття і реалізації рішень. Існує певна технологія прийняття і реалізації рішень. Зовні ця технологія проста, а на практиці це надзвичайно складний процес.

1-й етап – з'ясування і аналіз проблемної ситуації. Аналізують вхідну і вихідну інформацію про стан об'єкту управління, виявляють відносини даного підприємства з іншими учасниками виробничого процесу. Виявляють зміст і складність проблеми, яку необхідно вирішувати. Пов'язують вирішення проблем з наявними трудовими, матеріальними, фінансовими та природними ресурсами.

2-й етап – врахування цілей управління. В практичних умовах здійснюють перелік цілей. Встановлюють послідовність досягнення цілей в залежності від пріоритетності. В залежності від конкретних умов, послідовність цілей і задач може змінюватися.

3-й етап – розробка варіантів рішення. Виявляють повний склад варіантів рішення, встановлюють максимально можливий набір варіантів. Відбирають

із цього складу допустимі, реальні для реалізації рішення. Кожний варіант пов'язують з умовами і ресурсами, враховують обмеження, які можуть вплинути на рішення. Варіантів рішень може бути велика кількість.

4-й етап – обґрунтування і вибір оптимального рішення. В одних і тих умовах оптимальними можуть бути різні рішення, Враховуючи, що на вибір кращого рішення впливають конкретні умови, в яких діє конкретний керівник, для здійснення вибору оптимального варіанту рішення застосовують формалізовані та неформалізовані методи. До числа формалізованих належать економічно математичні методи або методи дослідження операцій. В даному випадку під операцією розуміють будь-яке діяння, систему заходів, які об'єднані в одне ціле для досягнення певної мети. Методи дослідження операцій дозволяють одержати чітке наукове обґрунтування певного рішення. Основним методом дослідження операцій е метод моделювання, який дає можливість вивчити той чи інший процес з допомогою моделей, головним чином математичних.

В дослідженні операцій виділяють таких сім етапів:

– постановка задачі (визначення мети та встановлення обмежень для її досягнення) ; – побудова математичної моделі операції;

– збір і обробка вхідної інформації;

– аналіз моделі та одержання рішення;

– перевірка адекватності моделі певному явищу та аналіз якості рішення; – вдосконалення моделі та одержання більш досконалого рішення; – реалізація рішення.

Задачі та моделі дослідження операцій розподіляються на окремі класи в

залежності від типу і характеристики операції, що досліджується. Найбільш досліджені такі типи операцій:

– операції розподілу ресурсів: раціонального використання матеріальних, трудових та інших ресурсів;

– операції встановлення зносу та заміни обладнання на підприємстві;

– операції розміщення нових та розвиток діючих підприємств;

– операції дослідження використання різних видів транспорту та різних типів транспортних засобів по напрямках роботи;

– операції масового обслуговування;

– операції управління запасами;

– операції розробки розкладу і календарного планування;

– конфліктні операції.

5-й етап – виконання рішення. Керівник організовує людей для виконання рішення, підготовляє необхідну документацію, яка регламентує дію людей. Це можуть бути накази, розпорядження, окремі організаційно-технічні заходи.

Підсумовуючи, виявляють кінцевий результат, аналізують ефективність впровадження рішення, виявляють позитивні та негативні фактори, що вплинули на цей результат.

Уточнення рішень. Прийняті рішення можуть уточнюватися в тих випадках, коли виконання рішень відхиляється від створеного плану. На процес можуть впливати рівні фактори і від керівника залежить те, як він буде правильно прогнозувати вплив різних факторів на той чи інший соціально-економічний процес.

Керівник регулярно використовує і аналізує інформацію, що надходить до нього. На її основі виявляє відхилення від попереднього плану, аналізує причини, що сприяють цьому відхиленню. Встановлює додаткові варіанти вирішення проблеми, залучає необхідні трудові, матеріальні та фінансові ресурси.

 

 

При організації праці на підприємстві керуються наступними посібниками щодо безпеки праці:

Посібник для посадових осіб та спеціалістів підприємств, установ і організацій з питань охорони праці, м. Рівне – 2004р.

Типове положення про навчання з питань охорони праці.

НПАОП 0. 00-6-. 02-04 порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України.

ДНАОП 1. 1. 10-1. 04-01 правила безпечної роботи з інструментом та пристроями.

ДНАОП 1. 1. 10-1. 04-01 правила експлуатації електрозахисних засобів.

Правила охорони праці на автомобільному транспорті.

Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

 

На підприємстві проводяться наведені нижче заходи, щодо безпеки праці.

 

 

На підприємстві використовуються джнрела іонізуючого випромінювання (люміносцентні лампи). Стосовно їх ліквідації укладено договір з підприємством ЕКОХЕЛП ТЗОВ.

Для ліквідації твердих відходів заключений договір з КАТП 17-28.

Раз на 5 років проводиться атестація робочих мість, яка включає проведення замірів вмісту шкідливих факторів на робочих місця (забруднення повітря, рівень шуму, освітленість робочих місць), а також вміст шкідливих речовин у стічних водах.

Приміщення в яких можливий контакт людини з шкідливими речовинами обладнані витяжками.

Якщо хоча б один із вище зазначених факторів перевищує норму, то підприємство обкладається штрафами.

 

В процесі практики я досліджувала як функціонує підприємство в умовах ринку, принципи планування в умовах ринкового господарського механізму, його виробничу структуру, особливості управління трудовими ресурсами тощо. Крім того навчилася розраховувати економічні показники діяльності підприємства, визначати та обґрунтовувати основні напрямки поліпшення господарської діяльності підприємства і в умовах ринку, опрацьовувати результати звичайних та нормативних спостережень за виробничими процесами.

Також дізналася цікаві факти з історії створення цього підприємства. А саме, що ВАТ «Рівне – Авто» створене в 1993 році на базі Рівненського обласного орендного підприємства «Автосервіс» до складу якого увійшло на той час 10 сервісних станцій Рівненського регіону.

ВАТ «Рівне – Авто» створене з метою задоволення суспільних потреб юридичних та фізичних осіб у продукції, роботах, послугах, одержання прибутку від здійснення виробничої, комерційної, посередницької діяльності, розвитку інфраструктури автосервісу, надання послуг, науково-технічного і матеріального забезпечення виробництва в сфері технічного обслуговування транспортних засобів, торгівлі та здійснення іншої діяльності у відповідності та на умовах визначених чинним законодавством та Статутом, з наступним перерозподілом прибутку між акціонерами.

ВАТ «Рівне – Авто» є офіційним дилером Запорізького автомобільного заводу ЗАТ «ЗАЗ» з продажу автомобілів вітчизняного виробництва.

Метою моєї виробничої організаційно-управлінської практики на ВАТ «Рівне – Авто» було закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок організаційно-управлінської діяльності. Під час практики я здобула професійних вмінь і навичок, необхідних, для успішного виконання у майбутньому, функціональних обов'язків економіста підприємства для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах.