Виробнича організаційно-управлінська практика на ВАТ "Рівне-Авто"

Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

При прийняті на роботу нового працівника підприємство заключає з ним трудовий договір. Однак підприємство не обмежується тільки виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають у трудових відносинах з ним і включені до облікового складу підприємства. Залучають для виконання певних робіт фізичних осіб й оплачувати їхню працю за договорами цивільно – правового характеру.

Заробітна плата робітникам та службовцям, виплачується в строки зазначені в колективному договорі. Первинним документом для нарахування з/п є Табель обліку робочого часу, розрахунок, лист обліку тимчасової непрацездатності, розрахункова відомість. Проводиться видача заробітної плати за платіжними відомостями.. Основним реєстром, що використовується для розрахунків з працівниками, є розрахункова відомість.

На підприємстві застосовуються такі форми оплати праці – відрядна, відрядно-преміальна. А також зарплата виплачується по тарифах і окладах.

 

 

Підбір працівників робочих професій здійснюється відділом кадрів. Джерелами надходження робочої сили являються:

– необліковий ринок робочої сили;

– обліковий ринок робочої сили;

– навчання і первинна підготовка робочих кадрів представлених молоддю. Основними критеріями відбору працівників являються:

1. Освіта (вища або середня спеціальна)

2. Висока кваліфікація відповідного напрямку і досвід практичної роботи.

3. Вік працівника та стан його здоров'я.

Що стосується управлінського персоналу, то кожні 3 років кожен працівник зобов'язаний підвищувати рівень своїх знань шляхом навчання на відповідних курсах підвищення кваліфікації. Окрім того, на підприємство надходить в достатній кількості необхідна література (спеціальні журнали та книги по кадровій політиці, бухгалтерському обліку, основах управління, законотворчому процесу в Україні тощо), яка допомагає працівникам у їх практичній діяльності, а також підвищує їх загальний освітній рівень.

 

 

Вся організація управління спрямована на прийняття обґрунтованих, оптимальних рішень і досягнення їх виконання. Ефективність виробництва залежить від того, яке приймається рішення на рівні підприємства.

Рішення розглядаються як результат вибору, плану дій, або обґрунтування плану виконання певної роботи. Прийняття рішення здійснюється одним керівником або групою людей. При цьому враховується вплив різних політичних, техніко-технологічних, соціально-економічних і психологічних факторів.

Процес розробки рішення має свою об'єктивну та суб'єктивну сторону. До об'єктивної сторони цього процесу входить сукупність обставин та умов, в яких здійснюється процес управління (зміст задачі, яку необхідно вирішити, стан внутрішніх та зовнішніх умов тощо).

Суб'єктивна сторона процесу управління полягає у використанні людиною об'єктивних умов, в яких здійснюється управління, особисте тлумачення цих умов, і на цій основі внесення особистого вкладу на зміст рішення і процес його реалізації. У всіх випадках необхідно прагнути до зменшення впливу суб'єктивного фактора. В процесі розробки рішень важливе значення має накопичення керівником знань, проява творчості активності, ініціативи, здібностей та вміння ризикувати.

В процесі розробки рішень приймають участь конкретні форма мислення: аналіз і синтез; індукція та дедукція; абстрагування та конкретизація.

Аналіз – логічний прийом розподілу цілого (системи) на окремі елементи, вивчення умов виконання елементних завдань, інформації про конкретні обставини, виявлення головних і другорядних факторів, що впливають на кінцеві результати.

Синтез – об'єднання усіх даних, одержаних на етапі аналізу, дає можливість виявити сутність управління, прогнозувати розвиток соціально-економічної системи під впливом рішення.

Індукція – рух думки людини, що приймає рішення, від часткового до загального, від окремих факторів до закону.

Дедукція характеризує рух думки в зворотному напрямку – від загального до часткового, окремого. Дозволяє на основі вивчення характеру дії законів перейти до прогнозування окремих їх проявів.

Абстрагування – вивчення будь-якого питання окремо від сукупності інших факторів.

Конкретизація пов'язує те чи інше явище з конкретними умовами.

Важливу роль в процесі прийняття рішення може відігравати аналогія – прийом, який полягає в тому, що на основі порівняння двох явищ, що відбулися, здійснювалися в певних умовах, використовуються одержані результати і рахується, що такі ж результати мають бути при реалізації цих явищ в інших умовах. Такий прийом умовний, для його використання необхідно враховувати історичний досвід, національні особливості та традиції, особистий досвід керівника. Аналогія допомагає висунути певну здогадку про здійснення того чи іншого явища. Але цю здогадку необхідне ретельно перевірити, використовуючи інші логічні прийоми.

В сучасних умовах розвитку економіки країни, формування нових соціально-економічних відносин у суспільстві ефективної системи управління підвищуються вимога до управлінських рішень, в сучасних умовах важливим є обґрунтування і впровадження рішень, за допомогою яких була б досягнута стабілізація в економічному розвитку підприємства. Необґрунтовані рішення негативно впливають на результати господарської діяльності, на соціальний та економічний етан працівників.

В практичній роботі трапляється чимало вдалих і невдалих рішень.

Класифікація рішень. Управлінські рішення класифікуються за ознаками:

1. В залежності від рівня прийняття рішення виділяють рішення на: рівні підприємства, рівні окремої території, рівні держави.

2. В залежності від змісту виділяють: політичні, соціальні, організаційні, економічні.

3. В залежності від функціонального змісту: планові, організаційні, координуючі, активізуючі, контрольні, регулюючі.

4. В