Загальна теорія держави і права

Слід звернути увагу на особливості структури процесуальних норм. Маючи тричленну структуру, як і норми матеріального права, вони визначаються гіпотезою, диспозицією і санкцією норм матеріального права і є формами їхньої реалізації. Обставини реалізації гіпотези, диспозиції, санкції матеріальної норми можуть стати умовами гіпотези процесу-альної норми. Норма матеріального права як би «є присутньою» у гіпотезі процесуальної норми.

§ 9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визна-ченості та складом

Дамо деякі пояснення структурним елементам логічної норми права і наведемо їх класи-фікацію.

За ступенем визначеності змісту гіпотези, диспозиції, санкції можуть бути:

• абсолютно-визначені,

• відносно-визначені,

•  альтернативні.

Гіпотеза надає рух юридичній нормі. За допомогою гіпотези абстрактний варіант поведін-ки «прив'язується» до конкретного життєвого випадку, до конкретної людини, часу і міс-ця. Призначення гіпотези – визначити сферу і межі регулятивного дії диспозиції і правової норми.

Наприклад, у відповідності з законодавством про шлюб і сім'ю для одруження необхідна взаємна згода осіб, що одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Лише за наявнос-ті зазначених обставин (позитивна гіпотеза) норми діятимуть. Але дія норми,

 

>>>289>>>

що розглядається, зв'язується і з іншими обставинами: відсутністю вже зареєстрованого шлюбу, а також визнаної судом недієздатності внаслідок душевної хвороби або слабоумс-тва (негативна гіпотеза).

В абсолютно-визначеній гіпотезі вичерпно визначаються обставини, з наявністю або від-сутністю яких пов'язується чинність юридичної норми. Наприклад, кримінально-процесуальне законодавство встановлює вичерпний перелік обставин (умов), за яких ви-рок суду повинний бути безумовно скасований: якщо вирок винесено незаконним складом суду, або порушена таємниця наради судів, або вирок не підписаний будь-ким із суддів та ін. Тут – абсолютно-визначена гіпотеза.

Відносно-визначена гіпотеза не містить достатньо повних даних про обставини дії норми, обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.

Альтернативна гіпотеза ставить дію юридичної норми в залежність від одного або кількох фактичних обставин (умов). Наприклад, норма, що регламентує припинення шлюбу, вста-новлює, що шлюб припиняється через смерть одного з подружжя, оголошення його або її померлим (померлою) у встановленому порядку, а за життя подружжя – розлученням за заявою одного з них або обох. Достатньо однієї з фактичних обставин, щоб наступили пе-редбачені нормою правові наслідки – припинення шлюбу.

Диспозиція – серцевина юридичної норми, яка вказує дозволену поведінку суб'єкта, обо-в'язкову (необхідну) або заборонену (неприпустиму). Диспозиція – основний елемент но-рми права, у якому формується модель самого правила поведінки, тобто міститься розпо-рядження про те, як слід діяти в ситуації, в умовах, передбачених у гіпотезі даної норми.

Абсолютно-визначена диспозиція – диспозиція, яка чітко визначає права і обов'язки учас-ників відносин, точно називає ва-ріант поведінки. Наприклад, у кримінально-процесуальному праві абсолютно визначеною диспозицією є розпорядження суду видаля-ти з залу судового засідання усіх свідків, що прийшли до початку 'їх допиту.

Відносно-визначена диспозиція – диспозиція, яка не містить істотних ознак поведінки учасників відносин, достатньо повних відомостей про їх права і обов'язки.

 

>>>290>>>

Альтернативна диспозиція – диспозиція, яка характеризується тим, що вказує на кілька правових наслідків, але припускає настання лише одного з них.

Наприклад, у Кримінально-процесуальному кодексі є норма, яка передбачає, що в резуль-таті розгляду справи в касаційному порядку суд приймає одне з таких рішень: (1) залишає вирок без зміни; (2) скасовує вирок і направляє справу для нового розслідування або ново-го розгляду; (3) скасовує вирок і припиняє справу; (4) змінює вирок.

Санкція – частина правової норми, яка забезпечує здійснення її диспозиції. У санкції ви-ражається несхвальне ставлення суспільства, держави, особистості до порушників право-вої норми (охоронна санкція). У санкції може виражатися схвальне ставлення у вигляді заохочення – премії, підвищення в посаді до осіб, що виконують диспозицію (корисні ва-ріанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги (заохочувальна санкція). Ми говоримо про санкції охоронного характеру.

Абсолютно-визначена санкція – санкція, у якій точно зазначені вид і міра юридичної від-повідальності за порушення норми права. Санкції норм про майнову відповідальність у переважній більшості є абсолютно визначеними. Абсолютно визначеними можуть бути санкції та інших норм, наприклад, адміністративних – штраф у 20-кратному розмірі за безквитковий проїзд у трамваї.

Відносно-визначена санкція – санкція, у котрої межі юридичної відповідальності за пору-шення норми права зазначені від мінімальної до максимальної або лише до максимальної. Пра-возастосовним органам надається можливість вирішувати справу, зважаючи на конк-ретні обставини. Відносно-визначений характер має більшість санкцій кримінального права, які встановлюють нижчі та вищі межі покарання (наприклад, позбавлення волі від 1 до 5 років).

Альтернативна санкція – санкція, у якій названі або перелічені через з'єднально-роз'єднувальний сполучник «чи» («або») кілька видів юридичної відповідальності, із яких правозастосов-ник обирає лише один – найдоцільніший для випадку, що вирішується. На-приклад, пошкодження полезахисних та інших насаджень караються виправними робота-ми на строк до одного року або штрафом, або покладенням обов'язку відшкодувати запо-діяну шкоду.

 

>>>291>>>

За характером наслідків для правопорушника розрізняють санкції:

•  штрафні (або каральні) – передбачають позбавлення волі, штраф, догану, стягнення ма-теріального