Загальна теорія держави і права

6)  справедливості – виявляється в такому:

•     кримінальне покарання не встановлюється за проступки;

•     при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність;

•     зворотної дії в часі не має закон, що встановлює відповідальність або посилює (але не пом'якшує) її;

•     за одне правопорушення встановлюється тільке одне покарання.

«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за од-не й те саме правопорушення» (ст. 61 Конституції України).

 

>>>435>>>

 

Функції юридичної відповідальності: 

правоохоронна виховна 

U 8 

правовідновлююча (компенсаційна) загальнопревентивна 

- спрямована на відновлення незаконно пору-шених прав, примусове виконання невиконаних обов'язків, властивих цивільній, насамперед, майновій, відповідальності (відновлення май-нового права). Правовідновлювючі санкції ма-ють абсолютно визначений характер: розмір заподіяної шкоди може бути точно встановле-ний незалежно від обставин правопорушення - спрямована на вихо-вання громадян у дусі поважання закону 

каральна (штрафна) спеціально-превентивна 

- спрямована на покарання державою правопо-рушника та запобігання новим правопорушен-ням; притаманна насамперед кримінальній та адміністративній відповідальності, а також ци-вільній (конфіскація, штраф, відмова в захисті суб'єктивного цивільного права). Каральні сан-кції мають відносно визначений характер, вста-новлюють вищу або нижчу межу покарання (стягнення): його призначення залежить від обставин правопорушення, ступеня вини, хара-ктеристики особи та інших обставин – спрямована на вихо-вання правопорушника 

Відповідно до правовідновлючої і каральної (штрафної) функцій виділяють правовіднов-люючу і каральну (штрафну) відповідальність.

У разі застосування до особи примусових заходів охоронного (карального) характеру діє принцип презумпції невинності, тобто припущення, відповідно до якого обвинувачений вважається

 

>>>436>>>

невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це ва-жлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунтоване обвину-вачення і осуд (див. ст. 62 Конституції України).

§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури пра-ва

Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, криміна-льну.

Розглянемо їх за допомогою схеми:

Вищи юридичної відповідальності 

Конституційна

(юридична під-става – Консти-туція) - настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізич-ної або юридичної особи) до конституційно-правової відповідальності вирішується судом. 

Матеріальна

(юридична під-става – КЗпП) - настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робіт-никами та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства. Захід матеріальної від-повідальності – грошове стягнення. Правозастосов-ний акт – наказ. 

Дисциплінарна

(юридична під-става -КЗпП) – накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпо-рядку; 2) в порядку підпорядкованості; 3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень. 

 

>>>437>>>

 

 Реалізується виключно в рамках службової підпо-рядкованості . Засоби дисциплінарної відповідаль-ності: догана, пониження в посаді, звільнення. Пра-возастосовний акт – наказ. 

Адміністративна

(юридична підста-ва – КпАП) - накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління (органами так званої адміністративної юрисдикції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі. Заходи адміністратив-ної відповідальності – попередження, штраф, адмі-ністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін. Правозастосовний акт – рішення. 

Цивільна

(юридична підста-ва -

цпк) - настає з моменту правопорушення – невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи, її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником відповідальності без застосуван-ня примусових заходів. Державний примус викори-стовується у разі виникнення конфлікту між учас-никами цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної осо-би) до цивільно-правової відповідальності вирішу-ється судом, арбітражним судом або адміністратив-ними органами держави за заявою учасника право-відносини або потерплого. Заходи цивільно-правової відповідальності – відшкодування майно-вих втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Правозастосов-ний акт – постанова. 

 

>>>438>>>

 

Кримінальна

(юридична підста-ва -КПК) - настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обви-нувачення, реалізується виключно в судовому по-рядку. Заходи кримінальної відповідальності – жо-рсткі заходи кримінального покарання, які вплива-ють на особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.; застосовуються лише в судовому порядку. Правозастосовний акт – вирок. 

Відзначимо, що в науковій літературі та у кодексах деяких держав (наприклад, Росії) іс-нують розбіжності щодо питання про те, чи можуть юридичні особи нарівні з фізичними бути суб'єктами адміністративної відповідальності. Одні автори вважають, що три види юридичної відповідальності – кримінальна, адміністративна, дисциплінарна – настають виключно за винні діяння і розраховані по