+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
402
Мова:
Українська
самій своїй сутності лише на фізичних осіб (ві-дображено в КпАП РФ). Другі вимагають встановлення адміністративної відповідальності за протиправні або за протиправні винні діяння фізичних і юридичних осіб (відображено в Торговому кодексі РФ, Податковому кодексі РФ). Треті, з огляду на першу позицію – ад-міністративної відповідальності лише фізичних осіб, доповнюють її відносно юридичних осіб у такий спосіб: для юридичних осіб у сфері державного управління має передбачува-тися фінансова відповідальність, супроводжувана адміністративною, дисциплінарною чи кримінальною відповідальністю посадових осіб, конкретно дичн ої відповідальності вин-них у вчиненні відповідного правопорушення – проступку або злочину.
Види юридичної відповідальності залежно від її функцій.
1. Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) – примус, як правило, не виявля-ється; має місце добровільне виконання правопорушником відповідальності. Державний примус застосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками правовідносин.
2. Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністративно-правова) – примус прояв-ляється: а) в обмеженні прав особи,
>>>439>>>
яка притягається до відповідальності (позбавлення права обіймати певні посади, позбав-лення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяль-ності тощо); б) у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, вста-новлення режиму індивідуального ліцензування тощо).
У колишньому (радянському) суспільстві України, як і країн СНД, все було одержавлено і головне значення надавалося штрафній (каральній) відповідальності. Нерідкими були си-туації, коли громадянин, чиї права були порушені протиправними діями працівників дер-жавних організацій і підприємств, замість відшкодування шкоди і збитків одержував по-відомлення про те, що на винних накладено дисциплінарні стягнення.
В умовах переходу до формування цивільного суспільства і правової держави зросло зна-чення правовідновлюючої відповідальності. У разі, якщо правопорушенням заподіяно шкоду правам громадянина або об'єднанням громадян, першочерговим завданням є відно-влення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок правопорушника.
§ 4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
Підстави юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою ma повинною. Відсутність сукупності таких обста-вин виключає її.
Слід розрізняти підстави притягнення до юридичної відповідальності і підстави настання юридичної відповідальності.
Підстави притягнення до юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.
Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопору-шення.
Правопорушення не приводить автоматично до настання відповідальності, а служить ли-ше підставою для притягнення до неї.
Підстави настання юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність повинною.
Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:
>>>440>>>
1) факт здійснення соціальне небезпечної поведінки (правопорушення) – фактична підста-ва;
2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається визначення складу правопорушення) – нормативна підстава. Наприклад, у диспозиціях багатьох статей КК факт вчинення злочину організованою гру-пою розцінюється як кваліфікуюча ознака, яка істотно обтяжує відповідальність за вчине-не;
3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Можливість звільнення від від-повідальності зафіксована нормами права (наприклад, передача неповнолітнього під на-гляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, які виключають відпо-відальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані не-осудності);
4) наявність правозастосовного акта – рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) – процесуальна підстава.
Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції:
презумпції неспростовні -- припущення, що не підлягають сумніву і доведенню (закріпле-ні в законі) про наявність або відсутності певних фактів. Це положення, які є принципами;
презумпції спростовні – припущення, що не підлягають сумніву (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, доки щодо них не буде доведено інше. Це поло-ження, які допустимо заперечувати.
(Ще про презумпцію див. у § «Основні стадії застосування норм права»).
Настання юридичної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, відбувається в результаті її (відповідальності) покладення уповноваженими на те посадовими особами державних органів.
Юридичній відповідальності властива чітка нормативна регламентація здійснення, яка встановлюється нормами процесуального права. Відсутність в окремих випадках процесу-альної регламентації, механізму покладення відповідальності ускладнює розгляд обставин справи, складу правопорушення, забезпечення прав усіх учасників процесу.
В механізмі покладення юридичної відповідальності можна виділити певні стадії. Вони подібні стадіям правозастосовної діяльності, однак мають свою специфіку.
>>>441>>>
Стадії юридичної відповідальності охоронного характеру:
1 Стадія загального стану (по-переджувальна відповідаль-ність) - виникнення підстав для притяг-нення до відповідальності настає з моменту правопорушення, тобто юридичного факту, що спричинив конкретні правовідносини
2 Стадія притягнення до відпо-відальності (суб'єктивна сто-рона) - встановлення компетентними органами суб'єкта правопорушення (фізичної або юридичної особи) і дослідження обставин справи про правопорушення
3 Стадія встановлення юридич-ної відповідальності (об'єкти-вна сторона) - ухвалення рішення про застосу-вання (незастосування) санкції, вибір у її межах виду та заходу відповідальності
4 Стадія настання юридичної відповідальності - реалізація конкретних заходів юридичної відповідальності – на підставі певних норм правозасто-совного акта: виконання стягнення (наприклад, в адміністративному праві) або покарання (у криміналь-ному праві)
§ 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрішніх справ, можна поділити на такі види:
1) вчинені на службі;
2) вчинені у зв'язку зі службою;
3) вчинені поза службою.
Численний персонал органів