Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна теорія держави і права

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
402
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Гарантії законності можна поділити на:

– загольносоціольні;
– спеціально-соціальні – юридичні та організаційні. Загальносоціальні гарантії законності:
1)  економічні – ступінь економічного розвитку суспільства, ритмічності роботи господар-ського механізму країни, росту продуктивності праці і обсягу виробництва; різноманіття і рівність усіх форм власності, рівність економічних можливостей суб'єктів суспільних від-носин. Наявність економічної незалежності суб'єктів права створює об'єктивні умови для їх зацікавленості в законності;
2)  політичні – ступінь демократизму конституційного ладу, тобто наявності розвинутої системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення; політичного плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначатися, об'єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади.
3) ідеологічні – ступінь розвитку правосвідомості, комплексу моральних і правових уяв-лень про необхідність законослухняної поведінки, недопустимості вчинення аморальних проступків, які одночасно є протиправними; ідеологічний плюралізм, не нав'язування державою ідеології, а турбота про правове кавчання, виховання, правову культуру. Істотне значення має широка поінформованість населення, сюбода преси, думок, що дозюляс вес-ти публічну боротьбу з правопорушеннями в будь-якій сфері державного і суспільного життя,
Економічні, політичні, ідеологічні гарантії законності – це реальна матеріальна основа для нормального функціонування громадянського суспільства,
Спеціально-соціальні гарантії законності можна поділити на дві груп:
юридичні – передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забез-печується створення якісних законів, їх додержання і виконання;
організаційні – заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності, боротьбу з пра-
 
>>>452>>>
вопорушеннями, захист прав громадян. До них належать кадрова робота, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних під-розділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, боротьби з ко-рупцією тощо.
Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності законодавчих, вико-навчих, правоохоронних і судових органів влади, спрямованої на запобігання правопору-шенням та їх припинення.
Діяльність законодавчих органів спрямована на видання якісних нормативно-правових актів, якими встановлюється юридична відповідальність за вчинення протиправних дій.
Завдяки діяльності конституційного суду забезпечується неухильне додержання консти-туції держави. Розглядаючи справи про конституційність нормативно-правових актів представницьких органів влади, правозастосовну практику за скаргами громадян та ін., конституційний суд створює додаткові і дійові гарантії 'їх досконалості. Це сприяє форму-ванню гармонічної єдиної системи законодавства.
Виконавчі органи сприяють зміцненню законності своєю діяльністю, спрямованою на вті-лення в життя правових норм основного і поточних законів держави, охорону і захист прав і свобод громадян, їх обов'язок полягає в прийнятті нормативно-правових актів, щоб виконувати і розвивати закони. Суттєве значення має розвите почуття морально-правової відповідальності посадових осіб і державних службовців за повне і ефективне виконання обов'язків у рамках закону.
Судові і правоохоронні органи держави (прокуратура, арбітражний суд, міліція) викону-ють безпосередню роботу з профілактики і припинення правопорушень. Від них залежать процесуальне забезпечення норм матеріального права, реальне життя формально закріп-лених прав і свобод громадян. Прокуратура здійснює найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Діяльність судів виражається у формі цивільного, кримінального, адміністративного судочинства. Будь-які рішення і дії державних органів, установ, посадових осіб, приватних підприємців, що порушують права і свободи, можуть бути оскаржені в суді. Якісна та ефективна робота загальних і арбітражних судів – одна із важливих гарантій стабільності і реальності законності.
 
>>>453>>>
Значна роль у зміцненні законності і правопорядку в державі належить органам внутрі-шніх справ, їх діяльність здійснюється в ім'я торжества законності, спрямована на охорону суспільства від злочинних посягань, забезпечує порядок у громадських місцях та ін. За-конність є основою діяльності цих органів: вони повинні діяти в цілях, установлених пра-вом, на основі права і у правових формах.
Державні інспекції (адміністрації) і контрольно-ревізійний апарат здійснюють роботу з запобігання поркшення законності, їх виявлення і припинення у різних сферах державного і суспільного життя.
Юридичні гарантії законності за найближчими цілями такі:
1) превентивні (запобіжні) – полягають в запобіганні правопорушенням: відвернення по-рушень адміністрацією трудових прав громадян, недопущення незаконного звільнення;
2)  припиняючі (такі, що кладуть край) – спрямовані на припинення виявлених правопо-рушень: затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;
3) відновлюючі – виражаються в усуненні або відшкодуванні негативних наслідків право-порушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна із чужого неза-конного володіння;
4)  каральні, або штрафні, – спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності право-порушників: покарання особи, винної у вчиненні правопорушення.
Юридичні гарантії законності за суб'єктами застосування можуть бути такими:
-  парламентські;
-  президентські; – судові;
-  прокурорські;
- адміністративні (управлінські); ,
-  контрольні;
-  муніципальні (місцеві).
§ 5. Поняття правопорядку
Правопорядок – частина громадського порядку. Громадський порядок – це стан (режим) упорядкованості соціальними нормами (нормами права, моралі, корпоративними
 
>>>454>>>
нормами, нормами-звичаями) системи суспільних відносин і їх додержання. Поняття гро-мадського порядку ширше за поняття правового порядку, оскільки в зміцненні і підтри-манні першого важлива роль належить усім соціальним нормам. Правопорядок складаєть-ся лише на підставі правових норм і внаслідок цього охороняється спеціальними держав-но-правовими заходами.
Отже, правопорядок – це частина системи суспільних відносин, що врегульовані нормами права і перебувають під захистом закону та охороняються державою. Він встановлюється в результаті додержання режиму законності в суспільстві. Якщо законність – це принцип, метод діяльності, режим дій і
Фото Капча