Загальна теорія держави і права

 

>>>565>>>

4.  На відміну від англійського права американське має більш вільну дію правила преце-денту. Якщо Апеляційний суд і Палата лордів Великої Британії пов'язані власним преце-дентом, то Верховний суд США і верховні суди штатів не вважають себе зобов'язаними власними прецедентами. Це надає їм змогу в будь-який момент поміняти свою практику, пристосуватися до умов, що змінилися, мати свободу у винесенні вироку. Верховний суд США, верховні суди штатів можуть відмовитися і від прецеденту конституційного тлума-чення.

5.  Зросла роль таких форм систематизації права, як кодифи-кація і консолідація. Спільні для всіх штатів норми, які стосуються різних галузей права, об'єднані у Звід законів (скла-дається із 50 розділів, кожний із яких присвячений певної галузі права або значному пра-вовому інституту). Він доповнений додатками, що містять особливості регулювання кож-ного штату. Звід законів США перевидається кожні шість років з метою відновлення. До-повнюється новими законами, прийнятими Конгресом, а також змінами, внесеними до йо-го розділів і параграфів. У кількох штатах є цивільні кодекси, у 25 – цивільно-процесуальні, у всіх штатах – кримінальні, у деяких – кримінально-процесуальні. На від-міну від романо-германського типу правової системи, де кодекси створюються як основа для вироблення і розвитку нового права, у США на загальнофедеральному рівні відбува-ється, власне кажучи, консолідація прецедентів, а не створення нових норм.

6.  З метою впровадження однаковості у правове регулювання важливих сторін громадсь-кого життя федерації створюються типові закони (кодекси) для штатів, їх проекти готу-ються Загальнонаціональною комісією представників усіх штатів разом з Американським інститутом права та Американською асоціацією юристів і затверджуються офіційно шта-том. Так, Торговий кодекс (розроблений у 1952 p., переглянутий у 1958 і 1963 pp.) прийн-ятий майже у всіх штатах.

З початку XIX ст. здійснюється політика зближення законодавства штатів. У 1892 р. було утворено Національну конференцію Комісії з єдиних законів штатів. У 1923 р. створено Американський інститут права, який розробив декілька проектів примірних кодексів, у тому числі Примірний ЦК 1962 р. Американський інститут права періодично видає бага-тотомне видання «Обновлений виклад права», в якому в систематизова-

 

>>>566>>>

ному вигляді викладаються норми американського права у різних галузях. Особлива увага приділяється питанням, які регулюються не законодавством, а загальним правом.

7.  Судова влада має велике значення і наділена широким обсягом компетенції. Роль суду є настільки значною, що навіть державну систему називають «правлінням суддів», а аме-риканську націю – найсхильнішою до судового позову. В деяких випадках суди федерації та окремих штатів вирішують спори, що потребують політичної оцінки і розв'язання на рівні загальнодержавних інтересів.

8.   Суди штатів здійснюють юрисдикцію незалежно один від одного. Нерідкими є випад-ки, коли суди штатів приймають в аналогічних справах різні рішення, іноді протилежні. Остання обставина призводить до колізії між рішеннями судів штатів і федеральних судів, яким підвідомчі певні категорії справ. Проте, керуючись принципом конституційної спі-льності штатів, американські юристи прагнуть ураховувати рішення, раніше прийняті в інших штатах, особливо в тих випадках, коли в праві свого штату відсутній відповідний прецедент.

9.  Інститут присяжних зберіг у США більше значення, ніж в Англії, де скорочена юрис-дикція присяжних і вони поставлені у більшу залежність від судів, ніж це було раніше[5]. Втручання інституту присяжних у СІЛА передбачено VII поправкою до Конституції. Гро-мадянин має право вимагати, щоб його справа розглядалася присяжними, якщо ціна позо-ву перевищує 20 доларів[6].

10.  Конституційний контроль здійснюється загальними судами – федерації та штатів (чо-го немає в Англії). Це підкреслює особливу роль судів у США. Верховний суд федерації, верховні суди штатів можуть визнати відповідно той чи інший федеральний закон або за-кон штату неконституційним. Про неконституційність закону може заявити будь-яка сто-рона при розгляді кримінальної, цивільної та іншої справи в суді загальної юрисдикції. Деякі суди штатів мають навіть більшу владу в судовому контролі, ніж федеральні суди. Це стосується тих судів, на які не поширюються закріплені в Конституції США обмежен-ня щодо

 

>>>567>>>

прецедентів і правових спорів, що підлягають їх контролю (хоча багато хто з них мають такі обмеження у власних конституціях).

Якщо суд визнає закон неконституційним і справа дійде до Верховного суду федерації, рішення останнього з питання про конституційність закону є обов'язковим для всіх судів. У разі визнання закону неконституційним він не вилучається, залишається у зводах зако-нів, проте не застосовується судами та адміністративними органами держави. Неконсти-туційний закон позбавляється судового захисту. Тобто, формально діючи, він по суті втрачає юридичну силу. Судові рішення, визнані невідповідними конституційній нормі, анулюються.

Правило конституційного контролю судами є характерним не тільки для СІЛА, а й для Ін-дії, Австралії та інших країн, за винятком Великої Британії.

11. Судова влада має меншу централізацію в США, ніж в Англії. Співвідношення судів федерації і судів штатів таке: суди штатів мають абсолютну компетенцію, а до федераль-них судів можна звертатися лише у разі, коли Конституцією СІЛА або законом Конгресу ці суди визнані компетентними. Близько 95 % справ розглядаються виключно судами штатів.