Загальна теорія держави і права

 

>>>571>>>

§ 2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

З давніх часів до завоювання Ірландії англійцями населення Ірландії жило за нормами власного звичаєвого права, їх змінило звичаєве англійське право. І лише після створення самостійної ірландської держави (1921–1922 pp.) був покладений початок формуванню її незалежної правової системи. За Конституцією Ірландії 1922 р. чинні до неї закони підля-гали застосуванню лише в тому разі, якщо їй (Конституції) не суперечили. Конституція 1937 р. (діє й на цей час) підтвердила це положення. У 1949 р. була створена Ірландська Республіка. Лише над північною частиною острова збереглося панування Великої Брита-нії. Наприкінці 1999 р. Північна Ірландія набула статусу самоврядної території.

Основні риси правової системи Ірландії:

1) джерелами права є закон і судовий прецедент;

2) визнається англійська доктрина судового прецеденту, відповідно до якої рішення ви-щих судових інстанцій вважається обов'язковими для них самих і нижчих судів;

3)  продовжують діяти судові прецеденти, до яких належать рішення вищих судів Ірландії, винесені до приєднання до Англії. Ці прецедентні норми входять до системи ірландського загального права і мають низку незначних відмінностей від англійського права в галузі регулювання земельних відносин і договорів;

4) у галузі законодавства зберігають значення акти, прийняті парламентом Ірландії до 1921 р. Вони, як правило, копіювалися парламентом Ірландії з законів Англії. Діють також акти парламенту Ірландії (Стормонтону), заснованого в 1929 р. і розпущеного в 1972 p.;

5) найважливіші галузі законодавства не кодифіковані, а парламентські акти мають харак-тер консолідованих нормативних актів;

6)  активно розвивається система делегованого законодавства, що дозволяє уряду і мініс-терствам приймати постанови і накази з важливих питань суспільного життя.

§ 3. Основні риси правової системи Канади

Канада входить до групи американського (позаєвропейського) загального права, яка фор-мувалася під впливом системи англійського загального права. Вона сприйняла основний принцип

-

 

>>>572>>>

цієї системи: рішення судів вищого рівня набувають сили судового прецеденту.

Джерелами права є:

- закон, який видається канадським парламентом;

– норма права справедливості, створена Судом справедливості лорда-канцлера в Лондоні в XV–XVI століттях;

-  прецедентна норма англійського загального права. Прагнення канадських судів затвер-дити свої рішення як національні прецеденти тривалий час зазнавало опору із боку Вели-кої Британії. Рішення канадських судів підлягали оскарженню Судовим комітетом Таєм-ної ради в Лондоні. На цей час система канадського загального права є самостійною, її єд-ність забезпечується Верховним судом Канади і вищих судів провінцій, яким підпорядко-вані всі нижчі судові інстанції. Не втратили значення і увійшли до складу канадського за-гального права рішення англійських судів, прийняті раніше у результаті тлумачення чин-них у Канаді англійських законів і норм загального права.

Лише з 1982 р. Канада одержала можливість самостійно видавати закони. Був затвердже-ний двопалатний парламент із широкими повноваженнями, у тому числі законотворчою функцією. Раніше закони створювалися британським парламентом. Конституційний закон 1982 р. установив, що з цього часу жодний акт британського парламенту не матиме сили в Канаді.

Оскільки Канада є федеративною державою, законодавчі повноваження в ній поділені між парламентом (регулювання економіки, торгівлі, мореплавання, грошового обігу і банків, патентів і авторського права, кримінального права і процесу та ін. /всього 27 сфер/) і зако-нодавчими зборами провінцій (податки, освіта, виховання та ін.).

Канада, як і Англія, не має єдиної кодифікованої конституції. Конституцію Канади замі-няють конституційні акти: Кве-бекський закон 1774 p., Конституційний закон 1791 p., За-кон про об'єднання Канади 1840 p., Закон про Британську Північну Америку 1867 p., Кон-ституційний закон 1982 р.

Кодифікація цивільного і торгового права проводиться лише в провінції Квебек, яка роз-вивалася під впливом французького законодавства. Квебекський Цивільний кодекс 1866 р. в основному відтворив структуру Цивільного кодексу Франції 1804 р.

 

>>>573>>>

Чинний ЦК Квебека, що підтверджує культурну і правову самобутність провінції, цілком набрав сили в 1992 р. Він розроблявся з початку 1960-х років, приймався розділами (на-приклад, другий розділ про сімейне право введений удію в 1981 p.). Поряд із голландсь-ким цивільним кодексом він є одним із найдосконаліших за структурою.

Цивільний процесуальний кодекс Квебеку 1965 р. поєднав основні риси цивільного про-цесу французької моделі і процедури розгляду цивільних справ, правил оцінки доказів ан-глійського загального права. В інших провінціях Канади створюються не кодекси, а зако-нодавчі акти, що регулюють значні правові інститути. Загальнофедеральним є Криміналь-ний кодекс 1955 p., що встановив заборону на застосування кримінальних покарань за ді-яння, не зазначені в ньому, але передбачені нормами загального права. Велика увага при-діляється питанню уніфікації законодавства. З 1918 р. діють Федеральна комісія з право-вої реформи і Постійна конференція з уніфікації права в Канаді. Періодично обговорю-ються «модельні» проекти законів для рекомендації їх провінціям з метою подолання іс-тотних відмінностей в їх законодавстві.

§ 4. Особливості правової системи Австралії

Правова система Австралії[8] зазнала сильного впливу загального права з моменту ство-рення тут англійських колоній (1788 p.). Офіційний