Загальна теорія держави і права

б)  ґрунтується па політичній рівноправності громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівності виборчих прав. Така рівність надає можли-вість вибору між різними політичними варіантами, тобто політичними можливостями роз-витку.

3. Демократія передбачає проголошення, гарантування та фактичне втілення прав грома-дян – економічних, політичних, громадянських, соціальних, культурних, а так само – й їх обов'язків відповідно до міжнародних стандартів, закріплених у Хартії прав людини (За-гальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 p., які набрали сили від 23 березня 1976 р., та ін.). Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на тери-

 

>>>150>>>

торії України» встановлено порядок застосування міжнародних норм про права людини.

4. Демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя. Режим гро-мадсько-політичного життя виражається у вимогах до всього суспільства – до всіх суб'єк-тів політичної системи (вони ж – і суб'єкти демократії) і, насамперед, до державних орга-нів – засновуватися і функціонувати на основі суворого і неухильного виконання право-вих норм. Кожний орган держави, кожна посадова особа повинні мати стільки повнова-жень, скільки необхідно, щоб створити умови для реалізації прав людини, їх охорони і за-хисту.

5.  Демократія припускає взаємну відповідальність держави і громадянина, що виражаєть-ся у вимозі утримуватися від учинення дій, що порушують їх взаємні права і обов'язки. У Конституції України наголошено: «Держава відповідає перед людиною за свою діяль-ність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» (ст. 3). Арбітром у можливих конфліктах між державою і громадянином є незалежний і демократичний суд (див. главу 9 § 3).

§ 2. Функції і принципи демократії

Функції демократії – основні напрямки її впливу на суспільні відносини, метою яких є підвищення соціально-політичної активності громадян в управлінні суспільством і держа-вою.

Оскільки демократія – не статичний, а динамічний стан суспільства, її функції в різні істо-ричні періоди змінювалися, збагачувалися, поглиблювалися.

Функції демократії можна поділити на дві групи:

•  що розкривають зв'язок із суспільними відносинами;

• що виражають внутрішні функції діяльності держави.

До числа найзагальніших функцій демократії можна віднести такі.

1. Організаційно-політичну – організація політичної влади на демократичних засадах. Во-на містить у собі підфункцію самоорганізації народу (самоврядування) як джерело держа-вної влади і виражається у наявності організаційних зв'язків між суб'єктами демократії: органами держави, державними організаціями, громадськими об'єднаннями, трудовими колективами.

 

>>>151>>>

2. Регулятивно-компромісну – забезпечення плюралізму діяльності суб'єктів демократії в цивілізованих рамках співробітництва і компромісу, концентрації і консолідації різних політичних сил навколо інтересів громадянського суспільства і держави. Правовим засо-бом забезпечення даної функції є врегульованість правових статусів суб'єктів демократії.

3. Суспільно-стимулюючу – забезпечення оптимального служіння держави суспільству, стимулювання, урахування і використання громадської думки і активності громадян (кон-сультативних референдумів, наказів, листів, заяв тощо) при розробці та прийнятті держа-вних рішень.

4.  Установчу – формування органів державної влади і органів місцевого самоврядування демократичним шляхом (конкурс, вибори).

5.  Контрольну – забезпечення діяльності органів держави в межах їх компетенції відпові-дно до вимог нормативно-правових актів; підконтрольність і підзвітність усіх ланок дер-жавного апарату (наприклад, контроль представницьких органів за виконавчими органа-ми, звіт останніх перед першими).

6.  Охоронну – забезпечення державними органами безпеки честі і гідності кожної люди-ни, охорони і захисту прав і свобод особи, меншості, форм власності, запобігання право-порушенням і припинення їх.

Останні три функції демократії виражають внутрішні функції держави.

Принципи демократії – незаперечні вихідні вимоги, які ставляться до всіх учасників полі-тичної діяльності, тобто до суб'єктів демократії.

Визнання міжнародною спільнотою основних принципів демократії пояснюється праг-ненням зміцнити міжнародну анти-тоталітарну політику.

Основні принципи демократії:

• 1) політична свобода -- свобода вибору суспільного ладу і форми правління, право наро-ду визначати і змінювати конституційний лад (ст. 5 Конституції України), забезпечення захисту прав людини. Свобода має первинне призначення – на її основі може виникнути рівність і нерівність, але вона допускає рівноправність;

2) рівноправність громадян – означає рівність усіх перед законом, рівну відповідальність за скоєне правопорушення, право на

 

>>>152>>>

рівний захист перед судом. Дотримання рівноправності гарантується: не може бути приві-леїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших пе-реконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового становища, місця про-живання, за мовними або іншими ознаками. Найважливіший аспект рівноправності – рів-ність прав і свобод чоловіка і жінки, що мають однакові можливості для їх реалізації;

3)  виборність органів держави і постійний контакт із ними населення – допускає форму-вання органів влади і місцевого самоврядування шляхом народного волевиявлення, забез-печує їх змінюваність, підконтрольність і взаємоконтроль, рівну можливість кожного реа-лізувати свої виборчі права. У демократичній державі ті самі люди не повинні тривалий час безперервно обіймати посади в органах влади: це викликає недовіру громадян, при-зводить до втрати легітимності цих органів;

4)  поділ влади – означає взаємозалежність і взаємне обмеження різних гілок влади: зако-нодавчої, виконавчої, судової, що служить перешкодою для перетворення влади на засіб придушення свободи і рівності;

5) прийняття рішень