Загальна теорія держави і права

Близькими до норм-звичаїв є норми-традиції – такі, що склалися, способи поведінки лю-дей, які передавалися з покоління в покоління і перетворилися на правові норми. Традиції – ширші за змістом утворення, ніж звичаї. Традиції нерідко мають зовнішнє вираження в нормах обрядів – дій або комплексів учинків людини, що стають правилами поведінки (весільні обряди, обряд вручення свідоцтва про народження та ін.). Обрядові церемонії, що відбуваються в урочистій обстановці, мають назву ритуалів. Ритуал можна назвати рі-зновидом звичаю або традиції, підтримуваної і забезпечуваної державою. Наприклад, прийняття присяги в системі Збройних сил, МВС, СБУ, проведення стройових оглядів та інших церемоній закріплені в статутах, положеннях відомчих нормативних актів і забез-печуються, крім морального впливу (громадського осуду), можливістю застосування засо-бів дисциплінарної відповідальності.

 

>>>272>>>

§ 4. Корпоративні норми і норми права

До корпоративних норм належать:

-  норми, Ідо містяться у документах некомерційних, недержавних корпорацій – громадсь-ких об'єднань (партій, профспілок, добровільних товариств, що грунтуються на членстві);

- норми, що містяться у документах комерційних корпорацій, насамперед тих, що ство-рюються для підприємницької діяльності (господарських товариств – повних, командит-них, акціонерних товариств – відкритих, закритих тощо).

Корпоративні норми – правила поведінки, які встановлені в корпорації (підприємстві, установі, організації) для регулювання відносин між людьми, спрямовані на досягнення цілей її функціонування і виражені в її статутах, положеннях, рішеннях.

Якщо соціальна норма – це правило (зразок) поведінки, яке виражається у ставленні однієї людини до іншої, то корпоративна норма – правило поведінки, встановлене організацією для своїх членів. Нею визначаються обсяг, характер, межа можливого і дозволеного в їх поведінці. В комерційних корпораціях – це норми внутрішньоорганізаційного (внутріш-ньофирмового) права.

Корпоративні норми комерційних організацій[1] розробляються органами управління цих організацій, регулюють відносини між співробітниками корпорації і кредиторами, робіт-никами корпорації і клієнтами, адресуються їх членам (фундаторам, акціонерам, робочим, службовцям тощо). Хоча вони діють усередині певної організації, як і норми громадських некомерційних об'єднань, між ними є відмінності.

Позаяк норми комерційних організацій породжують права і обов'язки, забезпечені юриди-чним механізмом державних органів, норми громадських організацій такого забезпечення не мають.

 

>>>273>>>

Спільне у корпоративних норм і норм права полягає у тому, що вони:

•  регулюють типові ситуації або вид відносин, а не окремий випадок чи конкретні суспі-льні відносини;

•  мають багаторазове використання, тобто розраховані на багатократне повторення;

•  мають однаковий неперсоніфікований характер, тобто застосовуються відразу до бага-тьох, поіменно не вказаних осіб;

•  викладаються у письмових актах, прийнятих в офіційно встановленому порядку уповно-важеними органами (державними органами, з'їздами, конференціями, зборами громадсь-ких об'єднань та ін.).

Відмінності між корпоративними нормами і нормами права

Корпоративні норми Норми права 

1) встановлюються від імені конкрет-ного об'єднання громадян і виража-ють волю (інтерес) цього об'єднання; 2) обов'язкові тільки для членів цього об'єднання, тобто мають точну кіль-кісну визначеність; 3) забезпечуються передбаченими внутрішніми органі-заційними заходами, аж до виклю-чення з членів об'єднання; щодо за-безпечення їх державою, то воно мо-же бути тільки опосередкованим; 4) не повинні суперечити нормам права, санкціям, встановленим у норматив-но-правових актах; 5) є додатковими стосовно норм права, виданим дер-жавою. 1) встановлюються від імені держави і виражають волю всьо-го народу (через поєднання гро-мадських, групових і особистих інтересів); 2) обов'язкові для всіх громадян держави, тобто не ма-ють кількісної визначеності; 3) забезпечуються, крім інших спо-собів, державним примусом; 4) не залежать від змісту корпора-тивних норм; 5) є основними стосовно корпоративних норм; формулюють загальнообов'язко-ві (у тому числі для корпорації) санкції. 

Корпоративні норми (норми всіх організацій, включаючи підприємницькі) слід розглядати як норми, що заповнюють прогалини в нормативній системі права і мають субсидіарний (допоміжний) характер. Корпоративними нормами повинні регулю-

 

>>>274>>>

ватися лише ті відносини, що зачіпають основи життя колективу (використання фінансів, встановлення умов праці, заохочення робітників, порядок застосування заходів відповіда-льності тощо), тобто трудові і організаційно-управлінські.

Корпоративні норми, що містяться в локальних нормативних актах, мають правовий хара-ктер і тісно пов'язані з нормами права, виданими державою, тому що:

1)  в виданих державою нормах права передбачається можливість колективу корпорації регулювати свою поведінку самостійно;

2)  в нормах права визначаються напрямки корпоративного регулювання за допомогою зазначення цілей і завдань суспільного і державного розвитку, того чи іншого норматив-но-правового акта або призначення того чи іншого виду громадської діяльності;

3)  в нормах права вказуються межі корпоративного регулювання (наприклад, відповідно до Кодексу законів про працю України, додаткові пільги для робітників можуть встанов-люватися підприємствами лише за рахунок власних коштів);

4)  від корпоративних норм, так само як і норм права, виданих державою, вимагається від-повідність природі права як мірі справедливості і свободи, принципам права (загальним, галузевим, міжгалузевим);

5)  норми права у певних випадках визначають і процедуру прийняття корпоративних норм;

6)  корпоративні норми по своїм змістом не повинні суперечити нормам загальнодержав-ним;

7)  корпоративні норми, хоча й опосередковано, забезпечуються державним примусом.

Юридичне значення