Загальна теорія держави і права

Спільне у норм права і норм моралі полягає у тому, що вони:

1) діють у єдиному полі соціальних зв'язків, тобто є соціальними нормами;

2)  переслідують спільну мету – встановлення і підтримання порядку в суспільстві;

3)  мають однакове функціональне призначення – впливати на поведінку людей, регулю-вати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) поведінки;

4)  адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поведінки загально-го характеру;

5)  мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень – справедливість. Навіть у класовій державі норми права були вираженням справедливості, на якій грунтуються но-рми моралі. Останні, у свою чергу, були обумовлені матеріальним і

 

>>>266>>>

духовним розвитком суспільства (див. приклад про кріпосне право в параграфі «Поняття і ознаки права»). Але й тоді норми права і норми моралі протистояли сваволі та анархії.

Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:

1.  Норми права створюються з урахуванням норм моралі, що панують у суспільстві, ви-ступають як формально (офіційно) визначена міра справедливості, і тому право в широ-кому розумінні є моральним явищем. Наприклад, заборона убивства – це насамперед мо-ральна заборона, а потім уже правова. Законом передбачена кримінальна відповідальність за наклеп, давання неправдивих показань, підробку документів, шахрайство, які у своїй основі мають неправду як аморальне явище. Або конституційна норма (ст. 63 Конституції України), відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, є насамперед моральною нор-мою.

2.  Норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі. Наприклад, зміна ставлення до комерційної діяльності зажадала юридичного закріплення, оскільки норма, що забороняє комерційну діяльність в Україні, морально відпала.

3.  Норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, яка панує в су-спільстві. Наприклад, смертна кара в Україні.

Вплив норм моралі на діяльність, пов'язану з реалізацією права:

1. Норми права оцінюються громадянином, який реалізує їх, із погляду моралі. Навіть технічні, організаційні правила, які не несуть морального навантаження (наприклад, пе-редбачена законом форма декларації про прибутки), мають певний вихід на норми моралі.

2.  Норми права тлумачаться посадовою особою, яка здійснює правозастосовну діяльність, відповідно до норм моралі, що панують у суспільстві. Особливо це стосується тих норм права, котрі містять у своєму тексті оцінні поняття (наприклад, «цинізм», «особливе зу-хвальство» – у Кримінальному кодексі України), їх неможливо зрозуміти і застосувати без звертання до норм моралі. Так, справедливе, обґрунтоване і законне судове рішення про наклеп, образу, хуліганство, статеві злочини багато в чому залежить від урахування мора-льних норм, які діють у суспільстві.

3. Правозастосовний процес, включаючи його останню стадію – прийняття правозастосо-вного акта, здійснюється з урахуванням

 

>>>267>>>

норм моралі. Здавалося б, передбачена законом форма протоколу судового засідання не торкається будь-яких моральних цінностей, проте будь-які юридичні правила, які вносять чіткість і певність у взаємовідносини суб'єктів права в процесі правоза-стосовної діяльно-сті, не є байдужними для моралі. Вплив норм права на норми моралі:

1.  Норми права сприяють затвердженню прогресивних моральних уявлень. Наприклад, ст. 21 Конституції України затверджує гуманістичні засади справедливості: «Всі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах».

2.  Норми права сприяють усуненню перепон на шляху розвитку нових моральних норм. Наприклад, норма про рівність форм власності – державної, комунальної, приватної – за-тверджує у громадян не лише необхідне почуття відповідальності за цілість державної і комунальної власності, але й моральне право хазяїна, власника – фермера, приватного підприємця та ін.

3.  Норми права виступають як засоби охорони і захисту норм моралі. Так, статті Цивіль-ного кодексу спрямовані на захист і охорону таких моральних цінностей, як добре ім'я, незаплямо-вана репутація, честь, гідність.

Відмінності між нормами моралі і нормами права

Норма моралі Норма права 

за походженням 

– складається в суспільстві на ос-нові уявлень людей про добро та зло, справедливість; існувала до виникнення держави; – установлюється (закріплюється) державою як офіційна міра волі та справедливості; при первісному ладі не існувала; 

за сферою дії 

- регулює внутрішнє усвідомлення людиною своєї поведінки в усіх сферах суспільних відносин; не є інституціональною – не пов'язана з інститутами суспільства; створю-ється, поширюється і відмирає по-вільно протягом тривалого часу – регулює зовнішню форму поведі-нки людини в тих сферах суспіль-них відносин, що піддаються регу-люванню; є інституціональною – діє в рамках соціальних інститутів; вступає в дію, здійснюється і ска-совується офіційно, у суворо ви-значеному порядку та часі; 

 

>>>268>>>

 

за ступенем деталізації 

- виступає як узагальнене безосо-бове правило поведінки у вигляді ідей і принципів (дотримуватися слова, бути чесним, справедливим тощо); - є конкретним варіантом поведінки суб'єкта, в якому чітко визначені його юридичні права і обов'язки, як можливі та належні; 

за формою вираження 

- не закріплюється в спеціальних актах, міститься у свідомості лю-дей; набуває обов'язкового значен-ня в міру визнання більшістю чле-нів суспільства; - одержує закріплення в державних актах (законах, указах, постановах); після набуття законної сили стає обов'язковою для осіб, що знахо-дяться