Загальна теорія держави і права

2. Залежність системи законодавства, формування його галузей від цілеспрямованої дія-льності суб'єктів, пов'язаної з його систематизацією, від інтересів держави, потреб юриди-чної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки.

3.  Переосмислення, відновлення, вдосконалення законодавства внаслідок його переорієн-тування на демократичні цінності: а) послідовна демократизація порядку формування і функціонування законодавчих органів, їх професіоналізація, забезпечення високої якості законів; б) формування цивільного суспільства, правової системи в напрямку розвитку со-ціальної правової держави, охорони і захисту прав і свобод людини та інші. Результатом цього процесу є уплітання в правову тканину нових теоретичних конструкцій, формуван-ня нових галузей та інститутів законодавства, у тому числі на базі підгалузей та інститутів права, покликаних створити оптимальну базу переходу до ринкових відносин, та ін.

 

>>>254>>>

4.  Орієнтування системи законодавства не лише на галузь права, але й на галузь держав-ної діяльності, на державний устрій. Це неминуче призводить до появи галузей законодав-ства, які не відбивають галузі права, є комплексними.

5.  Обумовленість системи законодавства формою державного устрою країни (федерація), що припускає наявність у кожній галузі нормативних актів на рівні як федерації, так і су-б'єктів федерації.

Розбіжність галузей права і галузей законодавства не виключає наявності позитивної тен-денції до їх відповідності, їх «вирівнюванню».

§ 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства

Структура системи законодавства -- внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодав-ства.

Структуру системи законодавства можна класифікувати за такими критеріями:

-  предметом правового регулювання (галузева),

-  юридичною чинністю актів (субординаційна),

-  особливостями форми державного устрою (державно-ор-ганізаційна).

Наведемо їх на схемі.

Структура системи законодавства 

Галузева (горизонталь-на) –

відображає предмет правового регулювання Субординаційна, або ієрархічна (вертикаль-на) –

відображає юридичну чинність актів Державно-організаційна (верти-кальна) –

відображає особливості форми державного уст-рою 

– поділ нормативно-правових актів за пред-метом регулювання: цивільне законодавст-во, кримінальне зако-нодавство, адміністра-тивне законодавство та ін. – поділ нормативно-правових актів на певні групи за їх юридичною чинністю: закони, ука-зи, постанови уряду, нормативні акти місце-вих органів влади та ін. - поділ нормативно-правових актів за тери-торіальним значенням: законодавство федера-льне і законодавство суб'єктів федерації (на-приклад, у Російській Федерації). 

 

>>>255>>>

Розбіжність низки галузей права і галузей законодавства обумовлює необхідність провес-ти класифікацію галузевої (горизонтальної) структури системи законодавства, встановити види галузей законодавства з урахуванням ступеня їх відповідності галузям, підгалузям, інститутам права.

На схемі це виглядає так:

Галузева структура системи законодавства – види галузей 

Галузеве законодавство Спеціальне (внутріш-ньогалузеве) законо-давство Комплексне (міжгалу-зеве) законодавство 

– містить норми однієї галузі права, предме-том регулювання якої є певна сфера (рід) сус-пільних відносин, яка вимагає юридичне од-норідних прийомів впливу. – містить норми підга-лузі (рідше інституту)   права, предметом регу-лювання яких є група (вид) чи сукупність груп (видів) суспільних відносин, яка вимагає юридичне однорідних прийомів впливу. – містить норми декі-лькох галузей права, які регулюють різні види суспільних від-носин, що складають відносно самостійну сферу суспільного життя, яка потребує юридичне різнорідних способів впливу, що складаються у ціліс-ний комплексний ме-тод. 

Ф Тут формування га-лузі йде від юридично-го начала – методу: галузь законодавства, як правило, збігається з галуззю права (кримі-нальне, трудове, адмі-ністративне законодав-ство) Ф Тут формування га-лузі йде від юридично-го начала – методу: підгалузь чи інститут     права складають зако-нодавство, яке є части-ною певної галузі зако-нодавства (гірниче,  водне, лісове законо-давство як внутрішньо-галузеві елементи еко-логічного законодавст-ва) Ф Тут формування галузі йде не від юри-дичного начала – ме-тоду, а від соціального начала – предмета, і галузь законодавства складається із норм різних галузей права (законодавство про приватизацію, місцеве самоврядування, гос-подарське /підприємницьке/ та ін.) 

 

>>>256>>>

§10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів

Систематизація нормативно-правових актів – це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

- усунення суперечностей між нормативними актами;

–  підвищення якості та ефективності законодавства;

-  забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, гро-мадськими організаціями, комерційними корпораціями.

Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.

–  кодификацію;

–  інкорпорацію;

–  консолідацію.

Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері).

Кодифікація[3] – спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удо-сконаленні через зміну змісту (переробку і узгодження) юридичних норм, пов'язаних зага-льним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодификація виражається в підготовці та прийнятті нових актів, у які заносяться узгоджені між собою як норми старих актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження.

Результати кодифікації 

Конституція Кодекс Основи зако-нодавства Статут Положення Правила 

Про конституції