Загальна теорія держави і права

 

>>>257>>>

Кодекс – єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений норма-тивний акт. Він має складну структуру і великий обсяг, поділяється на частині: загальну і особливу, розділи та глави (Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс, Адміністративний кодекс та ін.).

Основи законодавства – кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і за-вдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулю-вання певної сфери суспільних відносин. Як правило, такий акт складається з нетипових норм – норм-цілей, норм-принципів, норм-дефініцій і забезпечує зв'язок і узгодженість норм тих чи інших галузей або інститутів права (в Україні – Основи законодавства про культуру від 14.02.92, Основи законодавства про охорону здоров'я від 19.11.92, Основи законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування від 14.01.98).

Статут – кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, органі-зацій, ту чи іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства).

Положення – кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ (Положення про службу в органах внутрішніх справ).

Правила – кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок яко-гось виду діяльності (Правила дорожнього руху).

За обсягом розрізняють кодификації:

–  загальну;

– галузеву;

– міжгалузеву (комплексну);

–  спеціальну (внутрішньогалузеву).

Загальна кодификація припускає створення зведених кодифікованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Конституція.

Галузева кодификація припускає об'єднання правових норм певної галузі права в суворо встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс та ін.). Галузева коди-фикація посідає провідне місце серед інших видів кодификації, тому що

 

>>>258>>>

розподіляє нормативний матеріал відповідно до предмета і методу правового регулювання (відповідає галузі права).

Міжгалузева (комплексна) кодификація припускає об'єднання правових норм не відповід-но до галузей права, а за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс, Кодекс торгового мореплавства та ін.). Міжгалузева (комплексна) ко-дификація є додатковим напрямком кодифікаційних робіт, які мають істотне значення.

Спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація припускає об'єднання правових норм конк-ретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс та ін.). Як і комплексна кодификація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація є напря-мком кодифікаційних робіт, що доповнюють галузеву кодификацію.

Робота з кодификації законодавства є складною й відповідальною. Тут має місце не лише зовнішнє впорядкування нормативного матеріалу, його розташування у певному порядку, але й перегляд норм, що містяться в законах та інших нормативних актах, скасування за-старілих і неефективних, виробка нових, надолуження прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження. Кодификації найчастіше піддаються норми, розраховані на тривалий проміжок часу. Більш динамічні сфери регулюються поточним законодавством.

Кодификація сприяє посиленню стабільності законодавства. Кодекси, що розробляються, представляють собою нові законодавчі акти, які заміняють закони, що діяли раніше, і ак-ти, що регулюють те саме коло суспільних відносин. При всій широкості кола норм , що містяться в кодексі, він характеризується цілісністю, внутрішньою єдністю і власною сис-темою. Кодифікаційні акти покликані бути основою законодавчої діяльності. На відміну від інкорпорації кодификація завжди має офіційний характер.

Інкорпорація – спосіб (форма) систематизації законодавства, який полягає у зовнішньому впорядкуванні (розташуванні в тому чи іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них.

 

>>>259>>>

Результатом інкорпорації є збірники, де нормативні акти розташовуються в хронологіч-ному або алфавітному порядку, за предметною ознакою, з урахуванням юридичної чинно-сті об'єднуваних актів тощо.

При інкорпорації нормативний акт опрацьовується: із нього викидаються положення, що втратили силу; включаються внесені до них зміни і доповнення; виключаються положен-ня, що не містять норм права; викидаються відомості про осіб, які підписали нормативний акт.

Інкорпорація може бути:

– офіційною – здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, «Ві-домості Верховної Ради України»)[4];

– неофіційною – здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, прак-тичними органами, окремими спеціалістами.

Позаяк в першому випадку збірники, що видаються, є офіційною формою опублікування і на них можна посилатися при розгляді юридичних питань, в другому вони мають лише довідково-інформаційний характер.

Найпоширеніші види інкорпорації:

хронологічна систематична 

– спосіб (форма) систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за ча-сом їх опублікування і вступу в дію – спосіб (форма) систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за предметною ознакою: за галузями права, їх інститутами, сферами державної діяльності 

 

>>>260>>>

Консолідація – спосіб (форма) систематизації, який полягає в об'єднанні кількох нормати-вно-правових актів, що діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нор-мативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту. Інакше: консолідація виражається в підготовці і прийнятті укрупнених актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, ви-даних з одного питання.

Вона використовується там, де відсутня можливість кодифи-кації; є уніфікацією нормати-вних актів; усуває їх численність; позбавляє їх надмірної роздробленості; сприяє об'єд-нанню загальних положень поточної правотворчості в родинні групи; є проміжною лан-кою між поточною правотворчістю і кодификацією.

Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів. Історії законо-давства відомий Звід законів Юсти-ніана.