Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальне землезнавство

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
76
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та їх географічні наслідки. Третій розділ присвячено основним телуричним процесам осьовому та орбітальному рухам Землі зі багатогранністю їх географічних наслідків.

У четвертому розділі розкриваються основні риси географічної оболонки як планетарного природного комплексу. Основні увага приділена загальним закономірностям географічної оболонки, котрі надалі будуть слугувати «інтелектуальним інструментарієм» для ефективного вивчення усіх наступних галузевих та регіональних географічних дисциплін. Останньою розкривається закономірність неперервності та нерівномірності розвитку  географічної оболонки.  Це є логічним переходом  до з’ясування особливостей останнього – антропогенного -  етапу її розвитку. На цьому етапі  географічна оболонка стає середовищем існування людського суспільства і набуває нових специфічних рис під потужним антропогенним впливом. У останній темі  посібника  розглядаються взаємодії природи і суспільства  у географічній оболонці. Так утілюється «екологічний імператив» у географії, пояснюються особливості сучасної екологічної кризи та шляхи виходу з неї зі системних, географічних позицій.
 
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕЗНАВСТВА
 
Тема1.1. Історія формування уявлень про Землю та розвиток землезнавчих  ідей
 
1.1.1. Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук
Природу Землі вивчають науки, які входять до природничого блоку. Вони поділяються на галузеві та комплексні. Галузеві фізико-географічні науки вивчають особливості природних компонентів та складених ними геосфер. Атмосферу, погодні та кліматичні умови її нижнього шару досліджують метеорологія та кліматологія, приповерхневі шари гірських порід з утвореними ними рельєфом – геоморфологія, гідросферу – гідрологія, поширення рослинного та тваринного світу вивчає біогеографія, ґрунти – ґрунтознавство тощо.
Так, загальне землезнавство як наука вивчає географічну оболонку як планетарний природний комплекс або глобальну геосистему в цілому у найбільш загальних рисах її речовинного складу, наскрізних процесів інших загальних ознак. Землезнавство вивчає, вірніше з’ясовує і формулює закони організації. функціонування і розвитку географічної оболонки. На сучасному етапі землезнавство є інтегративним знанням про глобальне оточення людства, розглядає великомасштабні природні процеси, що визначають стан географічної оболонки і, відповідно, обумовлюють стосунки людини і природи в їх цілісності та багатогранності. Подолати суперечності людини і природи в географічній оболонці можливо не засобами техногенезу – (розвитку новітніх технологій), а через опанування рівноваги – гомеостазису. Саме землезнавчий підхід вказує шляхи виходу з екологічної кризи та гармонізації відносин суспільства і природи: пізнання цілісної «нерозділеної» Природи у її нерозривній єдності з Людством, а не у протиставленні їх, як зараз.
Такий аспект будови географічної оболонки, як горизонтальна структура – менші природні комплекси, вивчає інша комплексна наука – ландшафтознавство. Природні компоненти і геосфери – це об’єкт дослідження галузевих фізико-географічних дисциплін.
Знання про загальні закономірності будови, функціонування та розвитку географічної оболонки. її диференціації (поділу) на менші природні комплекси  -    основа для вивчення регіональних фізико-географічних курсів. Озброєні загальними фізико-географічними знаннями, ви будете використовувати їх «інструментами» подальшого пізнання, для розуміння, пояснення та організації у цілісну систему знань про глобальне середовище існування людства, власне близьке і далеке довкілля. Адже всі об’єкти, процеси і явища у географічній оболонці підлягають дії вивчених загальних географічних закономірностей.
На Землі жоден із природних компонентів не існує ізольовано. Усі вони взаємодіють та взаємопроникають. Поєднання усіх природних компонентів на певній ділянці земної поверхні, що існує і змінюється як єдине ціле, утворює природні комплекси. Вивченням природних комплексів займаються комплексні фізико-географічні науки: загальне землезнавство (загальна фізична географія) та ландшафтознавство. За розмірами усі природні комплекси поділяються на планетарні (глобальний рівень) – географічна оболонка, регіональний рівень (великі природні комплекси) – наприклад, материки, океани, природні країни, топологічний рівень (маленькі природні комплекси) наприклад, ПК болота, широколистяного лісу, балки під трав’янистою рослинністю. Ландшафтознавство досліджує природні комплекси регіонального та топологічного рівня.
Об’єктом вивчення  загального землезнавства є планетарний природний комплекс – географічна оболонка. 
Згадайте, що географічна оболонка – це об’єкт вивчення всієї географії. Тому конкретизуємо, які саме аспекти досліджує загальне землезнавство. Предмет загального землезнавства – склад, будова, внутрішні та зовнішні взаємозв’язки та загальні закономірності функціонування та розвитку географічної оболонки.
Відповідно до об’єкта та предмета вивчення завданням вивчення курсу загального землезнавства є:
  1. ознайомлення з історією формування уявлень про Землю і Всесвіт;
  2. з’ясування парадигм та методологічних засад землезнавства;
  3. вивчення особливостей будови й процесів у Всесвіті та обґрунтування вирішального значення космічних впливів на процеси на Землі;
  4. оволодіння основами знань про Сонячну систему та Землю як планету;
  5. з’ясування рухів Землі та їх географічних наслідків;
  6. розгляд основних понять, що відображають глобальний рівень організації природи Землі;
  7. вивчення складу, будови та загальних закономірностей існування та розвитку географічної оболонки;
  8. ознайомлення із різноманітністю взаємодій суспільства і природи у географічній оболонці.
 
1.1.2. Зародження та розвиток знань про Землю та Всесвіт у давньому світі
Формування просторових, «географічних» уявлень про навколишній світ з прадавніх часів йшло у чотирьох основних напрямках. Перший напрямок: здобування інформації про свою місцевість для використання її у господарських цілях. Другий напрямок: відкриття та дослідження усе нових і нових земель, оцінка їх природних ресурсів. Третій напрямок: розширення уявлень про Землю як планету, Сонячну систему, Всесвіт. Четвертий напрямок: пояснення природних явищ та їх оцінка для життя і господарської діяльності людини.
Знання про Землю первісних народів обмежувалося своєю місцевістю та прилягаючими територіями (чи акваторіями). Так мисливці знали і вміли знаходити місця, багаті дичиною, а рибалки – багаті
Фото Капча