Звіт з економічної практики на ВАТ “Чернівецька пересувна механізована колона – 76”

При поділі припиняється один суб'єкт господарювання та на його майновій базі утворюються два чи кілька нових суб'єктів з передачею кожному з них за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах усіх майнових прав і обов'язків суб'єкта, що реорганізовується. Кожний новоутворений в результаті поділу суб'єкт господарювання несе відповідальність за виконання зобов'язань, у повному обсязі, а не в межах тієї частини активів, які перейшли до нього.

При виділенні юридична особа виділяється зі складу іншої, при цьому продовжує існувати і той суб'єкт, зі складу якого відбулося виділення новоствореної юридичної особи. До новоствореного суб'єкта (суб'єктів) переходять права та обов'язки відповідно до розподільчого балансу.

Перетворення – це припинення суб'єкта господарювання. який у подальшому існує в іншій організаційній формі, має інші цілі діяльності, структуру та приймає всі майнові активи та пасиви свого попередника. Найпоширенішими прикладами перетворення підприємств є:

товариство з обмеженою відповідальністю реорганізується в акціонерне товариство;

приватне підприємство реорганізується в товариство з обмеженою відповідальністю;

закрите акціонерне товариство перетворюється у відкрите

Що стосується порядку проведення реорганізації, то можна сказати, що для кожного способу реорганізації підприємства є свої характерні особливості, які наведені у додатку О.

Існує ще й така рекомендована класифікація фінансової реорганізації підприємств за окремими ознаками:

за автономністю проведення:

фінансова реструктуризація, що здійснюється підприємством як самостійний захід;

фінансова реорганізація, що здійснюється в комплексі з реорганізацією підприємства.

за метою здійснення:

фінансова реорганізація, що здійснюється з метою досягнення стратегічної мети фінансового розвитку підприємства;

фінансова реорганізація, що здійснюється з метою адаптації до зміни умов зовнішнього середовища.

за можливостями здійснення:

фінансова реорганізація, що здійснюється підприємством самостійно;

фінансова реорганізація, що здійснюється із зовнішньою допомогою партнерів;

фінансова реорганізація, що здійснюється за допомогою державних органів управління підприємством.

за характером фінансування передбачуваних заходів:

фінансова реорганізація, що не потребує залучення додаткового капіталу;

фінансова реорганізація, що потребує залучення додаткового капіталу.

за напрямками проведення:

реструктуризація складу пасиву балансу;

реструктуризація складу активу балансу;

реструктуризація складу грошових потоків підприємства.

за формами проведення реструктуризації складу пасиву балансу:

зміна умов виплати боргу;

переведення простроченої кредиторської заборгованості у більш ліквідні довгострокові фінансові інструменти;

переведення боргу на іншу юридичну особу;

заміна боргу на власність;

додаткова емісія акцій;

залік взаємних платіжних вимог;

проведення ефективної дивідендної політики;

залучення приватних інвестицій та ін.

за формами проведення реструктуризації складу активу балансу:

прискорення інкасації боргу за поставлену продукцію;

переведення дебіторської заборгованості за розрахунками за продукцію у більш ліквідні фінансові інструменти;

рефінансування дебіторської заборгованості у грошові кошти;

продаж невикористовуваних та понаднормативних запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів;

уцінка та прискорена реалізація долі готової продукції;

ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

продаж окремих довгострокових фінансових інструментів інвестування та ін.

за формами проведення реструктуризації складу грошових потоків:

запровадження гнучкої системи цінових знижок;

надання в оренду не використовуваних приміщень та обладнання;

використовування методу прискореної амортизації активів;

скорочення суми постійних поточних витрат;

зменшення суми податкових платежів та ін.

Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передатний або роздільний баланс (передатний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний – при поділі чи виділенні).

Роздільний баланс – це баланс підприємства, що реорганізується шляхом поділу чи виділення, на день припинення його діяльності, в якому окремими позиціями відображаються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками.

За загальним правилом складання роздільних балансів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподіляються пропорційно до встановленої бази для нарахування. Як правило, такою базою є сума основних засобів, якими наділяються підприємства, що створюються в результаті поділу. Загальні принципи, пропорції, строки та методи розподілу активів під час реорганізації підприємства шляхом поділу чи виділення визначаються в угоді про реорганізацію.

Також, приймаючи фінансові рішення в процесі реорганізації підприємств, слід враховувати податковий аспект. Зокрема, можливість виникнення об’єкта оподаткування в результаті засвідчення в звітності прихованих резервів. При здійсненні передачі майнових прав та обов’язків слід враховувати те, що передача активів від одного підприємства до іншого не оподатковується лише в тому випадку, якщо ця передача здійснюється як внесок одного підприємства в статутний капітал іншого для формування цілісного майнового комплексу останнього в обмін на його корпоративні права. Реорганізаційний прибуток для власників може виникнути в тому разі, якщо вартість чистих активів, що передаються правонаступнику, перевищує номінальну вартість корпоративних прав, емітованих реорганізованим підприємством.

Досліджуване підприємство ВАТ „ПМК – 76” у своїй роботі не стикалося з питанням реорганізації. Тому по даній темі не можна привести додатків у вигляді документів, що засвідчують процес реорганізації даного підприємства.

І, як висновок, хотілося б сказати, що робота над реорганізацією підприємства вимагає багато затрат не лише матеріальних та грошових ресурсів, а й