Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

вопросам основных прав и свобод граждан” (Бєлгород, 1998) ; ІІІ-я міжрегіональна науково-практична конференція „Концепція формування законодавства України” (Запоріжжя, 1998) ; „Актуальні проблеми роботи з персоналом органів внутрішніх справ” (Харків, 1999) ; „Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики” (Київ, 1999) ; „Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ, 1999) ; „Митна справа в Україні: Сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (Дніпропетровськ, 1999) ; Друга національна науково-практична конференція „Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування” (Суми, 2000) ; „Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ прикордонних регіонів” (Луганськ, 2000) ; „Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків” (Харків, 2000) ; „Правові, економічні та соціальні проблеми боротьби з корупцією в Харківському регіоні” (Харків, 2000) ; „Проект Кодексу України про адміністративні проступки” (Київ, 2000) ; „Стан та перспективи розвитку адміністративного права: законодавство, наука, освіта” (Львів, 2001) ; „Правові проблеми реформування регіональної влади” (Харків, 2002) ; „Адміністративна реформа в Україні: стан та проблеми правового забезпечення” (Гурзуф, 2002). Автор був членом робочої групи з підготовки проекту Кодексу України про адміністративні проступки, робота над яким ще продовжується, з використанням результатів дослідження було підготовлено і направлено до Верховної Ради України пропозиції до багатьох проектів законів, в тому числі тих, якими вносилися зміни і доповнення до КпАП України, Закону „Про міліцію”. Результати дослідження використовувалися також під час розробки навчальних програм та інших методичних матеріалів з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність” і “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, виданих в Національному університеті внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в індивідуальній монографії „Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації” (Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. 345 с.), колективній монографії „Виконавча влада і право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. К., 2002” (здобувачем розроблено розділ ХІV „Адміністративно-юрисдикційне провадження: проблеми удосконалення”), підручнику „Адміністративна діяльність. Частина особлива / За заг. ред. О. М. Бандурки. Харкiв, 2000” (дисертантом розроблено розділ ІХ „Здійснення дозвільної системи”), п’яти навчальних посібниках (в складі колективів авторів), 23 наукових статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів‚ поділених на підрозділи і пункти, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 408 сторінок. Список використаних джерел складається із 468 найменувань і займає 45 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ особистий внесок здобувача в їх одержання‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ І „Адміністративний примус в системі методів правоохоронної діяльності міліції” присвячено визначенню сутності міліції та особливостей її правоохоронної діяльності, сутності, особливостей та видів адміністративного примусу, а також правових засад його застосування міліцією.

У підрозділі 1. 1 „Сутність міліції, загальна характеристика її правоохоронної діяльності” підкреслюється, що завдання щодо побудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави, закріплене в ст. 1 Конституції, передбачає утворення відповідного державного апарату, діяльність якого повною мірою забезпечувала б виконання завдань та функцій, що стоять перед сучасною державою. На виконання однієї з цих функцій – правоохоронної – спрямовано специфічний вид державної діяльності – правоохоронну, яка здійснюється спеціальними органами, що одержали назву правоохоронних. Одне з провідних місць серед останніх займає міліція.

В роботі зазначається, що в Законі „Про міліцію” її не зовсім точно названо „органом”. Насправді ж органом є не вся міліція, а суб’єкт, що приймає рішення і діє від її імені, тобто конкретний орган, наприклад, міське відділення міліції. Сама ж міліція є формуванням, системою, певною державною структурою, яка складається із сукупності органів, установ і підрозділів, що діють на всій території держави і взаємодіють між собою. В основі виділення міліції як самостійного державного інституту мають лежати засоби її діяльності. Такими засобами, право на використання яких має будь-яка поліція, є озброєність, безпосередній примус, сила. Надане міліції право застосовувати силу для виконання своїх обов’язків – її головна відмінна риса, яка дозволяє міліції зайняти особливе місце в державній системі правоохорони.

Проаналізувавши основні властивості міліції, дисертант дійшов висновку, що вона становить професійне озброєне формування виконавчої влади, яке утворюється для вирішення завдань щодо захисту життя, здоров’я, прав і свобод кожної людини, законних інститутів суспільства і держави від протиправних посягань з можливим застосуванням заходів безпосереднього примусу.

Одним з основних, найважливіших напрямків діяльності міліції щодо охорони правопорядку в дисертації визнається її адміністративна діяльність. Ця діяльність міліції має чітко виражений державно-владний, авторитарний характер, здійснюється в офіційному порядку від імені держави, яка делегує їй право на застосування специфічних заходів адміністративного впливу, які, як правило, не використовуються іншими органами виконавчої влади. Найвагомішими серед методів адміністративної діяльності міліції є переконання та примус, які визнаються також універсальними і всеохоплюючими методами державного управління в цілому.

У підрозділі 1. 2 „Сутність, особливості та значення адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції” насамперед звертається увага на той факт, що в законодавстві України відсутнє не