Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГОНЧАРОВА Наталія Віталіївна
УДК 811. 111 + 81? 42
Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози)
Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
КИЇВ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент ВОЛКОВА Лідія Михайлівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра граматики та історії англійської мови, доцент.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор СТАРИКОВА Олена Миколаївна, Український інститут лінгвістики та менеджменту, кафедра прикладної лінгвістики, завідувач кафедри кандидат філологічних наук, доцент ПОТАПЕНКО Сергій Іванович, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови, докторант.
Провідна установа Ужгородський національний університет, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород
Захист відбудеться “19” грудня 2002 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 054. 02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).
Автореферат розісланий “18” листопада 2002 р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферована дисертація присвячена дослідженню особливостей вираження та реалізації оцінного значення в англомовному діалогічному дискурсі. Значний інтерес до оцінності в комунікації, підсилений антропоцентричним характером сучасних мовознавчих студій, дозволяє розкрити когнітивні механізми і дискурсивні особливості процесу оцінювання. Інтерпретація світосприйняття, соціального статусу, мислення, втілена у мовленні індивіда, пов'язана, насамперед, із здатністю аналізувати та породжувати власні судження та оцінки згідно з особистою картиною світу (Н. Д. Арутюнова, О. М. Вольф, Т. А. Космеда, Н. І. Сукаленко). У дисертаційній роботі розглядається різновид оцінки, пов'язаний з ціннісним сприйняттям мовцем об'єктів навколишньої дійсності, – аксіологічна оцінка (Н. Д. Арутюнова, О. В. Зубов, С. М. Колесник, Т. А. Космеда, Н. М. Миронова, О. М. Старикова, В. М. Телія, О. В. Яшенкова).
Лінгвістичні розвідки вітчизняних та зарубіжних мовознавців були спрямовані на різнобічне вивчення аспектів оцінного значення, а саме: лексико-семантичних (О. В. Зубов, О. М. Вольф, В. М. Кириллова, Л. М. Киричук, Г. Г. Кошель, М. А. Мініна, J. Channell, A. Wierzbicka) і прагматичних характеристик оцінки (Н. Д. Арутюнова, С. Ю. Ільїна, Й. Сипко, О. І. Федотова), оцінності у фразеології (О. В. Кунін, Л. Г. Заятуєва), у висловлюваннях певного типу (І. А. Бєляєва, Т. А. Крисанова), у мінімальних діалогічних єдностях (О. В. Яшенкова), оцінного значення як компонента тексту (S. Hunston, G. Thompson). У межах дискурсивних студій здійснено аналіз типів дискурсу, зокрема, політичного (А. Д. Бєлова, О. Ю. Поляк, О. С. Фоменко), аргументативного (А. Д. Бєлова, Т. А. Мирончук, F. H. van Eemeren, R. Grootendorst, A. Fisher), спонукального (Т. М. Нікульшина, Л. Г. Ряполова, S. Jacobs, S. Jackson), ділового (О. С. Сищиков), журналістського та юридичного (A. Fakhri), розмовного (А. М. Баранов, Г. Є. Крейдлін, D. Tannen, H. Sacks, E. A. Schegloff, G. A. Jefferson), комічного (M. Versteeg). У лінгвістичній літературі наявні також праці, присвячені оцінному дискурсові на матеріалі текстів рецензій та реклами в німецькій мові (Н. М. Миронова) й емотивно-оцінному дискурсові в російській мові (Т. О. Трипольська). Незважаючи на численність праць, у яких досліджувались різні аспекти оцінного значення, аксіологічна оцінка як невід'ємний компонент мовлення індивіда, актуалізована в дискурсі, не зазнала всебічного висвітлення. Поза увагою науковців також залишається аналіз особливостей побудови діалогічного дискурсу з огляду на аксіологічну тактико-стратегічну діяльність комунікантів, зумовлену оцінним сприйняттям дійсності. Таким чином, ґрунтовне комплексне дослідження аксіологічної оцінки з урахуванням її логіко-семантичних, прагматичних та комунікативних особливостей в англомовному діалогічному дискурсі на засадах дискурс-аналізу дотепер не проводилось, що й визначило вибір теми цієї дисертаційної роботи.
Актуальність дисертації зумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвопрагматики на комплексний підхід до розкриття механізмів продукування дискурсу та специфіки його побудови. Вивчення логіко-семантичних та прагматичних особливостей оцінного значення крізь призму його комунікативної реалізації сприяє також конкретизації ознак і основних складників діалогічного дискурсу.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної систем германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Для аналізу дискурсивної моделі реалізації оцінного значення в дослідженні була сформульована робоча гіпотеза, яка ґрунтується на припущенні, що комбінація оцінних компонентів разом з комунікативними засобами їх реалізації – стратегіями, тактиками та ходами – утворює цілісну стійку структуру діалогічного дискурсу, наявність якої дозволяє встановити його аксіологічну спрямованість.
Мета дослідження полягає у визначенні аксіологічної структури англомовного діалогічного дискурсу шляхом виявлення логіко-семантичних, прагматичних і дискурсивних особливостей вираження оцінки та умов реалізації оцінного значення.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язати такі