Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози)

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

don't understand how it happens. “ “It's the same with me, ” Izzy told her reassuringly. “My daughter says I have a primaeval need to mark out my territory. ” (Mansell, p. 140) ; б) для того, щоб бути прийнятим до певного кола людей, де існують свої стандарти поведінки (це стосується і позитивної, і негативної самооцінки) : “I vote Labour, of course, ” I hissed. “Everybody votes Labour” (Fielding, p. 57) ; в) для того, щоб заробити схвалення себе/своїх дій або “напроситися на комплімент”: “I really enjoyed your report, fantastic horsewomanship. ” “Don't, ” I said, “It was awful. ” “It was brilliant, …it was ground-breaking, a triumph. ” (Fielding, p. 18) ; г) з метою викликати співчуття або жалість до себе (часто з прихованою подальшою метою), як у фрагменті, де мовець жаліється, щоб отримати згоду дружини на його відпочинок із друзями “I am a strange sort of man; I can hardly understand myself at times. There are moments when I hate myself. ” (Jerome, p. 21) ; д) щире бажання поділитися власними успіхами або проблемами, що ілюструє приклад, у якому героїня ділиться із другом переживаннями з приводу невдалої спроби примирити подругу з її коханим: “It's all my fault, ” Izzy admitted gloomily. “I've made an absolute pig's ear of the whole thing. And all I was doing... was trying to help. ” “Is that really so terrible? ” “It's completely disastrous! ” (Mansell, p. 91-92).

Спосіб вираження ставлення адресанта до адресата оцінного висловлювання може варіюватись залежно від представленості/ непредставленості номінації адресата в лексико-граматичній структурі оцінного висловлювання. Відповідно до типології, розробленої О. І. Федотовою, у дослідженні виділено оцінні висловлювання з експліцитним адресатом (прямим та непрямим) й оцінні висловлювання з імпліцитним адресатом (включеним, вилученим, включеним непрямим), які, у свою чергу, слугували ґрунтом для виділення тактик продукування оцінки, розглянутих нижче.

Опрацьований фактичний матеріал свідчить, що значення позитивної та негативної оцінки в діалогічному дискурсі реалізується як пряме або непряме, експліцитне або імпліцитне. Дослідники оцінного значення одностайні у визначенні імпліцитного оцінного значення як явно не вираженого, прихованого (Н. Д. Арутюнова, О. М. Вольф, О. Г. Лукіна, О. М. Старикова, О. І. Федотова, О. В. Яшенкова). Щодо непрямої оцінки, то більшість лінгвістів трактують її в основному як синонімічну імпліцитній. У рамках цієї роботи імпліцитна та непряма оцінки розглядаються як відмінні поняття. Так, імпліцитна оцінка актуалізується шляхом вилучення певного елемента з пропозиційної структури висловлювання і є категорією логіко-семантичною. Актуалізація непрямої оцінки відбувається в ході транспонування іншого прагматичного значення до аксіологічної сфери, що маркує опосередкованість – тобто непряме вживання мовних одиниць – як категорію дискурсивно-прагматичну. На відміну від імпліцитної оцінки, оцінка непряма характеризується значним прагматичним зарядом. Необхідною умовою існування непрямої оцінки є наявність додаткової іллокутивної сили, яка нашаровується на присутній іллокутивний зміст висловлювання та взаємодіє з ним. Таким чином, непрямі оцінні висловлювання містять принаймні дві іллокутивні сили: передати пропозиційний зміст речення та висловити позитивне або негативне ставлення адресанта до певного об'єкта дійсності. Значення прямої, непрямої, експліцитної та імпліцитної оцінки можуть комбінуватись, утворюючи таким чином чотири типи оцінних значень: пряме експліцитне, пряме імпліцитне, непряме експліцитне, непряме імпліцитне.

Розгляньмо приклади фрагментів дискурсів із зазначеними типами оцінного значення: “Matthew, I don't know quite how to say this. But I come from the world where anything can be bought. …Except for what you just did. …You play like an angel. You could be a professional. ” (Segal, р. 40-41). Репліка героїні Except for what you just did є непрямою імпліцитною оцінкою вчинку персонажа, оскільки пропозиція речення не містить ні оцінних лексем, ні оцінних сем у словах (ознака імпліцитності) та опосередковано вводить у висловлювання додаткову іллокутивну силу захоплення вчинком (позитивна оцінка). Висловлювання You play like an angel. You could be a professional є прямим експліцитним вираженням позитивної оцінки здібностей персонажа. У наступному прикладі реалізується непряма експліцитна оцінка: «I saw him, the Northern Bald Ibis.! … Can you imagine how I feel, Matthew?» «No, « I answered honestly. «But it couldn't have happened to a nicer guy. Congratulations. « (Segal, р. 157-158). Висловлювання it couldn't have happened to a nicer guy містить лексему з позитивною семантикою (a nicer guy), що маркує значення оцінки як експліцитне, і водночас має дві іллокутивних сили – констатацію факту та вираження мовцем позитивної думки про комуніканта.

Застосування непрямих та імпліцитних висловлювань у комунікації викликано переважно соціальними і психологічними чинниками, а саме: соціальною дистанцією, ступенем впливу комунікантів один на одного, розподілом прав та обов'язків між ними, мірою втручання в особистий простір (J. Thomas). Висловлювання з аксіологічним змістом також підпорядковуються зазначеним причинам. Ураховуючи впливову силу оцінки, комуніканти вдаються до її імплікування, тобто непрямого та імпліцитного вжитку, з огляду на той ефект, який вона може спричинити. Аналіз свідчить, що негативна оцінка може засмутити, образити, завдати болю, а також охарактеризувати самого мовця з негативного боку (як особистість нечемну, різку, нахабну тощо). Таким чином, оцінне значення імплікується для того, щоб пом'якшити ефект впливу на комуніканта; зменшити категоричність висловлювання; зменшити