Аналіз і методика проведення експертних оцінок інформаційної невизначеності

 

 

1.1. Поняття і зміст інформаційної невизначеності

1.2. Невизначеність як джерело ризику

1.3. Прийняття рішень в умовах інформаційної невизначеності

1.3.1. Критерій Вальда

1.3.2. Критерій домінуючого результату  (крайнього оптимізму) 

1.3.3. Критерій Севіджа  (мінімального жалю) 

1.3.4. Критерій Лапласа

1.3.5. Критерій Гурвіца

2.1. Сутність і передумови використання експертних оцінок

2.2. Класифікація видів експертних оцінок та їх характеристика, експертний метод оцінки “Дельфі»

2.3. Експертні методи генерування ідей

2.3.1. Метод “Мозкової атаки»

2.3.2. Метод “Синектики»

2.3.3. Метод “Морфологічний аналіз»

3.1. Сутність інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості

3.2. Формування експертної групи для методу “Дельфі»

3.3. Вибір оптимальних показників для оцінки ефективності результатів інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості

Список використаних джерел 

 

 

У зв’язку з тим, що процес прийняття рішень постійно ускладнюється  (збільшується кількість факторів впливу, кількість, зміст та важливість інформації тощо), застосування математичних методів є недостатнім. Їх необхідно поєднувати із застосуванням експертних оцінок. Сам масштаб розширення сфери застосування експертних методів свідчить про його невипадковий характер. Тому, незважаючи на об’єктивність математичних показників, для комплексної оцінки потрібні професійні знання експерта.

Перевагою даного методу є те, що він дозволяє приймати рішення, коли об’єктивні методи не можуть дати потрібний результат. Експертні методи, що ґрунтуються на оцінках залучених кваліфікованих фахівців, дозволяють дати більш точну та відтворювальну оцінку. Проведені експерименти свідчать, що при правильній методиці експертної оцінки помилка результатів складає 5-10% і може бути зіставлена з помилками вимірювальних методів. До недоліків експертних методів належать суб’єктивізм, обмеженість використання, високі витрати на їх проведення.

Разом з тим роль цих методів стає більш значущою, коли вибір та прийняття рішення необхідно здійснювати в умовах ризику та невизначеності, оскільки не завжди є достовірна інформація про стан системи, що досліджується, та не завжди можна сформулювати у математичному вигляді поставлену задачу. Це призводить до необхідності використання експертних оцінок у процесі формування та вибору оптимального рішення визначеного кола економічних задач. Слід відмітити, що перші наукові дослідження щодо використання експертних оцінок були розпочаті декілька десятирічь назад.

Актуальність. Система ринкових відносин об’єктивно зумовлює існування ризику в усіх сферах господарської діяльності. Ринкове середовище вносить в діяльність підприємств елементи невизначеності і поширює «асортимент» ризикових ситуацій, які виникають при присутності конкретних умов та обставин. Ризикові ситуації формують умови для існування і реалізації економічного ризику, з яким в процесі своєї діяльності зіштовхуються практично усі підприємства. Відсутність повної інформації, існування протидіючих тенденцій, елементи випадковості та інші нові економічні умови господарювання обумовлюють важко-прогнозованість процесу управління, оскільки більшість управлінських рішень підприємства приймається в умовах невизначеності та економічного ризику.

Щоб вижити за цих складних умов, підприємствам необхідно приймати нетрадиційні та сміливі рішення, але це теж підвищує ступінь економічного ризику. При означених обставинах підприємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження. Підприємствам необхідні своєчасне врахування чинників ризику при прийнятті управлінських рішень; кваліфікована організація процесу управління ризиковою ситуацією, що спрямована на забезпечення адаптації діяльності підприємства до мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Стратегія управління ризиковою ситуацією залежить від специфічних ризиків, які можуть виникати в процесі діяльності підприємства, можливості правильно оцінити конкретну ризикову ситуацію, знайти оптимальний варіант виходу з неї, враховуючи наявні у розпорядженні підприємства ресурси.

Мета. Розроблення теоретичної та методичної основ використання експертних оцінок для прийняття рішення в умовах ризику та невизначеності. Визначення оптимальних показників для оцінки інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості за допомогою експертного методу Дельфі.

Завдання. Ознайомитись з поняттям інформаційної невизначеності та дослідити її зв'язок з ризиком, розглянути критерії, при яких приймаються рішення в умовах невизначеності. Проаналізувати експертні методи оцінки, провести їх класифікацію. Розглянути метод Дельфі. Розкрити поняття інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості. Зрозуміти принцип набору в експертну групу. За допомогою експертної групи, методом Дельфі, визначити основні показники для оцінки інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості.

Галузь застосування результатів. Методи експертних оцінок знайшли широке застосування у прогнозуванні, перспективному плануванні та економіці. Також ці методи застосовуються при розробці нових програм у галузях промисловості, схильних до сильного впливу нових відкриттів у фундаментальних науках.

 

 

 

Економічна діяльність реалізується в умовах неоднозначності протікання реальних соціально-економічних процесів, різноманіття можливих станів і ситуацій реалізації рішення, в якому в майбутньому може виявитися господарюючий суб'єкт. Ризик об'єктивно становить неминучий елемент прийняття будь-якого господарського рішення внаслідок того, що невизначеність – неминуча характеристика умов господарювання. Існує і невиправна невизначеність, яка має місце при прийнятті рішень і призводить до того, що ризик ніколи не буває нульовим. Наслідком цього є невпевненість в досяжності поставленої