Аналіз і методика проведення експертних оцінок інформаційної невизначеності

Джерел невизначеності кілька, але, перш за все, це неповнота, недостатність знань в економічній сфері, про навколишній світ. З такого роду невизначеністю людина зіткнулась дуже давно, коли стала приймати обдумані рішення.

Інше джерело невизначеності – це випадковість, те, що в подібних умовах відбувається неоднаково, що заздалегідь не можна передбачити. Спланувати кожний даний випадок неможливо. Вихід устаткування з ладу і раптова зміна попиту на продукцію, несподіваний зрив поставки сировини – все це прояв випадковості.

Є й третя причина невизначеності – протидія. Так, протидія може виявлятися у випадку порушення договірних зобов'язань постачальниками, при невизначеності попиту на продукцію, труднощів її збуту [1].

Невизначеність розглядається як явище і процес. Як явище невизначеність – це набір нечітких і різних ситуацій, взаємовиключної або недостатньої інформації. До явищ відносяться ситуації, які можуть виникнути без волі та свідомості людини і змінити намічений хід подій  (наприклад, стихійні лиха, повені викликали осідання фундаменту нової будівлі, і тому дострокову здачу об'єкта довелося відкласти). Як процес, невизначеність – це діяльність некомпетентного працівника, що приймає помилкові рішення  (наприклад, неправильний розрахунок диспетчера залізниці привів до термінової зупинки поїзда за 2 км до кінцевого пункту)  [2, с. 80].

Внаслідок цих причин і проводиться відмінність між ризиком і невизначеністю. Невизначеність означає брак інформації про ймовірні майбутні події, ризик означає ситуацію, в якій люди точно не знають, що станеться, але є ймовірність кожного з можливих результатів. На відміну від невизначеності, ризик – вимірна величина, його кількісною мірою може служити ймовірність сприятливого або несприятливого результату.

Можна з упевненістю сказати, що невизначеність і ризик у підприємницькій діяльності відіграють дуже важливу роль, укладаючи в собі суперечність між запланованим і дійсним, тобто джерело розвитку підприємницької діяльності. Зовнішнє середовище об'єднує об'єктивні економічні і соціально-політичні умови, в рамках яких фірма здійснює свою діяльність і до динаміки яких вона вимушена пристосовуватися. Невизначеність ситуації зумовлюється тим, що вона залежить від безлічі змінних, контрагентів та осіб, поведінку яких не завжди можна передбачити з прийнятною точністю. Позначається також і відсутність чіткості у визначенні цілей, критеріїв і показників їх оцінки  (зрушення в суспільних потребах і споживчому попиті, поява технічних і технологічних нововведень, зміна кон'юнктури ринку).

Ставлення до ризику у людей можна розділити на три групи: перевага ризику, антипатія до ризику і нейтралітет до ризику. Оцінка ризику і вибір рішення багато в чому залежать від людини, що його приймає. Одна і та ж ризикована ситуація характеризується різними підприємцями неоднаково, оскільки ризик сприймається суто індивідуально. Чимало залежить від того, що візьме гору – передчуття успіху або невдачі. Підприємці, які мають нейтралітет до ризику, як правило, консервативного типу, і уникають ризикованих рішень, пов'язаних з нововведеннями.

У прийнятті підприємцем рішення, пов'язаного з ризиком, важливу роль відіграє його поінформованість, досвід, кваліфікація, ділові якості. Підприємець схильний до ризикованих рішень в тому випадку, якщо упевнений в професіоналізмі виконавців. Також готовність йти на ризик в чималому ступені визначається впливом результатів реалізації, попередніх рішень, прийнятих в тих же умовах. Помилки, допущені раніше в аналогічній ситуації, диктують вибір обережнішої стратегії. Принципове рішення про прийняття ризикового проекту залежить для підприємця, що приймає це рішення, від його переваг між очікуваною прибутковістю  (рентабельністю)  вкладених у цей проект коштів та їх надійністю, яка в свою чергу розуміється як ймовірність отримання доходів з найменшим ступенем ризику.

Прийняті управлінські рішення завжди спроектовані в майбутнє, тому в момент їх прийняття з’являється значний елемент невизначеності і ризику [1].

Зазвичай невизначеність пов'язують з розробкою рішень, а ризик – з їх реалізацією, тобто результатами. Невизначеність – основна причина появи ризиків [2, с. 80].

Інформаційна невизначеність – це неповнота або недостовірність інформації про умови реалізації рішення, наявність фактора випадковості або протидії [1].

Вона обумовлена дефіцитом  (надлишком)  інформації, її невірністю чи неактуальністю, та  (або)  асиметрією інформації на ринку. Проблема асиметрії інформації на ринку стала центральною в дослідженнях нобелівських лауреатів 2001 року – американських економістів Дж. Ейкерлофа, М. Спенса та Дж. Стігліца, та характеризує ситуацію, коли одні суб’єкти ринку володіють інформацією, якої не мають інші зацікавлені сторони, призводячи до неефективності використання засобів та ресурсів в економіці [5].

Невизначеність інформації можливо зняти, визначивши ймовірність, з якою можна очікувати цю інформацію. Залежно від засобів визначення ймовірності розрізняють два типи невизначеності – статистичну та нестатистичну. Якщо мається на увазі статистична невизначеність, то іноді кажуть, що рішення приймається в умовах ризику, якщо нестатистична – то рішення приймається в умовах невизначеності. У чистому вигляді той чи інший вид імовірності трапляється рідко – найчастіше можна зустріти змішаний вид.

Невизначеність проявляється в параметрах інформації на всіх стадіях її обробки. Невизначеність важко вимірюється, зазвичай її оцінюють якісно типу більше або менше, наприклад невизначеність інформації складає 26% [2, с. 80].

Чим більша невизначеність під час прийняття господарського рішення, тим більший ступінь ризику.

Таким чином, прийняття рішення в умовах невизначеності означає вибір варіанта рішення, коли одне або кілька дій мають своїм наслідком безліч приватних результатів, але їх ймовірності абсолютно не