Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
82
Мова:
Українська
страхуванню, з оплати праці, з розрахунків з постачальниками за товари, роботи, послуги, визначення відхилень від розрахункових даних попередніх періодів.
Підрозділ підприємства який займається питанням розрахунків за поточними зобов’язаннями, тобто бухгалтерія, виконує такі функції, як облікова, контрольна і звітна, тобто це бухгалтерський облік розрахунків за поточними зобов’язаннями, контроль за своєчасністю і правильністю проведення розрахункових операцій, своєчасне складання звітності з досліджуваного питання згідно встановленого порядку. Директор остаточно врегульовує розрахункові операції.
Для обліку розрахунків за поточними зобов’язаннями використовується цілий перелік документів, основна характеристика яких представлена в Таблиці 2. 5. 1.
На рівні організації дану інформацію використовує бухгалтерія. Ефективність використання документів можна відобразити розрахувавши відповідні коефіцієнти:
а) коефіцієнт використання інформації (квик) :
квик=Пвик/Пзаг, де
Пвик – кількість використаних показників;
Пзаг – загальна кількість показників із документів.
б) коефіцієнт корисного використання площі документу (кк. в.) :
кк. в. =Рвик/Рзаг, де
Рвик – кількість заповнених реквізитів;
Рзаг – загальна кількість реквізитів в документі.
Проведені розрахунки відображені в наступній таблиці (Таблиця 2. 5. 2.).
Таблиця 2. 5. 2.
Оцінка ефективності використання документів
Відомості
3. 1-3. 6. Головна книга Баланс Звіт про фінанси. результати
квик 0, 83 0, 9 0, 89 0, 71
кк. в. 0, 69 0, 9 0, 91 0, 87
З даних таблиці, можна зробити висновки, що показники в документах використовуються в середньому на 83%, це вище, ніж середнє значення використання площі, яка складає приблизно 84%. Основними причинами неповного використання як показників, так і площі документу є часткове дублювання відображеної інформації, наявність даних, які не застосовуються у практиці.
Крім того, інформація деяких документів недостатньо аналітична, а показники з одних документів фактично дублюють інформацію з інших документів.
З метою визначення приблизних витрат часу на складання кожного документу проводиться експертне опитування, а отримані результати відображаються у вигляді Таблиці 2. 5. 3.
Таблиця 2. 5. 3
Витрати часу на складання документів за експертними оцінками
Відомості
3. 1-3. 6. Головна книга Баланс Звіт про фінанси. результати
квик 4, 1 1, 6 1, 3 1, 5
На основі даних таблиці і даних про приблизні витрати часу на складання документів по обліку розрахунків за поточними зобов’язаннями складають узагальнюючу структурно-інформаційну схему.
Головними центрами використання даної інформації виступають:
на рівні підприємства – бухгалтерія;
на зовнішньому рівні – державна податкова адміністрація, місцеве статистичне управління.
Структурно-інформаційна схема облікової інформації тісно пов’язана зі схемою документообороту.
Малюнок 2. 5. 2. Схема документообороту по обліку поточних зобов’язань
Надана інформація має цілий ряд недоліків, серед яких основними є недостатня аналітичність, оперативність, дублювання.
Рівень відповідності джерел інформації поставленим до них вимогам проведень на основі таблиці експертних оцінок (Таблиця 2. 5. 4).
Таблиця 2. 5. 4.
Таблиця експертних оцінок
На основі експертних оцінок визначаються “вузькі місця” інформаційних систем з конкретного напрямку обліку і розробляються конкретні заходи по підвищенню оперативності документообігу і прийняття керівних рішень, а також по зменшенню працевтрат облікових працівників.
2.3 Перспективний аналіз зобов’язань
Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватись як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність.
Прогнозний аналіз служить своєрідною сигнальною системою, яка сповіщає про наступ або можливу появу небажаних тенденцій чи факторів, які перешкоджають успішно виконувати намічені завдання і цілі, тобто, які вимагають від органів управління прийняття оперативних і компетентних заходів для того, щоб надати визначеному процесу необхідний напрям.
Перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їх можливостей в майбутньому.
Результати прогнозного аналізу можуть бути представлені як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки, впровадження новітніх технологій, механізації й автоматизації виробництва, як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування політики.
Виконання перспективного аналізу передбачається на основі використання даних ретроспективного аналізу.
Протягом певного періоду часу, показники, що аналізується, можуть мати такі тенденції, до стійкого зростання, до стійкого спадання або може мати не стійку тенденцію, тобто то зростати, то спадати.
У випадку стійкого зростання прогнозне значення буде дорівнювати добутку середнього абсолютного значення показника і середнього темпу росту. У випадку стійкого зменшення показника прогнозне значення дорівнюватиме добутку останнього значення на середній темп росту. У випадку коливання показника обираємо менше значення між середнім абсолютним значенням і останнім показником і множимо на середній темп росту.
В Таблиці 6. 1. наведені розрахунки зобов’язань ПФ “Аркос”, які ми прогнозуємо на 2001 рік.
Графічно перспективний аналіз відображено на Малюнках 6. 1., 6. 2., 6. 3.
З табличних розрахованих даних можна можна побачити подальше підвищення поточних зобов’язань підприємства, що безумовно є дуже негативною тенденцією.
У наступному році можна очікувати