Аналіз системи проектування та створення природоохоронних територій в Україні

Рішення про оголошення заповідних урочищ, заказників та пам’яток природи місцевого значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів України.

Розробка і затвердження Положення про заказник (пам’ятку природи, заповідне урочище) та оформлення охоронних зобов’язань.

У разі прийняття рішення про оголошення заказника органи Мінекобезпеки на місцях зобов’язані в двомісячний термін розробити і погодити з землевласниками та землекористувачами Положення про заказник. Положення … розробляється на основі типового Положення про заказник.

Положення про заказник загальнодержавного значення (в двомісячний термін після прийняття рішення про оголошення) надсилається для затвердження у Мінекобезпеки України. Погоджене Положення про заказник місцевого значення затверджується органами Мінекобезпеки на місцях.

В місячний термін після затвердження Положення … органи Мінекобезпеки на місцях оформляють охоронне зобов’язання (див. Додаток 1) землекористувача чи землевласника щодо забезпечення режиму охорони та збереження заказника охоронне зобов’язання стосовно пам’ятки природи та заповідного урочища оформляється в місячний термін після прийняття рішення про їх оголошення.

Охоронне зобов’язання щодо заказника чи пам’ятки природи загальнодержавного значення після оформлення надсилається в Мінекобезпеки України.

З метою недопущення знищення або руйнування в результаті господарської діяльності цінних для заповідання природних територій та об’єктів до прийняття у встановленому порядку рішень про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду і виділення необхідних для цього коштів проводиться їх резервування, що передбачено статтею 55 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.

 

 4. Оформлення документації для організації нового заповідного об̓єкту чи території

 

 

Основу документального забезпечення клопотання складають його наукове обґрунтування, карта-схема майбутнього об'єкта, відомості про господарське використання території, землевласників та землекористувачів.. До клопотання можуть також додаватися інші матеріали, що підтверджують і доповнюють обґрунтування необхідності створення об'єкту ПЗФ. Такими матеріалами, зокрема, можуть бути: характеристика історико-культурної цінності території, його етнографічне значення, сучасний стан та перспективи розвитку рекреації та народних промислів, пропозиції щодо діяльності майбутньої природоохоронної установи. Підготовка клопотання – надзвичайно відповідальний етап створення об'єкту ПЗФ. Від того, наскільки глибоко, повно й обґрунтовано воно виконано та оформлено в чималій мірі залежить і кінцевий результат всього процесу створення об'єкту ПЗФ.

Клопотання щодо створення можуть подавати наукові установи, природоохоронні громадські організації, підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, інші зацікавлені установи, організації та громадяни.

Клопотання щодо створення об'єктів загальнодержавного значення розглядається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища у місячний термін, після чого про результати цього розгляду повідомляють ініціаторів клопотання, а також місцевий підрозділ цього центрального органу виконавчої влади, якому доручається погодження клопотання з землевласниками та землекористувачами.

Клопотання щодо створення об'єкту ПЗФ місцевого значення розглядають обласні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Погодження клопотання з власниками і користувачами земельних ділянок оформляється листами-погодженнями, в яких зазначається на яких умовах (з вилученням або без вилучення) землі включаються до складу майбутнього об'єкта ПЗФ.

Процес погодження клопотання також є складним етапом створення об'єкту ПЗФ і вимагає ретельного планування. Організацію цього процесу рекомендується розпочинати із проведення презентації клопотання за участю всіх зацікавлених сторін, ініціаторів створення, науковців, представників місцевої громади тощо. Під час презентації на розгляд виносяться ключові питання, пов'язані з природоохоронною, науковою, рекреаційною та іншими цінностями даної території, обговорюється можливість включення до території додаткових ділянок, визначаються межі та необхідність встановлення режиму використання території. Проводиться також ознайомлення з досвідом роботи як існуючих установ ПЗФ в Україні, так і за кордоном, роз'яснення специфіки діяльності, значення для економіки регіону, можливість міжнародної співпраці тощо.

Результати узгодження клопотання узагальнюються і подаються в спеціально уповноважений урядовий орган в галузі заповідної справи.

Узгодження з власниками та користувачами земельних ділянок, органами місцевого самоврядування та зацікавленими організаціями є копітким і відповідальним етапом створення об'єкту ПЗФ. Як зазначалося вище, для території, що включається в склад об'єкта ПЗФ із вилученням земель, це узгодження проводиться відповідно до Земельного кодексу України.

Матеріали погодження місця розташування об'єкта мають включати в себе наступні документи:

- відомість про землі, що передаються в користування в розрізі землекористувачів, землевласників, місцевих рад з розшифровкою за угіддями. Ця відомість має бути підписана головним землевпорядником адміністративного району й завірена печаткою,

- погодження землевласників та землекористувачів,

- рішення сільської (селищної чи міської ради),

- висновок районного органу містобудування та архітектури та охорони культурної спадщини,

- висновок районного органу земельних ресурсів,

- висновок районного санітарно-епідеміологічного органу,

- висновок районного природоохоронного органу,

- рішення районної ради,

- висновок районної державної адміністрації,

- погодження відповідних обласних управлінь зацікавлених міністерств та відомств,

- висновок обласного органу містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини,

- висновок обласного органу земельних ресурсів,

- висновок обласного санітарно-епідеміологічного органу,

- висновок обласного природоохоронного органу,

- висновок обласної державної адміністрації,

- рішення обласної ради про затвердження матеріалів погодження,

- карта території з підписами відповідальних осіб та печатками землевласників і землекористувачів, місцевих рад, районного органу