Аналіз традиційних методів та розробка методики використання логістичних систем в управлінні суб'єктом міжнародного туристичного бізнесу

Тягнучі системи характерні для сучасного, високоавтоматизованого виробництва, яке діє у ринкових умовах, що постійно і непрогнозовано змінюються.

До тягнучих внутрішньовиробничих систем логістичних систем відносять систему "Канбан55[28] (у перекладі з японської - "картка"), розроблену і вперше застосовану компанією "Toyota motor company55.

Система "Канбан55 не потребує глобальної компютерізації, проте вона діє лише за умов високої дісципліни постачань, а такої високої відповідальності персоналу, тому що централізоване регулювання логістичного процесу обмежено.

Після створення логістичної стратегії та визначення системи організації надання послуг потрібно перейти до створення логістичної системи управління.

До основних методів, що застосовуються для розв'язання завдань в області логістики, слід віднести методи системного аналізу, методи теорії дослідженні операції, кібернетичний підхід і прогностику. їх застосування дозволяє, створювати інтегровані системи управління і контроля за їхнім проходженням, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізувати запаси і вирішувати ряд інших завдань.

 

Широке застосування в логістиці мають різноманітні методи моделювання процесів або систем. Основна ціль моделювання прогноз поводження системи в майбутньому при зміні факторів зовнішнього або внутрішнього середовища.

Подальший аналіз моделей, що використовуються в оперативномууправлінні матеріальними потоками з межах логістичного підходу, дозволяє зробити висновок: в логістиці з основному описані і використовуються імітаційні гомогенні математичні моделі.

Логїстичний підхід до управління потоками інформації на підприємстві базуються на оперативному контролі за витратам логістичної системи - наданням послуг, постачання збуту. При цьому управляючі повинні орієнтуватись на оптимальне поєднання витрат та рівня задоволення споживачів. На жаль на в сучасній логістиці немає методики обліку оперативних логістичних витрат, але існують розробки в яких до складу логістичних витрат включають замовлення та вибір постачальників,підтримання контактів з ними, доставка, підтримання контактів з кінцевимспоживачем продукту, втрата прибутку від невикористованих можливостей.

Оперативне управління матеріалами логістиці повинно будуватись на прогноз і споживання кожного виду ресурсів на деякий запланований період. В системі "Канбан , наприклад, для цього використовується щотижневі, та щомісячні опитування кінцевої ланки реалізаторів продукту - дилерів, - які на основі спілкування з покупцем зазначають прогноз споживання продукції.

При використанні штовхаючих систем треба використовувати математичні розрахунки майбутнього споживання кожного виду ресурсів з номенклатури, що управляється:. Це є прогностичною функцією логістики.

Прогностичні функції в логістиці реалізуються завдяки використанню моделей прогнозу: ковзної середньої, експоненційного згладжування, стабілізації та інш. Найефективнішим з них є метод стабілізації, що дає відносну помилку в межах 3,2-3,9 %. Математичний аппарат та відносна точність вказаних моделей проаналізовано в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Порівняння методів прогнозування

 

Примітка: X - прогноз споживання у відповідному періоді, X -споживання у відповідному періоді, М - кількість періодів, С - зважуючий коефіцієнт, Z — запас ресурсу у відповідному періоді.

 

Для отримання достовірних результатів необхідно правильно визначити число моментів. За відомою з математичній статистиці формулою, оптимальна КІЛЬКІСТЬ періодів у загальному вигляді знаходиться так:

 

Де а - коефіцієнт стабілізації процесу ( а =2 для стабільного процесу, а =3 для нестабільного); К - питома вага одного періоду в загальній кількості періодів (к- 0,05....0,9; при К < 0,1 відносна помилка складе 20 %); 3 - задана припустима помилка (залежить від потрібно: точності та К).

 

Оперативке управління замовленнями в логістиці здійснюється в основному на основі так званої формули Уїлсона:

 

де qonT - оптимальний розмір замовлення, Ззам — витрати на замовлення матеріалу, 33бер - витрати на збереження одиниці матеріалу та її модифікації, спирається на данні управління запасами.

 

В формулі Уїлсона основним крітерієм оптимізаціє є не тільки мінімізація загальних витрат системи пост;; іання, але мінімізація витрат підприємстваз урахуванням витрат виробничої системи через недостатню кількістьресурсів, витрати на оформлення замовлення, вартості постачання.

Також при використанні цієї формули можна використовувати кілька систем управління запасами - з постійним періодом та обсягом, зі змінним періодом та постійним обсягом, зі змінним обсягом та постійним періодом, зі змінним періодом та обсягом.

Вибір стратегії постачанняодин з найскладніщих та найвідповідальніших моментів в управлінні матеріально - технічним забезпеченням та стратегічному плануванні на підприємстві.

Стратегія з постійним періодом та змінним обсягом замовлення полягає в тому, що проміжки часу між постачаннями нових партій матеріалу визначають один раз і більше не змінюють, а змінюється розмір партії, що замовляється.

Ця стратегія має два види:

•- оптимізується розмір замовлення, що дорівнює різниці між максимальним та фактичним запасом. Особливості цього виду стратегії - оптимальний розмір замовлення коригується при змінах споживання ресурсу, є гарантійний запас, немає поточних прогнозів споживання.

•- оптимізується розмір замовлення з урахуванням поточного прогнозу споживання. Особливості цього виду стратегії: є поточний прогноз споживання, є гарантійний запас, розмір замовлення коригується кожного разу.

Стратегія з постійним обсягом та змінним періодом полягає в зміні періодів між замовленнями залежно від споживання. Ця стратегія також має два види: перший ґрунтується на оперативному прогнозі споживання, другий - ні, тому точність і надійність першого вище.

Третя стратегія - зі змінним обсягом