Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
Курсова робота
«Аналіз випадків застосування перекладацьких трансформацій у перекладі суспільно – політичних текстів в мові гінді»
ЗМІСТ
Введення
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення перекладацьких трансформацій
1.1. Поняття перекладацької трансформації
1.2. Лексичні трансформації
1.2.1. Конкретизація
1.2.2. Генералізація
1.2.3. Прийом лексичного додавання
1.2.4. Прийом опущення
1.2.5. Прийом смислового розвитку
1.2.6. Прийом цілісного перетворення
1.2.7. Компенсація
Висновки розділу 1
Розділ 2. Аналіз випадків застосування перекладацьких трансформацій у перекладі суспільно – політичних текстів в мові гінді
2.1. Лексичні трансформації
2.1.1. Конкретизація
2.1.2. Генералізація
2.2.2. Прийоми лексичних трансформацій
2.3.2. Прийом лексичного додавання
2.3.2. Прийом опущення
Розділ 3. Приклади вживання прийому лексичного додавання в суспільно-політичних текстах
Висновки
Список використаних джерел
ВВЕДЕННЯ
Переклад – це перетворення повідомлення на вихідній мові в повідомлення на мові перекладу.
Перекласти – значить висловити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже виражено раніше засобами іншої мови (А. В. Федоров, 1968р.)
Точний переклад, за визначенням, неможливий вже в силу того, що різні мови відрізняються як по граматичному строю, так і по простому – кількістю слів, не кажучи вже про відмінність культур. (Т. А. Казакова, 2002р.)
У процесі перекладу часто виявляється неможливим використовувати відповідність слів і виразів, які нам дає словник. У подібних випадках ми вдаємося до трансформаційного перекладу, котрий полягає в перетворенні внутрішньої форми слова або словосполучення або ж у її повній заміні для адекватної передачі змісту висловлювання.
Досягнення адекватності в перекладі пов'язане з умінням грамотно ідентифікувати перекладацьку проблему і здійснювати необхідні перекладацькі трансформації.
Мета дослідження полягає у вивченні функціонуванні трансформацій при перекладі публіцистичних текстів в мові гінді і специфічних засобів їх вираження. Значимість дослідження полягає у систематизації накопиченого у вітчизняній і зарубіжній теорії та практиці перекладу, досвіду використання трансформацій при перекладі та аналізу трансформацій стосовно публіцистичних текстів.
Мета дослідження зумовила необхідність постановки наступних конкретних завдань:
- дати визначення і загальну характеристику трансформацій при перекладі;
- виділити види перекладацьких трансформацій;
- досліджувати причини, що викликають перекладацькі трансформації;
- підбір найбільш цікавих прикладів, що ілюструють трансформації при перекладі як в художній, так і в публіцистичній літературі.
Актуальність вивчення трансформацій, полягає у значенні, яке вони придбали в даний час у зв'язку з розвитком численних міжнародних контактів та інших видів діяльності людини.
Матеріалом дослідження послужив корпус публіцистичних текстів мови гінді, що містить у собі різні види трансформацій.
Практичне значення визначається можливістю використання матеріалу дослідження перекладацьких трансформацій у курсах теорії та практики перекладу.
Гіпотеза: трансформації займають важливе місце при перекладі і для перекладача необхідно з'ясувати можливі способи їх використання.
Структура даної роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
У вступі формулюються цілі та завдання; обгрунтовується вибір теми дослідження, визначається актуальність, практична значимість.
У висновках підводяться підсумки проведеної роботи.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
1.1. Поняття перекладацької трансформації
Головна мета перекладу – досягнення адекватності. Основне завдання перекладача при досягненні адекватності – вміло зробити різні перекладацькі
трансформації для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови.
Перекладацькі трансформації являють собою особливий вид перефразування – міжмовне, яке має суттєві відмінності від трансформацій в рамках однієї мови. «Коли ми говоримо про одномовні трансформації, то ми маємо на увазі фрази, які відрізняються одна від одної за граматичною структурою, мають (практично) один і той же зміст і здатні виконувати в даному контексті одну і ту ж комунікативну функцію. Як відомо, процес перекладу не є простою заміною одиниць однієї мови одиницями іншої мови. Навпаки, це складний процес, що включає ряд труднощів, які необхідно долати перекладачеві. Одним із прийомі, які допомагають перекладачеві, є трансформації. Перекладацькі трансформації (заміни) відбуваються з причини неповної спільності або відмінності мови гінді та української мов. Спільність між граматичними властивостями мовою гінді та українською мовою задається їх загальної приналежністю до індоєвропейської сім'ї і виявляється в наявності спільних граматичних значень, категорій і функцій, наприклад: категорій числа у іменників, категорій ступенів порівняння у прикметників, категорії у дієслова і т. п. У той же час різниця відбивається в несхожих граматичних категоріях: артиклі в мові гінді, дієприслівник в українській мові; повнозначне узгодження в українській мові, фіксований порядок слів в мові гінді і. т. д.
Базовим поняттям перекладацької теорії є поняття еквівалентності. Коли говорять, що фраза на іноземній мові та її переклад еквівалентні один одному, мається на увазі, перш за все, їх семантична еквівалентність, тобто співвіднесеність з однією і тією ж предметною ситуацією. А. Д. Швейцер розрізняв два види семантичної еквівалентності – компонентний і денотативний. Враховуючи, що при перекладі ми маємо справу зі змістом, тобто одним із семантичних компонентів мовної одиниці, можна сказати, що семантична еквівалентність досягається завдяки наявності в текстах одних і тих же сем. У цьому випадку тексти знаходяться у