Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
його носію. У процесі пізнання оточуючого нас світу в різних мовах можуть виділятися різні сторони, ознаки одного і того ж предмета, – це знаходить своє відображення у семантичній структурі того чи іншого слова.
У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного й того ж явища чи поняття, де відображено бачення світу, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі. Порівняємо наприклад, चश्मा і окуляри. У слові мови гінді виділяється матеріал, з якого зроблений предмет, а в українській – його функція: другі очі (очі).
Але незважаючи на виділення різних ознак, обидві мови рівною мірою адекватно відображають одне й те саме явище дійсності. Даний мовний факт спостерігається в дуже багатьох словах.
Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця у смисловому обсязі слова. Немає абсолютно однакових слів. Найчастіше співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛСВ) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення слова мови гінді може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).
При аналізі семантичної структури прикметника मधुर відразу впадає в очі, що воно є багатозначним словом і може визначати дуже широке коло предметів і понять: плоди, вино, грунт, голос, людина. Кожна сфера його вживання відповідає окремому значенню. Але кожному значенню, у свою чергу, відповідають українські слова. Так, перше значення – стиглий, м'який, солодкий, соковитий (про фрукти) ; друге значення – витриманий, старий; приємний на смак (про вино) ; третє значення – подобрілий, м’який з віком (про людину) ; четверте значення – м'який, соковитий, густий (про голос і фарби) ; п'яте значення – пухкий; родючий, жирний (про грунт), шосте значення, розмовне – веселий, на підпитку (про людину).
Майже у всіх випадках слову मधुर відповідають в українській мові різні слова, залежно від того іменника, який воно визначає. Це говорить про дуже широкий семантичний обсяг кожного слова.
Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова являє собою нелегку проблему.
Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики поєднаних з ним слів. Окказіональне значення слова, несподівано виникає в контексті, не є довільним – воно потенційно закладено в семантичну структуру даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто проявляється проникнення автора в саму глибину його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано зі своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси випливає і складність передачі контекстуального значення слів у перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.
Першими жертвами в атомній війні будуть жінки і діти.
Слово, згідно зі словниками, має тільки одне значення – «заручник». Проте в даному семантичному оточенні це слово набуває значення «жертва». Це контекстуальне значення очевидно присутнє в його парадигматичному значенні: кожен заручник може стати жертвою і загинути, тому в перекладі доводиться скористатися словом жертва.
До слів, що мають різний обсяг, значення відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.
Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є розходження в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у випадку сумісності, охоплюваних ними понять. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним в іншій.
За повідомленням про угоду консервативного уряду з Іспанією негайно пройшов протест лейбористської партії.
Традиційне вживання в якійсь мірі пов'язане з іншим підходом до явищ реальної дійсності. Наприклад:
Після землетрусу в Новій Зеландії протягом години відчувалися поштовхи. Жертв не було.
Загалом виділяють основні різновиди лексичних трансформацій.
1.2.1. Конкретизація
Конкретизація – це заміна слова або словосполучення з більш широким значенням, словом або словосполученням з більш вузьким значенням. Як правило, лексиці української мови властива велика конкретність, ніж відповідним лексичним одиницям мови гінді. Конкретизація вихідного значення використовується в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці нижча, ніж міра упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в мові перекладу. Конкретизація може бути мовною та контекстуальною (мовною). При мовній конкретизації заміна слова з широким значенням на слова з більш вузьким значенням обумовлюється розбіжностями в ладі двох мов – або відсутністю лексичної одиниці, що має настільки ж широке значення, що і передається одиниця, або розбіжностями в їх стилістичних характеристиках, або вимогами граматичного порядку.
Конкретизуються при перекладі на українську мову дієслова руху і дієслова мовлення:
На додаткових виборах перемога дісталася лейбористам (перемогу здобув кандидат від лейбористської партії).
Контекстуальна конкретизація буває обумовлена факторами даного конкретного контексту, найчастіше,