Аналіз виробничої потужності підприємства (на прикладі ВАТ “Львівський завод гідромеханічних передач”)

 

1.1 Суть та види виробничої потужності підприємства

1.2 Показники розрахунку виробничої потужності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Забезпеченність підприємства трудовими ресурсами та їх вплив на виробничу потужність

2.3 Розрахунок показників виробництва та реалізації продукції

2.4 Розрахунок основних виробничо-господарських показників підприємства

3.1 Шляхи покращення розрахунку необхідних грошових потоків для успішного функціонування ВАТ “ЛЗГМП” на ринку

3.2 Основні напрямки вдосконалення виробничої потужності підприємства

 

 

Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів щодо випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності позичає провідне місце у виявленні та оцінці резервів виробництва.

Спроможність галузей промисловості, підприємств та їхніх підрозділів виробляти максимальну кількість продукції знаходиться у безпосередній залежності від кількості, досконалості та дієздатності засобів праці, якими вони оснащені. Засоби праці, передусім їхню активну частину – знаряддя праці, слідує рахувати основним фактором формування виробничої потужності підприємств. Проте з цього не слідує робити висновок про те, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів засобів праці без обліку конкретних обставин, у яких підприємство діє на даному відрізку часу.

Технічний підхід до визначення виробничої потужності засобів праці має певні недоліки. Головним з них є відрив їх від виробничих відносин, в умовах яких вони функціонують. Отже, для розуміння суттєвості та пізнання природи виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, в яких використовуються засоби праці. Ось чому дана тема є актуальною в даний час.

Метою управління є забезпечення прибутковості в діяльності підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу, в т. ч. управління виробництвом і розвиток техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчої активності і лояльності кожного виробника.

Прибутковість підприємства свідчить про ефективність управління її виробничо-збутовою діяльністю, яка досягається шляхом мінімізації витрат (витрат на сировину, матеріали, енергію, оплату праці, фінансування) і максимізація прибутків від результатів виробництва – випуску продукції і послуг.

Найважливішим завданням управління є організація виробництва продукції і послуг з урахуванням вимог споживачів на підставі наявних матеріальних і людських ресурсів та забезпечення рентабельності діяльності підпримства та його стабільного стану на ринку.

У зв’язку з цим в задачі управління входить:

-забезпечення автоматизації виробництва і перехід до використання працівників високої кваліфікації;

-стимулювання праці співробітників підприємства шляхом створення для них кращих умов праці і встановлення більш високої заробітної плати;

-постійний контроль за ефективністю діяльності підприємства, координація роботи всіх підрозділів підприємства;

-постійний пошук нових ринків збуту;

-визначення певних цілей розвитку підприємства;

-визначення приоритетних цілей, їх черговості і послідовності рішення;

-розробка стратегії розвитку підприємства: господарчих задач і шляхів їх вирішення;

-визначення системи заходів для рішення намічених проблем на різноманітні періоди часу;

-раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

-встановлення контролю за виконанням поставлених задач.

Метою даної курсової роботи є дослідження ефективності використання виробничих потужностей підприємства.

Об’єктом дослідження виступає виробнича потужність підприємства, а предметом – ефективність її використання.

 

 

 

Планування випуску продукції (для підприємств, що займаються її виготовленням) є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємства, яке випускає кілька видів виробів, можна вимірювати випуск в умовних одиницях (за трудомісткістю, часом роботи устаткування).

Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1.Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2.Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства [4, c. 19].

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, – є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

•натуральними;

•умовно-натуральними;

•у багатономенклатурних виробництвах – вартісним вимірником.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності Кожна така група