Аналіз виробничої потужності підприємства (на прикладі ВАТ “Львівський завод гідромеханічних передач”)

 

де ТО (ПВВ) – обсяг реалізації продукції власного виробництва, тис. грн.

ТО (КТ) – обсяг реалізації купованих товарів, тис. грн.

Ч сер – середньоспискова чисельність робітників, чол.

Враховуючи той фактор, що на підприємствах громадського харчування реалізується продукція власного виробництва та куповані товари, то продуктивність праці робітників виробництва визначається лише за товарообігом по продукції власного виробництва [7, c. 101].

 

ПП (вироб.) = ТО (ПВВ) / Ч (вироб.) ; (2. 2)

 

Продуктивність праці робітників залежить від таких факторів: тип підприємства; об’єм товарообігу, його структури; організаційно-технічних особливостей їх трудової діяльності; кількості працюючого персоналу.

Отже, робочий потенціал підприємства використовується неефективно, про що свідчить значне зниження продуктивності праці робітників всього підприємства і виробничого підрозділу зокрема.

Мірою праці на промислових підприємствах є робочий час, а нормою праці – час, який необхідний для виконання визначеної роботи при існуючому рівні техніки та організації виробництва та обслуговування. З метою вивчення та визначення причин, які впливають на продуктивність праці, ефективність використання робочого часу працівниками, проводяться моменті спостереження за роботою працівників виробництва [13, c. 68].

На основі такого аналізу можна встановити ефективність використання трудового потенціалу ВАТ «ЛЗГМП».

Результати моментних спостережень та розрахунків зведені відповідно в таблиці 2. 1.

 

Таблиця 2.1

Баланс робочого дня бригади слюсарів ВАТ «ЛЗГМП» [12]

 

Розрахунок показника використання робочого часу для слюсаря проводиться за формулою:

 

К в= ((40+105+97+35+48) /480) х100=68% (2. 3)

 

Ефективність використання робочого часу працівниками виробництва показує його кількісну характеристику, але не якісну. При спостереженні виявилось, що слюсар 4-го розряду витрачає на 1% або 9 хв. більше часу на підготовчо-заключні роботи, ніж це необхідно за нормативами. За рахунок цього продуктивність слюсаря 4-го розряду падає на 4, 3%.

 

Таблиця 2.2

Показники ефективності використання робочого часу слюсарів [12]

 

Тому коефіцієнт використання робочого часу у слюсарів ВАТ «ЛЗГМП» становить лише 0, 68 при розрахунковому коефіцієнті 0, 9. Якщо ліквідувати причини появи таких факторів, то продуктивність праці підвищиться на 32%.

Проаналізуємо причини неефективного використання робочого часу. Найбільш вагомим є показник ліквідації перерв із-за порушення трудової дисципліни.

 

К п. т. д. = (95/480) х100% =20% (2. 4)

 

Інша причина криється у перевитраті робочого часу на відпочинок. За нормативами відпочинок складає 5%, а на практиці він досягає 7% (таблиця 2. 3).

Встановимо показник зменшення витрат на відпочинок.

 

К відп. = (48/480) х100% =10% (2. 5)

 

Перерви з технічних причин складають:

 

К техн. = (5/480) х100% =1% (2. 6.)

 

Саме вплив таких факторів зменшує ефективність використання робочого часу.

 

К е. в. = ((40+48+95+5) /480) х100% =39% (2. 7)

 

Якщо виключити наявність негативного впливу на роботу, ліквідувати причини появи порушення трудової дисципліни, то продуктивність праці може підвищитись:

 

К п. п. = (39/ (100-39)) х100=35, 0% (2. 8)

 

Розрахунок трудомiсткостi виробничоi програми i нормованої заробiтної плати виконується шляхом заповнення таблиці 2. 3.

 

Таблиця 2.3.

 

Нормативний час на одиницю виробу визначається як сума норм часу по операцiях технологiчного процесу.

 

  (2. 9.)

 

Вiдповiдно нормативний час (трудомiсткiсть) на виробничу програму розраховується за формулами:

 

  (2. 10)

Т =УТі (2. 11)

 

де Ті – трудомiсткiсть виро6ничої програми i-го виробу, тис. нормо-год [1, c. 48].

Нормативна заробiтна плата на одиницю виробу визначасться як сума розцiнок по операцiях технологiчного процесу за формулою:

 

ЗПнорм =Уtшті (ТС) і (2. 12)

 

де (ТС) i – годинна тарифна ставка вiдповiдного розряду на технологiчнiй операцii.

Розрахунок балансу робочого часу i чисельностi робітників підприємства проведемо наступним чином.

Дiйсний фонд робочого часу (Фд) визначасться за формулою:

 

Фд = Дя х Трз (2. 13)

 

де Дя – дні явок;

Трз – тривалість робочої зміни.

Чисельність основних робітників визначається за формулою:

 

  (2. 14)

 

де Твп – трудомісткість виробничої програми, тис. нормо-год. ;

Квн – коефіцієнт виконання норм, який приймається в межах: 0, 8 – 1, 1 (Квн=1) [1, c. 50].

Чисельнiсть допомiжних робiтникiв -14% вiд чисельностi основних робітників, у т. ч. зайнятих утриманням, експлуатацiєю та поточним ремонтом устаткування – 25% вiд загальної чисельності допомiжних робітників; чисельнiсть керiвного персоналу – 10% вiд чисельностi робітників.

Визначаємо заробiтну плату виробничого персоналу за визначеними категоріями робітників. Цей розрахунок виконується, використовуючи попередні розрахунки нормативної заробітної плати, балансу робочого часу, чисельності робітників, результати розрахунків заносяться в табл. 2. 4.

 

Таблиця 2.4

 

Отже, нам вдалося проаналізувати раціональність використання робочого часу