Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
50
Мова:
Українська
ТN – трудомісткість виробничої програми (години) ;
Nі – кількість продукції за виробничою програмою, нат. од.
б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:
(1. 15)
де Пспр – пропускна спроможність устаткування, верстато-годин;
в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж) :
(1. 16)
Коефіцієнт виробничої потужності – це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми;
г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи щодо розширення «вузьких місць» [10, c. 79];
д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:
(1. 17)
Коефіцієнт завантаження устаткування (Кзу) визначається так:
(1. 18)
тобто
(1. 19)
При Кзу = 1 устаткування використовується повністю;
при Кзу > 1 устаткування перевантажене;
при Кзу < 1 – воно недовантажене.
Після розрахунку виробничих потужностей всіх цехів будується діаграма потужності підприємства.
Крім розрахунків по провідних цехах і дільницях, визначається технологічна спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності по даних провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Відповідність потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховуються співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок [10, c. 82].
2. Аналіз виробничої потужності підприємства (на прикладі ВАТ “Львівський завод гідромеханічних передач”)
2.1 Загальна характеристика підприємства
Об'єктом аналізу даного розділу є «Львівський завод гідромеханічних передач», заснований в 1992 p. в результаті злиття двох цехів ЛАЗу. У 1994 p. завод реорганізовано у ВАТ «ЛЗГМП» згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України відповідно до Указу президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію державних підприємств» [12].
Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових цінностей, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
Основною сферою діяльності підприємства є виробництво гідромеханічних передач для міських автобусів з карбюраторними і дизельними двигунами, а також інших агрегатів автомобілів. У процесі освоєння і нарощування виробництва ГЕП були освоєні нові для заводу технологічні процеси складного литва з алюмінієвого та магнієвого сплавів коліс гідротрансформатора, картерних деталей та їх обробки; виготовлення прецезійних золотникових пар, хвилястих і металокерамічних дисків фрикціонів, шестерень, валів редуктора; електронно-променевого зварювання тощо.
ВАТ «ЛЗГМП» єдине в Україні спеціалізоване підприємство з виробництва гідромеханічних передач для автобусів. На сьогодні його продукція використовується на міських автобусах ЛАЗ, які освоюються ВАТ «ЛАЗ». З моменту початку виробництва заводом виготовлено понад 300тис. шт. двоступеневих і майже 20 тис. шт. триступеневих ГЕП.
Підприємство має репутацію надійного партнера, продукція якого користується попитом завдяки простоті в обслуговуванні, витривалості та невисокій ціні.
Перші гідромеханічні передачі були випущені в 1963 році. Основним споживачем продукції є Лікінський автобусний завод (Росія). Основу виробництва складають перевірені моделі ГМП: двоступенева мод. 22-17 та триступенева мод. 192-17. Розрахункові потужності виробництва двоступеневих ГМП – 16тис. шт. на рік, триступеневих – 2, 5тис. шт. на рік.
З 1994 року завод проводить роботи в напрямку забезпечення міських автобусів ЛАЗ, що плануються до освоєння, силовими агрегатами з двигунами Харківських моторних заводів та іноземних компаній. В результаті створені силові агрегати з гідромеханічними передачами на базі двигунів СМД2367 (завод СМД), Д6112 (завод ХЗТД), КамАЗ 7408 (Росія), Renault (Франція), N. A. N., TMV (Німеччина). Зразки цих силових агрегатів з успіхом пройшли випробування на автобусах ЛАЗ [12].
Успішне функціонування будь-якої організації визначається цілим рядом чинників. Одним з таких чинників є структура організації, так як від її правильної побудови, розподілу поставлених задач фірми між її підрозділами, забезпечення найбільш оптимального циркулювання економічної інформації між ними залежить успіх фірми на ринку.
2.2 Забезпеченність підприємства трудовими ресурсами та їх вплив на виробничу потужність
Достатня забезпеченість підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення об’ємів продукції та підвищення ефективності виробництва. Наприклад, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежить об’єм та своєчасність виконання роботи, ефективність використання обладнання, машин, механізмів, і як результат – об’єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Продуктивність праці в громадському харчуванні вивчається вцілому і по окремим категоріям робітників. Виробіток на одного робітника підприємства громадського харчування визначається як виходячи із валового товарообігу, так і умовного обігу співставної працемісткості.
Продуктивність праці (ПП) робітників підприємства визначається за формулою:
ПП