Антропонімічні уподобання мешканців Одеської області України: лінгвістичний аналіз

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. І. МЕЧНИКОВА

 

БРАЙЧЕНКО Світлана Леонідівна

 

УДК 801. 313. 1. : 808. 3 (477. 74)

 

 

Спеціальність 10. 02. 01 – українська мова

 

 

Одеса – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Карпенко Юрій Олександрович, Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри української мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Горпинич Володимир Олександрович, Дніпропетровський державний університет, професор кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Буткова Галина Василівна, Ізмаїльський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри української мови.

Провідна організація: Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра теорії та історії української мови.

Захист відбудеться 28 жовтня 1999 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 41. 051. 02 в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова (270058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91). 

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (270057, м. Одеса, вул. Преобра-женська, 24). 

 

 

Пропонована дисертаційна робота присвячена лінгвістичній інтерпретації сучасних антропонімічних уподобань українців Одеської області. 

Актуальність теми. Хоч систематизоване наукове вивчення східнослов’янської антропонімії розпочалося порівняно недавно – в останні десятиліття – антропоніміка переживає нині період бурхливого розвитку. В галузь вивчення особових імен серйозний внесок зробили праці В.А. Никонова, В.Д. Бондалетова, О.В. Суперанської, Н.В. Подольської, С.І. Зініна, В.К. Чичагова, Л.М. Щетиніна, В.А. Івашка та ін. 

Останнім часом у дослідженнях антропонімістів дедалі чіткіше виділяється соціолінгвістичний аспект вивчення особових назв, що вимагає спеціальних досліджень. Чимало їх праць присвячено аналізу реально вживаних імен, які людина офіційно одержує при народженні. Але оскільки антропоніми – складний соціальний феномен, то це вимагає й інших підходів до їх вивчення. Нами вивчаються не реально вжиті імена, а ті, що подобаються людям і суб’єктивно оцінюються як найкращі. 

Мета й основні завдання дисертації. Мета даної роботи – проаналізувати імена за ступенем їх суспільної оцінки, подаючи комплексний соціо-і психолінгвістичний аналіз факторів, що впливають на ставлення до імен українців різного віку наприкінці XX ст. Для досягнення поставленої мети автором вирішуються такі основні завдання: 1) виявити склад сучасних антропонімічних симпатій мешканців Одеської області; 2) встановити спільне та відмінне у поглядах на імена інформантів різного віку, виявляючи специфіку репертуару уподобань кожної вікової групи; 3) проаналізувати імена в соціальному контексті як соціально-історичну та культурну категорію і виконати їх лінгвостатистичний аналіз; 4) зіставити картину реального ім’явжитку протягом XX ст. (результати вивчення реальної динаміки імен у часі) із сучасним ставленням до найменувань; 5) розглянути соціально-історичну, соціокультурну та психологічну зумовленість популярності відповідних імен; 6) проаналізувати значення й структуру варіантів імен у колі сучасних уподобань, відзначаючи їх соціально-оцінні та експресивно-емоційні функції в соціокультурному аспекті; 7) виявити соціальну вагомість ролі сучасних уподобань українців у збагаченні національного антропонімічного фонду. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане у межах теми “Актуальні питання українського словотвору та ономастики”, що розробляється кафедрою української мови Одеського державного університету. 

Об’єктом дослідження є уподобання українців Одеської області. Для зіставлення використовувалися іменники м. Одеси, Одеської області та прилеглих до неї регіонів. 

Всього нами зафіксовано 1122 різні імені (654 жіночі та 568 чоловічих), варіанти яких не об’єднуються і рахуються за окремі одиниці. У сукупності їх було названо 49055 разів. 

Джерелом фактичного матеріалу стали результати соціолінгвістичної практики студентів філологічного факультету Одеського державного університету у 1993-1996 рр. Кожен учасник практики зібрав від 50-ти інформантів дані про десять імен, які йому подобаються найбільше. Всього було проаналізовано 5 000 анкет. 

Методи та методика дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань застосовуються комплексні методичні прийоми, які відповідають соціолінгвістичному і специфічно ономастичному, антропонімічному аспекту: 1) описовий у поєднанні з широко застосованою кількісно-якісною інтерпретацією матеріалу, що дозволило виявити специфічність антропонімічних смаків представників різного віку та питому вагу кожного з імен. Аналіз частотності імен сприяв виділенню шести груп антропонімів з урахуванням ступеня їх суспільної оцінки: популярні (рівень активності яких перевищує 1, 0%), помірно популярні (від 0, 5 до 1, 0%), малопопулярні (від 0, 1 до 0, 5%), непопулярні (від 0, 05 до 0, 1), одиничні (від 0, 01 до 0, 05%) та разові імена (такі, що траплялися лише один раз на певному віковому зрізі) ; 2) метод хронологічних зрізів, який полягає у тому, що всі імена розподілені за групами в залежності від року народження інформантів, у результаті чого було виділено шість вікових зрізів (I-20-ті рр. ; II-30-ті рр. ; III-40 рр. ; IV-50 рр. ; V-60 рр. ; VI-70 рр.) ; 3) зіставний метод дозволив виявити не лише спільність і відмінність між реальним іменником і репертуаром сучасних уподобань, а й компоненти специфічного і спільного в симпатіях представників різних вікових груп. В основі роботи лежить анкетування.