Антропонімічні уподобання мешканців Одеської області України: лінгвістичний аналіз

4.Жіночий репертуар виявився об’ємнішим за кількістю і різноманітнішим за складом, ніж чоловічий. Значно жвавішою виявилася і його динаміка. Як і в чоловічих уподобаннях, у жіночому фонді оновлення симпатій кожного зрізу відбувається, в основному, за рахунок периферійної частини імен, жіночий фонд виявився більш проникним для нових одиниць, а загалом, як і чоловічий, містить різнобарвні імена: давні календарні, нові та виразно іншомовні. Сучасні антропонімічні смаки досить поблажливі до оригінальних, рідкісних жіночих імен, тоді як найкращі чоловічі найменування обираються з-поміж традиційних, здавна відомих. 

5.Із зменшенням віку інформантів склад симпатій активно змінюється: одні імена поступово витісняють інші; місця архаїзованих займають нові найменування. Особливо виразно помітна розбіжність у смаках осіб похилого віку та молоді. Очевидно, на формування антропонімічних смаків осіб молодшого покоління значно більшою мірою вплинула демократизація у виборі імен. Це виявляється у їх захопленні новими іменами, найчастіше – виразно іншомовними. Відновлюються у симпатіях молоді й давньоруські найменування. Особи ж похилого віку, навпаки, відстоюючи старовину, віддають перевагу старим календарним іменам. 

6.Мотиви вибору імені як найкращого в наших матеріалах виявилися різними. Далеко не вся інформація, що таїться в імені, впливає на прихильність до нього, бо далеко не вся ця інформація імені приступна для анкетованих. Головною причиною, що впливає на ступінь популярності найуживаніших імен, є традиція, на яку певним чином впливає і мода. Спад популярності імені може бути викликаний і його негативними конотаціями. На ступінь привабливості імені впливає й фоносимволіка, фонетична форма антропоніма. 

7.Висока зацікавленість іменними варіантами, в яких відображається мовна специфіка осмислення імен, впливає і на ступінь популярності відповідних їм повних найменувань. Інформанти використовують колоритні іменні форми, що дозволяє сприймати ім’я більш персоналізовано. Утворення похідних зменшених особових імен у наших матеріалах систематизоване і регламентоване мовною логікою. Це свідчить про струнку організацію антропонімічного простору сучасної української мови. 

8.Порівнюючи сучасні антропонімічні смаки з реальним ім’явжитком протягом ХХ ст., ми помітили досить виразну відмінність, що існує між ними. Проте є між ними і певний зв’язок. Таке порівняння і саме вивчення антропонімії шляхом аналізу сучасних уподобань має прогностичну силу і дає уявлення про вжиток розглянутих імен у майбутньому. 

 

 

1.Улюблені чоловічі імена мешканців Одеської області // Мовознавство. – 1998. – № 4-5. – С. 8-21. 

2.Улюблені жіночі імена мешканців Одеської області // Щорічні записки з українського мовознавства: 3б. наук. праць / Одеський державний університет. – Одеса, 1998. – Вип. 5. – С. 58-63. 

3.Варіанти імен у колі сучасних уподобань мешканців Одеської області // Записки з ономастики: Зб. наук. праць / Одеський державний університет. – Одеса: Астропринт, 1999. – Вип. 1. – С. 29-36. 

4.Сучасні антропонімічні уподобання українців Одещини та реальне ім’янаречення протягом ХХ ст. (жіночі імена) // Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць / Одеський державний університет. – Одеса: Астропринт, 1999. – Вип. 7. – С. 89-94. 

5.Особові імена мешканців Одеської області // Рідна мова – запорука безсмертя нації: Зб. статей / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 20-23 жовтня, 1998 р.) – К. : Книжкова палата України, 1999. – С. 180-186. 

 

 

Дисертацію присвячено соціолінгвістичному вивченню особових імен. Здійснено новий підхід до аналізу антропонімів: особові імена розглядаються крізь призму уподобань у їх віковій динаміці за шістьма хронологічними зрізами; подається порівняльна характеристика сучасних поглядів на імена та реального ім’янаречення протягом ХХ ст. Вивчення сучасних антропонімічних симпатій дозволяє прогнозувати майбутню динаміку особових імен. Пропонується також реєстр і аналіз структури неофіційних форм імен. 

Ключові слова: особові імена, антропонімічні уподобання, соціолінгвістичне вивчення, неофіційні форми імен, прогнозування, майбутня динаміка особових імен. 

 

Диссертация посвящена лингвистической интерпретации одного из основных классов антропонимов – личных имен, функционирующих в разговорной речи украинцев Одесской области. Базой для анализа послужили 5000 анкет, собранных по специальной программе студентами отделения украинского языка и литературы филологического факультета ОГУ в 1993 – 1996 гг. 

Антропонимы изучаются с социолингвистической точки зрения: анализируются не реально употребляемые имена, а нравящиеся людям и субъективно оцениваемые как самые лучшие. Это – новый подход к изучению современных предпочтений. Дается социо-и психолингвистический анализ факторов, влияющих на отношение к именам украинцев разного возраста на исходе ХХ века. 

В зависимости от года рождения анкетированных, все имена разделены по шести хронологическим срезам, по каждому из которых составлены частотные списки мужских и женских имен. Анализ частотности антропонимов позволил установить общее и различное во взглядах на имена информантов разного возраста, выявить специфику репертуара предпочтений каждого возрастного среза. 

Как в мужской, так и в женской подсистеме симпатий выделяется небольшая группа имен-фаворитов, которая обслуживает больше трети интересов анкетированных, не выходя из числа самых привлекательных на протяжении всех шести хронологических срезов. Динамика же остальных антропонимов значительно подвижнее, что особенно ощутимо среди женских имен. С уменьшением возраста информантов взгляды на большинство имен активно изменяются. При этом выясняются сущность, масштабы, направления, характер таких изменений. Преобладающее количество антропонимов показывает прогрессирующую динамику – это содержательные благозвучные календарные наименования, славянские автохтонимы и имена-новации, особенно явные заимствования. 

В диссертации анализируются не только самостоятельные имена, но и их неофициальные формы – разговорные и уменьшительные варианты. Значительному количеству информантов нравятся именно такие разговорные или ласкательные, а не официальные (полные) формы имен. Изучается их значение и структура; отмечаются их функции в социокультурном аспекте. 

Установлено, что в реальном фактическом восприятии носителей языка личных имен есть значительно больше, чем это засвидетельствовано словарями, поскольку существует немало форм генетически тождественного имени, воспринимающихся уже как разные имена. 

Предлагается сравнительная характеристика современных антропонимических вкусов и реального имянаречения на протяжении ХХ века. Для сравнения используются именники г. Одессы, Одесской области и ближайших регионов. В результате сопоставления выявлена несомненная связь, но одновременно и существенные отличия. Изучение антропонимических предпочтений открывает перед нами не только антропонимическое прошлое и антропонимическое настоящее, но и антропонимическое будущее: избранный путь исследования позволяет реально и достаточно конкретно прогнозировать будущую динамику каждого личного имени. Исследование современных антропонимических симпатий позволяет выявить социальную весомость имен, их роль в обагащении национального антропонимического фонда. 

Ключевые слова: личные имена, антропонимические предпочтения, социолингвистическое изучение, неофициальные формы имен, прогнозирование, будущая динамика имен. 

 

The present thesis is dedicated to socio-linguistic studies of proper names. A new approach to the analysis of anthroponyms was introduced: personal names are considered from the viewpoint of their preferences in age dynamics according to six chronological sections; comparative charaсteristics of modern viеws on names and real process of name giving within the XX th century is presented. Investigation of modern anthroponymic preferences allows to forecast the future dynamics of personal names. Besides the inventory and structural analysis of non – official name forms fixed in Odesa region are offered. 

Key words: personal names, anthroponymic preferences, socio – linguistic studies, non – official name forms, forecast, future dynamics of personal names.