Антропонімічні уподобання мешканців Одеської області України: лінгвістичний аналіз

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що в науковий обіг уведено і проаналізовано цілковито новий антропонімічний матеріал; вперше розглянуто власні імена людей крізь призму уподобань; проведено зіставлення зібраного матеріалу із результатами дослідників реального ім’явжитку. 

Теоретична та практична цінність роботи полягає у тому, що матеріали й результати дослідження стануть у нагоді при розробці теоретичних і практичних проблем ономастики. Вони сприятимуть окресленню загальної перспективи розвитку української антропонімії, можуть використовуватися при подальшому вивченні особових імен людей, у розробці загальної антропонімічної теорії, дозволяючи прогнозувати динаміку вживаності особових імен на майбутнє. Одержані наслідки будуть корисними у дослідженнях з лексикології, діалектології, словотвору; при читанні спецкурсів з ономастики; при висвітленні таких важливих проблем, як мова і суспільство, взаємодія мов. Зібрані матеріали становлять інтерес для укладачів словників власних імен людей та словника морфем української мови; можуть використовуватися у практиці ім’янаречення. 

Апробація роботи. Матеріали даного дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Рідна мова – запорука безсмертя нації” (Одеса, 1998), а також на засіданнях кафедри української мови Одеського державного університету (1998, 1999). 

По темі дисертації опубліковано п’ять наукових статей. 

Структура дисертації. Робота складається із “Вступу”, трьох розділів, присвячених чоловічим та жіночим іменам і динаміці антропонімічних уподобань, та “Висновків” /176с. /. До роботи додається список використаних джерел і літератури (254 найменування), додатки (додаток А. Чоловічі імена; додаток Б. Жіночі імена). Загальний об’єм роботи – 247с. 

 

 

У “Вступі” обґрунтовується актуальність, новизна теми, визначаються мета і завдання праці, методи та методичні прийоми дослідження, а також можливість теоретичного та практичного застосування матеріалів дисертації. 

Перший розділ дисертації “ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА: ІЄРАРХІЯ УПОДОБАНЬ” присвячений вивченню суспільної оцінки чоловічих імен, що різною мірою подобаються представникам шести вікових груп. 

Репертуар сучасних уподобань, в якому знайшли відображення складні процеси суспільного життя, багато в чому відрізняється від минулого та нинішнього реального іменника. Із зафіксованих нами 568 чоловічих імен тільки 301 – повне найменування, решта – гіпокористики, демінутиви й некодифіковані форми імен. 

На частотності антропонімів у наш час, наприкінці XX ст., продовжують позначатися результати демократизації у виборі імен, яка намітилася ще на початку XIX ст. Склад сучасних уподобань чоловічих імен характеризується такими особливостями: 

1.Найпомітніші зрушення в антропонімічних симпатіях українців відбуваються внаслідок функціональних змін, тобто змін популярності імен, а структурне оновлення уподобань (поява абсолютно нових антропонімів і втрата традиційних) наявне лише на периферії – серед імен низької частотності: непопулярних, одиничних, разових (рідше – малопопулярних). 

2.Серед чоловічих найменувань чітко окреслюється група лідерів, імен-улюбленців: Сергій, Олег, Олександр, Андрій, Микола, Володимир, які протягом шести вікових зрізів жодного разу не залишали меж десятки найкращих. 

3.Спостерігається тенденція до захоплення інформантів іменами старого календарного фонду, переважна більшість з яких архаїзувалася і протягом XX ст. вийшла з ужитку в реальному ім’янареченні; активізується поважне ставлення до етимологічно прозорих слов’янських автохтонних найменувань; чимало анкетованих віддають перевагу новим іменам, зокрема й екзотичним іншомовним. На Одещині – в регіоні активного міжмовного контактування – сучасні антропонімічні симпатії українців увібрали окремі імена чи національні варіанти імен сусідніх народів, зокрема болгар, поляків, чехів, румунів, а найбільше – росіян (Аурел, Нікіта, Осип, Тадеуш, Тодор, Юліас, Юзеф, Януш, Янек тощо). 

У наших матеріалах кожна з вікових груп характеризується різноманітністю репертуару чоловічих імен як на якісному, так і на кількісному рівнях. Симпатії кожної з них залежать від суспільно-історичних, культурних процесів, сімейних традицій та естетичних смаків анкетованих. Спостереження показали, що тривалість певного антропоніма у розряді популярних майже завжди визначається ступенем його традиційності, рідше – модою. 

Особи, що народилися у 20-х рр., назвали 287 імен 5862 рази. Найулюбленіші десять із них обслуговують інтереси майже третини анкетованих і несуть найбільше функціональне навантаження. На перше місце за уподобаннями вийшло ім’я 1. Іван (5, 7%), що аж до V зрізу включно домагалося високих позицій у десятці найкращих. Верхівка симпатій даної вікової групи має такий вигляд: 2. Сергій (4, 0%) ; 3. Василь (4, 0%) ; 4. Микола (3, 8%) ; 5. Олександр (3, 2%) ; 6. Михайло (3, 2%) ; 7. Андрій (3, 1%) ; 8. Петро (3, 0%) ; 9. Володимир (3, 0%) ; 10. Олег (2, 9%). Міра привабливості кожного розташованого нижче антропоніма зменшується, зумовлюючи його включення до відповідного розряду. До складу популярних потрапило 27 імен та їх варіантів, що становить 65, 2% загального обсягу уподобань даної вікової групи; до помірно популярних – 20 (13, 7%) ; малопопулярних – 37 (12, 0%) ; непопулярних – 51 (5, 4%). Усі ці розряди укомплектовані, головним чином, старими календарними іменами та їх народнорозмовними відповідниками. Зустрілося тут і чимало слов’янських автохтонімів. Найоб’ємнішим за кількістю і найрізнобарвнішим за складом виявився розряд одиничних імен, що містить 104 одиниці, де, крім давніх календарних, трапилася й група нових найменувань, зокрема явних іншомовних запозичень. На даному зрізі зареєстровано 52 разових імені, що майже всі знаходяться у пасивному фонді реального ім’явжитку. 

Уподобання осіб, що народилися у 30-х рр., містять 281 ім’я, що згадувалися 6300 разів. Очолює списки симпатій ім’я Сергій. Склад