Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30 х − початку 60-х рр. хх ст

КОВАЛЕНКО Людмила Іванівна

УДК 930. 25: 94 (477. 52) "1930/1960"

 

 

 

 

Актуальність теми дослідження. У процесі розвитку людської цивілізації однією з найважливіших проблем є досягнення оптимального співвідношення та конструктивної взаємодії між державою і суспільством. Ознакою високого рівня демократії вважається орієнтація структур влади виключно на службу громаді. Незалежна Україна також обрала шлях прогресивних політичних реформ, запорукою успіху яких є врахування досвіду попередніх історичних періодів.

Ретроспективний розвиток українського суспільства найбільш повно і різнобічно відображають документальні матеріали, сконцентровані у вітчизняних архівах. Збереження та введення до соціального обігу історичних джерел забезпечують архівні установи. Водночас пріоритетні цілі використання документів визначаються владою − залежно від специфіки режиму. Для тоталітаризму характерним є спрямування архівів на обслуговування політики правлячої верхівки, а для демократії − на задоволення суспільних потреб.

На шляху формування демократичних відносин влади і громадськості необхідним є використання здобутків та подолання прорахунків часів сталінізму і «відлиги». У даному контексті актуалізується дослідження діяльності архівів, з’ясування їх місця і ролі в житті українського суспільства кінця 30-х початку − 60-х років ХХ ст.

Особливою складовою розбудови незалежної Української держави є розробка виваженої регіональної політики. Тому вивчення певних аспектів історичного розвитку регіонів України і, зокрема, Сумщини має як вагоме наукове, так і суспільно-політичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Дослідження проблем гуманітарних наук» та згідно з проблематикою кафедри історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки «Державницьке, економічне, суспільно-політичне життя та освіта в Україні ХХ − ХХІ ст. ». Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова  (протокол № 5 від 29. 01. 2009).

Метою дисертаційної роботи є дослідження особливостей діяльності архівів Сумщини, їх місця і ролі в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства на різних етапах періоду кінця 30-х − початку 60-х років ХХ ст.

Відповідно до поставленої мети визначено завдання дослідження:

− із сучасних методологічних позицій проаналізувати стан дослідження поставленої проблеми, встановити повноту її джерельного забезпечення;

− дослідити вплив політичного режиму 1930-х років на функціонування архівів Сумщини, розкрити специфіку їх ролі у житті українського суспільства у передвоєнні роки;

− проаналізувати особливості стану та діяльності архівних установ Сумського регіону в період Великої Вітчизняної війни;

− з’ясувати специфіку роботи архівів Сумщини за соціально-економічних і суспільно-політичних умов повоєнних років;

− визначити та охарактеризувати нові тенденції у діяльності архівів Сумської області за суспільно-політичних, економічних і культурних змін періоду «відлиги»;

− висвітлити й проаналізувати динаміку процесів матеріального і кадрового забезпечення архівів Сумського регіону з кінця 30-х до початку 60-х років ХХ ст. ;

− розкрити зміст, особливості і значення діяльності архівів Сумщини щодо задоволення духовних потреб суспільства за умов сталінізму, Великої Вітчизняної війни та «відлиги».

Об’єктом дослідження є роль і місце архівних установ України в політичному, економічному та культурному розвитку суспільства за радянської доби.

Предмет дослідження – загальні тенденції і регіональні особливості функціонування архівів Сумщини за умов політичних, економічних та культурних процесів розвитку українського суспільства кінця 30-х − початку 60-х років ХХ ст.

Хронологічні межі дисертації охоплюють кінець 30-х – початок 60-х років ХХ ст. Нижня межа пов’язана зі створенням Сумської області та початком реорганізації архівної галузі в СРСР, її включенням до системи НКВС  (1939 р.). Верхня межа − з переведенням архівної системи у підпорядкування Рад Міністрів СРСР та УРСР  (1960 р.), а також із завершенням доби хрущовської «відлиги». З метою висвітлення причинно-наслідкових зв’язків певних історичних подій або процесів дисертант іноді свідомо виходить за визначені хронологічні рамки.

Географічні межі дослідження охоплюють територію Сумської області, що має регіональні особливості політичного, економічного та соціокультурного розвитку в означений період.

Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні методи діалектики: історизму, всебічності, об’єктивності, детермінізму. При вирішенні поставлених завдань використовувалися також загальнонаукові методи: історичного пошуку, абстрагування, аналізу та синтезу, системний. Застосовувалися і конкретно-історичні методи − синхронний, проблемно-хронологічний, періодизаційний, порівняльно-історичний.

Наукова новизна дисертації полягає у постановці та розробці актуальної теми, яка до цього часу не набула всебічного висвітлення в історичній науці. Дослідження діяльності архівів Сумщини в контексті розвитку українського суспільства вперше здійснено на основі широкого використання неопублікованих архівних джерел. Доведено визначальний вплив суспільно-політичних і економічних умов кінця 30-х – початку 60-х рр. ХХ ст. на функціонування архівів регіону. На матеріалах Сумщини вперше розкрито проблему взаємовідносин архівних установ та українського суспільства за часів сталінізму, Великої Вітчизняної війни і «відлиги». Також вперше  (у вимірі Сумського регіону)  досліджено маловивчений і в масштабах УРСР напрямок оперативної розробки архівних документів. Проаналізовано становище й діяльність архівів Сумщини на різних етапах Великої Вітчизняної війни, представлено справжню причину загибелі Глухівського філіалу обласного архіву у 1941 р. Досліджено рівень матеріального та кадрового забезпечення