Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30 х − початку 60-х рр. хх ст

Розкрито вплив сталінського режиму 30-х років ХХ ст. на діяльність архівів. Реорганізацію архівної системи  (1938−1941 рр.), її переведення у підпорядкування НКВС окреслено в масштабах СРСР та УРСР, а на рівні Сумського регіону − висвітлено докладно.

Досліджено роботу архівів за умов репресивної політики: «кадрові чистки», використання архівних джерел для забезпечення репресій, утвердження пріоритетного становища напряму оперативної розробки. Проаналізовано вилучення з бібліотек архівів книжок, вказаних Головлітом, посилення засекречення документів після підпорядкування галузі НКВС.

Охарактеризовано кадрові проблеми в архівах: плинність та низький освітній рівень працівників. Розкрито посилення політизації процесу підбору та підготовки кадрів, а також заходи керівництва галузі по залученню співробітників до заочного навчання та підвищення кваліфікації.

Показано позитивний вплив акту створення Сумської області  (1939 р.)  на діяльність архівів регіону. Охарактеризовано налагодження роботи новоствореного обласного архівного управління, формування мережі державних архівів області у 1939 − першій половині 1941 рр.

Висвітлено діяльність архівів щодо задоволення духовних потреб суспільства, зміст якої полягає у введенні архівної інформації до наукового та соціального обігу. Показано однобічний, пропагандистський підхід сталінізму до спрямування цієї роботи. Статті, виставки, доповіді готувалися архівістами Сумщини відповідно до обов’язкової тематики: історія ВКП (б), революційного руху, соціалістичного будівництва.

Розкрито проблему використання архівних джерел дослідниками: недостатнє матеріальне забезпечення  (у передвоєнні роки читальна зала була лише в обласному архіві)  та несприятливі політичні умови  (репресії, пошук ворогів, засекречення документів). У 1936 − 1937 рр. утверджуються складна система допуску дослідників в архіви та жорсткий контроль за їх роботою.

Таким чином, визначальний вплив на діяльність архівів Сумщини у передвоєнні роки здійснили загально-історичний  (жорсткий сталінський тоталітарний режим)  та регіональний  (створення Сумської області)  фактори.

У третьому розділі «Архіви Сумщини в роки Великої Вітчизняної війни» досліджено стан та роботу архівів на початковому і завершальному етапах війни, в евакуації, за німецько-фашистської окупації.

Розкрито загострення проблеми збереження документальної бази архівів регіону у перші місяці війни. Згубні наслідки для архівної спадщини мали такі фактори: непідготовленість влади до евакуації та ставлення до архівних джерел як до засобу обслуговування державної політики. За вказівками НКВС, до с. Алга Актюбінської області Казахської РСР були евакуйовані секретні, необхідні для репресій, документи Сумського обласного державного архіву та його Глухівського філіалу. З Роменського і Конотопського філіалів і таку групу джерел вивезти не встигли. Розпорядження знищувати матеріальні ресурси, які не вдалося евакуювати, стали причиною загибелі Глухівського філіалу. 7 вересня 1941 р. будівлю і документи цього архіву за наказом начальника РВ НКВС було спалено.

Показано специфіку пропагандистського використання документів за умов війни − спрямування на «правильне» подання історії боротьби народів Європи з германською агресією. За вказівками керівництва, пошук відповідних документальних «ілюстрацій» архівісти Сумщини здійснювали у фондах 1918 р.  (доби Центральної Ради, гетьманату П. Скоропадського).

Досліджено стан та роботу архівів у містах Суми, Ромни, Конотоп за німецько-фашистської окупації. Архіви підпорядковувались відділам просвіти і пропаганди міських управ; здійснювали архівно-технічну обробку документів та концентрацію матеріалів окупаційних установ. Документи і література з бібліотек архівів використовувалися у адміністративних, господарських, пропагандистських цілях нової влади. Для цього останньою здійснювався ремонт, охорона архівних приміщень, контроль протипожежної безпеки. З іншого боку, за наказами окупаційної влади ретроспективні матеріали використовувалися і як звичайний папір  (при переплетенні книжок, для потреб цегляного заводу та ін.).

Проаналізовано діяльність архівістів регіону на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Роботу відділу державних архівів УНКВС у Сумській області та обласного архіву було відновлено 3 вересня 1943 р., філіалів у містах Конотоп і Ромни − 6 та 18 вересня відповідно. Працівники архівів збирали документи років окупації за допомоги співробітників НКВС, військових, населення. Зібрані джерела були використані обласною надзвичайною комісією при визначенні збитків, нанесених загарбниками підприємствам і установам. Виставки, статті у 1943−1945 рр. готувалися на воєнну тематику. Внеском архівістів у відбудову стало виявлення довоєнної технічної документації. Водночас розгортання репресій спричинило відновлення напряму оперативної розробки.

Отже, на роботу архівів Сумщини та долю документів у 1941−1945 рр. суттєво вплинули як події Великої Вітчизняної війни, так і специфічне ставлення сталінського та нацистського режимів до архівних джерел.

У четвертому розділі «Специфіка стану та діяльності архівів Сумської області у повоєнний період» охарактеризовано матеріальне забезпечення і роботу архівів регіону за соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації повоєнних років.

Висвітлено процес відновлення матеріальної бази архівів Сумщини, а також внесок архівістів у відродження економіки. Виявлення документів у народногосподарських цілях здійснювалося у 1946-1948 роках форсованими темпами: тільки обласним архівом було переглянуто 5 947 од. зб., установам надіслано 41 інформаційний лист. Архівні дані знадобилися при відновленні промисловості, сільського господарства, житлово-комунальної сфери Сумської області, у відбудові Молдавської РСР.

Досліджено проведення оперативної розробки документів у повоєнні роки, показано її зумовленість політикою режиму. Збільшення кількості осіб, які виявлялися з фондів періоду окупації, було спричинено як пошуком воєнних злочинців, так і загальним посиленням репресій. Для боротьби з єврейським націоналізмом НКВС стали необхідними колишні члени єврейських партій. Пошук документів про агресивні плани американо-англійських імперіалістів був пов’язаний із розгортанням «холодної війни».

Проаналізовано повоєнні кадрові проблеми в архівах: недокомплект штатів, низький освітній рівень працівників. Розкрито