Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30 х − початку 60-х рр. хх ст

Практичне значення дисертації полягає у можливості використання наведених у ній матеріалів, оцінок і висновків для написання наукових праць із історії України та Сумщини, а також архівної галузі. Фактичний матеріал і теоретичні положення дисертації можуть стати основою для розробки спецкурсів для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доповідалися на шести наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Российско-Белорусско-Украинское пограничье: проблемы формирования единого социокультурного пространства – история и перспективы»  (Росія, Брянськ, 2008) ; ІV Міжнародній науковій конференції «Знаки питання в історії України: особа і суспільство в історико-культурному просторі»  (Ніжин, 2008) ; VІІІ Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції  (Суми, 2009) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Українська державність: історія та сучасність»  (Маріуполь, 2009) ; Х джерелознавчих читаннях  (Київ, 2009) ; ХІ джерелознавчих читаннях  (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені в 11 одноосібних публікаціях, з яких 8 надруковано у фахових виданнях ВАК України, 3 − у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи зумовлена змістом проблеми, предметом та методами дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів  (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури  (566 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 320 сторінок, із них 185 сторінок основного тексту.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет і об’єкт дослідження, встановлено його хронологічні рамки та географічні межі; з’ясовано мету, основні завдання і методологічну базу вивчення теми; розкрито наукову новизну й практичне значення дисертації, подано інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» проаналізовано стан наукової розробки та джерельне забезпечення теми, розкрито методологічні основи дослідження.

Історіографічний аналіз теми дисертації здійснено за проблемно-хронологічним принципом. Праці радянських науковців, вітчизняні публікації доби незалежності України, роботи зарубіжних істориків охарактеризовано у рамках двох основних проблем: 1)  суспільно-політичні, економічні та культурні процеси 1930-1960-х років в УРСР і на Сумщині; 2)  історія архівної галузі  (в масштабах СРСР, УРСР та Сумського регіону).

Висвітленню першої з названих проблем у радянській історіографії притаманна ідеологічна заангажованість. У той же час ґрунтовні колективні праці, зокрема, з історії Великої Вітчизняної війни , містять багатий фактичний матеріал. Для вивчення розвитку Сумщини інформативним і на даний час є видання з історії міст і сіл УРСР .

Під впливом прогресивних тенденцій кінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст. у вітчизняній історичній науці відбувається поступовий відхід від панування марксизму-ленінізму, розширюється проблематика і джерельна база наукових розвідок. У дисертаційних роботах  досліджено здійснення масових репресій в Україні; евакуацію матеріальних і людських ресурсів у роки війни; сутність режиму та формування німецького інформаційного простору за окупації; суспільно-політичні настрої українського населення у повоєнні роки. При вивченні історичних умов 1930−1960-х рр., що впливали на діяльність архівів, взято до уваги ряд монографій сучасних українських науковців . У вказаних працях розкрито специфіку сталінізму й досліджено історію становлення і функціонування політичної цензури в Радянській Україні у 1920−1930-х роках; висвітлено питання матеріальних та демографічних втрат України в роки війни; проаналізовано умови життя населення, ставлення влади до соціальних проблем громадян у другій половині ХХ ст. Враховано також і публікації, в яких піддаються аналізу різні аспекти української історії доби Великої Вітчизняної війни, розкриваються особливості суспільно-політичних процесів в Україні за сталінізму і «відлиги» . При вивченні регіональних умов діяльності архівів використано довідники, наукові праці та статті з історії Сумщини .

Безпосередньо розвиток архівної галузі СРСР та УРСР досліджено в монографіях радянських істориків В. Максакова, О. Мітюкова , у статтях С. Пилькевича, П. Гудзенка, В. Цапліна та ін.   Звернення названих авторів до впливу суспільно-політичних факторів на діяльність архівів мінімальне. Для В. Максакова, О. Мітюкова, В. Цапліна характерна стриманість у критичних оцінках політики влади щодо архівів, для С. Пилькевича, П. Гудзенка − її беззаперечне схвалення. Основні моменти діяльності архівів Сумщини окреслено в одній публікації радянської доби .

У сучасній вітчизняній історіографії в дисертаціях М. Дубик, І. Мищака, Ю. Прилєпіщевої приділяється увага дослідженню історії діяльності архівних установ УРСР . Монографії і статті І. Матяш  допомагають зрозуміти передумови ситуації, що склалася в республіканській архівній галузі наприкінці 30-х років ХХ ст., а також формування тенденцій її подальшого розвитку. Великим обсягом систематизованого і узагальненого фактичного матеріалу відзначаються «Нариси історії архівної справи в Україні» . Попри архівознавче спрямування названих праць, їх автори звертаються до проблеми впливу історичних умов на роботу архівів.

У публікаціях доби незалежності України розвиток архівної галузі Сумщини подається у формі загального стислого огляду, висвітлюються також окремі аспекти стану і роботи архівів .

Сучасні російські науковці  аналізують діяльність архівних установ у загальному контексті розвитку СРСР, вивчають проблеми використання архівів тоталітарною владою, їх